История

Джерелами цих матеріалів є вивчення історичної літератури, архівних документів, переказів свідків, і учасників подій, газетні статті. В історії кожної місцевості, сім’ї є те рідне, особливо приємне, яке родить в людині патріотичні почуття, викликає інтерес до навколишнього життя, гордість за своїх односельчан, бо кожне село чи місто є ширшим твоїм житлом, твоєю великою сім’єю з після твого дому, твоєї рідної сім’ї родоводу. Це незнання збіднює, обмежу о людину, життя стає байдужим, не цікавим, нудним, егоїстичним.
Ці матеріали допоможуть читачу хоч трохи дізнатися про минулі події, які відбувалися в районі сіл “Мотовилівського куща”. Ця сторінка, для усіх, хто цікавиться рідним краєм.

Опис тогочасної Борови складений де ла Флізом у 1854 (34) році.

«Просвіта» про Борову.

….«Правда про історію Борової 1930-х‒1940-х років»‒ під такою назвою відбувся 30 липня цього року у Борівській селищній бібліотеці просвітницько-тематичний лекторій, який був організований Фастівською «Просвітою» у рамках реалізації на теренах краю своєї програми «Фастівщина історична».
Нині все більше стає відомо об’єктивних фактів про минуле нашого краю, особливе місце в якому займає висвітлення історії селища міського типу Борова. Це є другий за чисельністю населення і промисловим значенням населений пункт Фастівського району Київської області України, який статус смт отримав у 1938 році. Розташоване селище на чарівній річці Стугна (басейн Дніпра) і при відомій залізничній станція Мотовилівка (1868 року побудови).

Історія Борової нерозривно пов’язана з с.Мотовилівкою (більше з сучасною Червоною Мотовилівкою) і бере свій початок із невеличкого хутора, який був заснований на початку ХІХ століття. Хутірне поселення за тодішнім с.Казенною Мотовилівкою з кількох хат у «бору» чи у «самих борах» і дало йому назву «Борове»(хутір Боровий). Багато старожилів селища і досьогодні вважають першим поселенцем хутора втікача Василя Шевченка з Канівського повіту, який наприкінці ХVІІІ ст.-початку ХІХ століття самовільно перейшов Стугну і оселився серед лісу при річці на цих казенних землях. Мусів задля виживання допомагати вести в цих лісах місцевим поліщукам і прибулим литвинам лісові заготовки, а згодом одружився на одній з литвинок і поклав тим самим початок багаточисельному роду Шевченків у Боровій. Поступово у хуторі з’явилися і роди Швеців, і Дубровських, і Кірсенків, і Манох, Станкевичів і інших. Зрозуміло, що більшість з них були з Казенної Мотовилівки Плесецької волості Васильківського повіту, до якої землі Борової до виокремлення у окреме село весь час належали. Багато згодом історичних подій відбулося на них, але далеко не кожен борівчанин знає про це. Особливо це стосується періоду після 1917 року.

У радянські часи історію селища сформулювали виключно в одній пропагандистській площині, внаслідок чого не було у ній місця ні відомому Мотовилівському бою 18.11.1918 року, ні діяльності мотовилівського отамана Бурлаки, ні правди про події 1930-х-1940-х років на цих землях.

Борівчани і гості селищної бібліотеки, які вщерть заповнили її невеличкий читальний зал, з подивом дізнавались про маловідомі сторінки історичної минувшини свого краю, а тому просили обов’язково продовжити такі зустрічі. Сама зустріч відбувалася протягом трьох годин з поділом на висвітлення історії Борової 1920-30-х років і історії Борової 1940-х років.

Едуард Мондзелевський – голова Фастівської «Просвіти»

“Фастів Інфо”


Карта Київської губерніі 1821 року.

Карта датована 1821 роком, на ній зображено більшість сучасних сіл та міст, але на ній не вказано Мотовилівку чи Борову. Можливо хутір чи село були занадто маленькі, або взагалі ще не існувли…

карта

..