вірші діда Василя..

..чергова невеличка добірка віршованих творів від діда Василя. Лети слово, (межи люди)!

Лети слово, (межи люди)!

Усі пани у Верх Раді
Добились престижу
Реформують батькам старим
Політику хижу.

Як старим прожити зиму
Лиху цю годину?
Чи платити, за паливо
Чи купить хлібину?

Самі бачте! Всі сім’ями
Влізли, до «корита»
Та й гуляють в кулуарах
В них всіх, пики ситі!

Розодіті, златом сяють
Вони царі! Боги!
Старим батечку й матусі
Де взять, допомоги?

А своїх всіх, до корита
Дочку, зятя й сина
Сяють перлами та златом
Жива ця, картина!

Поліцаям, не маленькі
Платять кошти з дуру
Щоб, злодіїв сторожили
Бояться, за шкуру!

А у селах, грязь, темрява
Лікарів, немає
Епідемія, грип косить
НАЦІЯ ВМИРАЄ!

Що купити матусеньці
На день, два доляри!?
В телевізор вже не влазе
Панство, в кулуарах!

Із Московії, жид Путін!
Націю вбиває!
Нищить неньку Україну
З землею рівняє!

Як болить, в старого серце
Дивитись, огида
На це «панство», в кулуарах
Геноцид від жида!

Україно, богатая!
То де ж, твоя слава?
Лиш, від слова правдивого
Міцніє держава!

Лети слово, межи люди
На тебе й надія!
Та покажи, всьому світу
Бандитів й злодіїв!

21 січня 2016 року.

Зима в селі

Зупинив мороз, уже й ріку
Береги всі, льодом закувало
Замело все, в білії сніги
Навкруги все, біле, біле стало

Плаче в голос, голая верба
Вітром віти, в подихах шарпає
Шелестить, сухий і очерет
Все пощади, у зими прохає

Кущ шипшини, виріс на рові
Білим снігом, віти їй прибрала
Ягоди червоні, наче снігурі
Із під ковдри, де де виглядають

На горі береза, сирота
До ріки, гілля своє колише
З під коріння, три живі струмки
Вітами прохожих, пити кличе

Обіч, вся краса ця, край села
Гай з дубів, чорніє під горою
Це все є, моє, Українське село
І село це зветься, Боровою!

19 січня 2016 року

Пора

Байдужа, голослівна влада
Корупція для них принада
В людей згасають всі надії
Ліси вирізують, злодії!

Заводи, фабрики в метал
Схова в офшори капітал.
В корупції, країна тоне
Із золота, «печуть» батони!

Обіцяні реформи, де?
Горять заправки,
Снаряди рвуться,
Країни всі, із вас сміються!

А Гетьман, лиха мов й не чує
Військову форму вдів, блефує!
Збирає, з поліцаїв рать
Від’їли пики, не впізнать!

Цим полісменством керувати
Чималий розум, треба мати.
В начальство дав їм, білолицю
Аж, з закордону молодицю!

А патріотів, цвіт країни
Всадив швиденько, до тюрми
У них, дволикі прокурори
Якої, чекати від них чуми?

Горять торф’яники в болотах
З верх статків в мозок пливе жир
Він зрадник є, хоч і месія
Який, із жида командир?

——– не закінчений ———-

Терпіння всім! Здоровя, миру і любові! заём

Comments are closed.