..невеличка компіляція з основних думок та висловлювань, стосовно самобуду мп та ситуації, від людей що написали у фб. Це просто варто прочитати і зрозуміти, як втомило це блюзнірство та брехня, ця мп-шна дикість та наглість, що її несуть з собою їх “провідники” від “рузькемір” . І можливо це як додаткове пояснення, тим твердолобим особам з перекошеною свідомістю, що як раніше вже не буде…
..маємо трохи ще матеріалів, як архівних так і актуальних, тож нагадаємо про події згодом..
Скажу свою думку і я – як настоятель парафії в сусідньому селі і очевидець даноі події.
1. Громада МП в Боровій надзвичайно малочисельна. Це неважко побачити у відеосюжеті – адже захищати свій так званий “храм” не прийшов ніхто, крім дядечка в темних окулярах, якого, до речі, ніхто з місцевих жителів раніше не бачив.
2. В селищі існує капличка, яку збудували прихильники МП в мікрорайоні “Білки” на власному подвір’ї. Вона цілком могла б вмістити жменьку шанувальників даної конфесії в Боровій, але ім чомусь захотілося закріпитися ще в іншому місці.
3. Селищна рада попереджала “віруючих” про те, що вони не мають права робити капітальну перебудову без відповідних документів і вимагала негайно припинити будівельні роботи. Але МПшники, як завжди, вирішили добитися свого нахрапом і наглістю. Іхній улюблений перевірений метод: зайняти місце, хутко розпочати будівництво, а потім, у випадку якихось претензій, лицемірно зображати обурення: “Ах ви святотатци етакіє, нєужелі поднімєтє руку на храм Божий?!” Приклад цьому – Десятинна церква та безліч інших більших та менших капличок по скверах і тротуарах Києва.
4. Обличчя МП мешканці Боровоі свого часу гарно розгледіли на прикладі такого собі батюшки Владіміра Навозенка (по імені і житіє його), настоятеля парафії МП в сусідній Червоній Мотовилівці, котрий вів неприкриту ватно-московську пропаганду в храмі та в Інтернеті – чого варта лише назва одного з його постів: “Украінство как псіхологічєскоє явлєніє”… В результаті обурені громадяни вигнали Навозенка з парафії, але згадка про нього жива ще досі.
5. Навіть така сумнозвісна інформаційна помийка, як “СПЖ”, підтверджує той факт, що ініціатива даноі акції походить не від влади або духовенства КП, а від простих мешканців селища. –Андрей Гладченко, Юрій Горбинко
Вікторія Наконечна добавила 3 новых фото.
Навесні 2015 року я писала невеличкий пост про самочинне будівництво церки УПЦ МП у селищі Борова Київської області. Тоді справа із будівництвом заглохла – рішення суду, згідно якого ділянка агрогосподарства передавалась у користування УПЦ, визнали недійсним, будівницво згорнули. Затишшя виявилося недовгим.
Цього тижня біля приміщення колишньої хлібопекарні, котра розташована неподалік залізничної колії, з’явилися цегла, щебінь, пісок та робітники. З приміщення був знятий дах, стіни почали розширювати. На місце події виїхати представники селищної ради. Виявилося, що будівництво почали проводити за відсутності дозвільних документів. У відповідь на запитання “Що будуєте?” спочатку пролунало “склад” і лише потім – “храм”. Після випитувань з’ясувалося, що незаконне будівництво належить представникам УПЦ МП.
Представники ради викликали поліцію, а тим часом на будівництво приїхали кілька жінок (одна – з малолітньою дитиною), котрі почали захищати будівельників і звинувачувати депутатів у тому, що останні їх будуть (!) бити. Документів на будівництво так і не було показано.
У підсумку будівництво зупинене: теоретично – до засідання селищної ради, на практиці воно може поновитися у будь-яку хвилину.
Як я вже зазначила, це не перший випадок, коли УПЦ МП всупереч бажанню переважної частини громади селища й показово нехтуючи законодавчими нормами, намагаються звести свій осередок у селищі. Окрім незаконного отримання ділянки у користування ще були спроби захоплення приміщення церкви УПЦ КП та приватного житлового будинку. Заради цього представники УПЦ МП вдалися до підробки документів. У сусідньому селищі представники УПЦ МП спробували утворити “козацький рух” та агітували місцевих мешканців за ДНР/ЛНР.
“Ти його у двері, а він тобі – у вікно” (с).