Про нинішню проблематику відносин територіальної громади з органами місцевого самоврядування

…Наші читачі часто звертаються до нас за порадами і консультаціями з правових і господарських питань, зі своїм обуренням на дії того чи іншого органу влади, органів місцевого самоврядування, окремих депутатів. Вони часто не можуть зрозуміти того, чому ці органи, які сформувала територіальна громада, відстоюють не їх інтереси. Газета «Фастів Інфо» вирішила відкрити для цього відповідну рубрику і звернутися за роз’ясненнями з цього питання до відомого в районі юриста і фахівця в галузі права Багaча Едуарда Миколайовича, що тривалий час викладав цивільне, міжнародне приватне і сімейне право у Київському Національному університеті ім.Т.Шевченка – найпрестижнішому ВУЗі нашої держави.

– Едуарде Миколайовичу, зважаючи на те, що Ви є мешканцем селища Борової, де довгий час тривало протистояння територіальної громади з органом місцевого самоврядування, то і питання буде відповідне до Вас. Чи можна було його уникнути і чому інколи виникають проблеми у відносинах територіальної громади з органом місцевого самоврядування?

– Щодо першого питання. Звичайно, що можна, якщо б усі користуватись правом, а не амбіціями і бажаннями. Щодо другого питання. Відповім на нього просто: такі проблеми у відносинах бувають від нерозуміння правового статусу кожного з цих суб’єктів, коли один з них свій статус переоцінює, а інший – не виконує свій контроль у необхідному обсязі. Потрібно розуміти, що територіальна громада села, селища, міста є первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень. І саме такий правовий статус її відповідає історично-світоглядним баченням нашого народу у питаннях відносин між людиною та суспільством з одного боку і владою з іншого.

– Ви маєте на увазі, що українці схильні до народовладдя?

– Так. Ще М.Грушевський у своїй книзі «Хто такі українці і чого вони хочуть?» писав: «Щоб не було ніякої тісноти від власті людям, щоб вона не коверзувала людьми, не накидала їм своєї волі, не має бути іншої власті, як тільки з вибору народного. Се називається устроєм демократичним – щоб народ сам собою правив» (вищеназвана книга, 1991 рік, с.116).

– Але цей демократичний устрій часто породжує конфлікти на місцях.

– Це не устрій породжує проблеми. Їх породжують люди. Одні проблеми виникають з суто невиконання людьми встановлених норм права, а інші – через законодавчу недоробку тими ж людьми запроваджених норм права. По Боровій також би було значно менше проблем, якби у штаті селищної ради був би юрист і прийняті рішення проходили до того юридичну експертизу. Зокрема, у Фастівській районній чи міській раді жодний проект рішення не виноситься на обговорення депутатів, якщо він не підписаний юристом, не пройшов експертизи на відповідність праву. Бо інакше згодом доведеться ходити тільки по судам, відшкодовувати нанесені неправомірними рішеннями збитки, врегульовувати у судовому порядку всі проблеми взаємовідносин, у тому числі між територіальною громадою і органом місцевого самоврядування.

– Які правові причини виникнення проблем у цих відносинах?

– Їх багато. Найперша – недосконалість сьогоднішнього права. У сьогоднішній проблематиці відносин між територіальною громадою та органом місцевого самоврядування для мене, як юриста, простежується саме законодавча відсутність чітких положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», які б безпосередньо врегульовували названі відносини. Законодавець просто відійшов від механізмів безпосереднього законодавчого врегулювання цих відносин, переклав їх на локальний рівень. На погляд законодавця, що виклав його у відповідних положеннях Закону України про Статут територіальної громади села, селища, міста (ст.19), вищезгадані відносини мають врегульовуватися на локальному рівні цими положеннями з врахуванням історичних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування. Статут територіальної громади села, селища, міста, без перебільшення,можна назвати її маленькою конституцією. Але право прийняття його законодавець залишив лише за представницьким органом місцевого самоврядування і чітко не визначив механізмів участі самої територіальної громади в процедурі розробки та прийняття вищеназваного документу. Тому потім і виникає невдоволення територіальними громадами своїми Статутами, діями свого органу місцевого самоврядування.

