..чергова добірка віршів Борівської поетеси Світлани Михайлівни Жук.
Хай Бог благословить
(Текст для пісні)
Молімось за Героїв України,
Які життям рискують кожну мить,
Їх матерів, дітей, та їх родини
Хай Бог благословить.
Чекають на коханих їх дружини,
І день, і ніч їх серденько болить,
Хай дужими вернуться до родини!
Хай Бог благословить.
Гуртуймо вільну націю єдину,
Щоб не було в нас більше лихоліть,
За мир і спокій молимось уклінно,
Хай Бог благословить.
Хай вороги наш рідний край покинуть,
Звільняймося від Путінських жахіть,
І визволяймо рідну Україну!
Хай Бог благословить.
(11 вересня 2014 р.)
____________________________________________
Зрадникам – генералам
Ви генерали, чи не генерали?
Ви в час тяжкий себе заплямували,
Державу й збройні сили обікрали,
Тож як вас називати, генерали?
В окопах помирали наші діти
Щоночі і щодня від рук бандитів,
Обстрілювали їх з гранатометів,
Їх спалювали в літаках ракети,
Де ж ви були, панове генерали,
В той час, коли Герої помирали?
Ви берегли себе лиш для парадів?
Тож служба ваша – це суцільна зрада.
Не є ви воякам зразком відваги,
Не ви вмирали з голоду та спраги
І воювали без бронежилетів,
Не ви були у пеклі вогнеметів,
А ви в пісок десь голови ховали?
Зганьбились ви, панове генерали!
Мине війна, і мир таки настане,
І кожен по заслузі з вас дістане,
Як прийдуть наші вояки додому,
Тоді пощади не дадуть нікому,
За смерті, за крадіжки і за зраду
Не буде вам ні честі, ні посади,
А декого чекають не гламури,
А просто нари і тюремні мури.
Відповісте за кров і за руїни,
За зраду і страждання України!
То де ж ви поховались, генерали?
А може ви від страху повмирали?
(29 липня 2014 р.)
_______________________________________
Волонтери
Сьогодні весь народ наш – волонтер,
Та є в нас волонтери особливі,
О як вони потрібні нам тепер –
Безстрашні, сильні духом, незрадливі.
Їх так чекають наші вояки,
Натомлені після жаского бою,
В те пекло йдуть жінки й чоловіки,
А з пекла повертаються Герої.
Там, під ногами їх, земля горить,
Під зливою вогню село і місто,
А ще життям рискують кожну мить
Від куль бойовиків, сепаратистів.
І їм немає з чого вибирать –
Ведуть дороги до вогню та смерті,
Там вояки – їх слід порятувать,
Вони для них підтримка та опертя.
Вода і хліб, та від дітей листи,
Бронежилети, ліки, бетеери,
Це їхня зброя, щоб бої вести,
Отож і поспішають волонтери.
І оживають вояків серця
Від їх тепла і усмішок, розради,
Стоять готові знову до кінця
Тепер рятує їх народ – не влада.
Тож, владо, їм довезти поспішай
Снаряди, танки, бронетранспортери,
Захисникам на поміч вирушай,
Отак, як діють наші волонтери.
Настане мир, час істини прийде.
І будуть в честі не міністри й мери –
Любов і шану матимуть в людей
Герої – вояки і волонтери.
(12 вересня 2014 р.)
_______________________________________
Забрехався
Живе в Кремлі рудий пихатий гном,
Брехати для нього – це як їсти й пити,
Він, видно, й народився брехуном,
Бо без брехні не може й дня прожити.
І щоб його повірили брехні,
Щоб думали, що совість його чиста,
Для цього є у нього запасні
Такі, як він, брехливі журналісти.
Ну що ж, такий у нього вже талант,
У цьому він не має конкурента,
Та все ж він у політиці мутант –
Брехун не може бути президентом.
Хоч і брехня – це дійство не нове,
Та все ж не для очільників держави –
Якої в людях шани заживе?
Якої може він набути слави?
Шанує Геббельса, який брехав, як пес,
А після себе залишав руїни,
Та від брехні чекає він чудес,
Бо мріє захопити Україну.
Все радиться з міністрами в Москві,
Як світу найправдивіше збрехати,
Щодня у нього плани є нові,
Як обдурить і підкорити брата.
Своїм народам батько він і кат,
Вони є жертви всіх його амбіцій,
Навчає бути вбивцями солдат
І посилає їх на смерть, як вбивця.
Хоч крутиться, як вуж, – і так, і сяк,
Проте брехні своїй не знає міри,
Тож зрозумів, що вже попав «впросак»
І світ йому вже більше не повірить.
Як можна домовлятися про мир
Із вбивцею, що безнадійно хворий?
Щоб збільшить володіння вздовж і вшир –
Вся ціль його брехливих договорів.
Тривожиться і стогне вся земля,
Коли повзуть армади градів, танків,
Та марні всі потуги із Кремля –
Вже Україна – не московська бранка.
Порвали ми з імперією зла,
І варвару вже слід запам’ятати –
Бажаємо ми дружби і тепла,
Ми – європейці, а не азіати.
Так, до брехні великий він мастак.
Є приказка – не тратьте, куме, сили,
З брехливим не домовишся ніяк,
Брехливого лиш виправить могила.
Підтягує Московія лиха
Все ближче й ближче смертоносну зброю,
Та марно – набереться лиш гріха,
Бо захищають рідний край Герої.
(7 вересня 2014 р.)
_______________________________________
Лист дівчинки до ката
Тебе я називаю катом,
Бо убиваєш ти невинних,
Навіщо вбив ти мого тата?
Чому напав на Україну?
Я виросту й піду до школи,
І буду там вивчать науки,
Та рідний татко вже ніколи
Не візьме донечку на руки.
Посиротив ти в Україні
Дітей, таких як я, немало,
І плаче гірко вся родина,
Бо татка рідного не стало.
Для чого ти живеш на світі?
Чому прийшов нас убивати?
Тебе вже проклинають діти,
І не прощу тобі я тата!
Про татка пам’ять не вмирає,
Завжди він житиме в родині,
А Бог тебе ще покарає
За кожну матір і дитину.
(Вересень 2014 р.)