– Але ж органи місцевого самоврядування здійснюють як представницькі функції територіальної громади, так і повноваження, делеговані їм державою. То чи можуть вони одночасно у повній мірі задовольняти свою територіальну громаду і чітко виконувати державні повноваження?

– Тут важливо не змішувати поняття «місцеве самоврядування» і «повноваження місцевого самоврядування», які є ключовими при визначенні розглядаємої нами проблематики взаємовідносин. Друге поняття повинно бути частиною першого, а не навпаки. Саме зміст поняття «місцеве самоврядування» має визначати характер, правову природу та склад відносин між вищезгаданими суб’єктами. Коли поняття «місцеве самоврядування» розуміють тільки через призму його розуміння як саме «повноваження органу місцевого самоврядування», то зміна названих акцентів, якраз, і є підґрунтям конфліктів між територіальною громадою та органом місцевого самоврядування. І виконання державних повноважень тут ні причому. Бо найчастіше виникають конфлікти саме не у цих взаємовідносинах, а в межах самого органу місцевого самоврядування між головною посадовою особою (тобто сільським, селищним, міським головою) та представницьким корпусом його обранців, між територіальною громадою та представницьким корпусом його обранців.

– А хіба представницький, або депутатський, корпус органу місцевого самоврядування не є також частиною тієї територіальної громади?

– Є, звичайно. Частиною 1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні та міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені і в їх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, названим законом та іншими законами. Визначено також механізми формування територіальною громадою представницького органу місцевого самоврядування. А ось питання зворотної звітності цього органу перед територіальною громадою прописані законодавцем недосконало, що дозволяє першому частково відриватися від другої. А так бути не повинно.

– А як повинно бути?

– Відносини між територіальною громадою та органом місцевого самоврядування не повинні обмежуватись суто представницькими функціями. Якщо проаналізувати наше законодавство з питань місцевого самоврядування, то простежується бажання вітчизняного законодавця розділити обов’язок здатності органів місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення з територіальною громадою без наділення останньої вагомими нормативними механізмами контролю за діяльністю названих органів.

– Які механізми Ви маєте на увазі?

– Контролюючі. Нині є залежність здатності територіальної громади вирішувати свої нагальні та проблемні питання місцевого значення лише від здатності їх вирішувати сформованим нею органом місцевого самоврядування. Названа одностороння залежність територіальної громади від органів місцевого самоврядування є правовим викривленням відносин між ними у нашій країні. Хто ж кому делегував свої повноваження? Як може довіритель мати менше повноважень від того, кому їх довірив? Тому у проблематиці відносин між територіальною громадою з органом місцевого самоврядування є, на мою думку, правові недобрі відголоски колишньої тоталітарної системи. У ній лише влада все вирішувала за людей, а не навпаки, як повинно бути. У нормальному суспільстві не влада повинна контролювати громаду, а громада повинна контролювати дії влади. І механізм у відносинах між ними повинен бути дуже простий. Коли громаді не подобається те, як відстоює її інтереси і що чинить влада, то вона її повинна просто замінити на іншу.

– Едуарде Миколайовичу, дякуємо Вам за цікаву розмову та наостанок дуже просимо Вас і надалі здійснювати консультування наших читачів з нагальних правових питань.

– З радістю. Нехай читачі пишуть мені на e-mail: Bagrich@bigmir.net або до газети. Я багатьом людям з нашої Борової допоміг, з Фастівця, коли там людей залишали без квартир, тому завжди готовий до співпраці. Був радий відповісти на ваші питання.

взято з газети “Фастів-Інфо”. Текст займы онлайн без залога

Comments are closed.