люди і доля. Жук Світлана.

08.07.1938 народилась Світлана Михайлівна Жук, поетеса і автор численних творів, вчителька і мати, представник “Золотого фонду” Фастівщини. Наші вітання!

..невеличка автобіографічна розповідь, від поетеси Світлани Михайлівни Жук, з зачитуванням власних творів. Запис було зроблено 09.06.2014 на шкільному подвір’ї.

Творчий доробок Світлани Михайлівни Жук – це плідна діяльність на ниві поезії з її художнім словом і про рідну Фастівщину, і про Україну, і про людей високого національного духу, і вірші для дітей, які пронизані любов’ю до рідного краю. Лірика її творів – це поєднання мінорного і мажорного, така, якою є наше життя.
Творчою активністю нашої поетеси позначились перші роки двадцять першого століття. Це поетичні збірки:
«Мамині квіти» (присвячені рідній матусі). – 2001 р., друге видання – 2011 р.
«Земля берегинь». – 2003 р.
«Вічні струни». – 2004 р.
«Дитяча світлиця». – 2005 р.
«Дерево безсмертя». – 2006 р.
«До чистих джерел» (до 80-річчя Фастівщини). – 2008 р.
«Калина-Україна». – 2010 р.
«На поклик світлих душ». – 2012 р.
“Пробуджені Тарасом”. – 2014 р.

З великим творчим натхненням Світлана Михайлівна продовжує невпинно працювати й нині. з окремими її віршами читачі зможуть ознайомитися на нашому сайті, які поки що є в рукописному варіанті. ..

Світлана Михайлівна є в нашій збірці ЖЗЛ, але і ця інформація не зайва…продовження змісту збірки “Фастівське земляцтво

Світлана Жук. Вірш. Найдорожчий скарб.

 

Найдорожчий скарб

 

Земля – це наша твердь, це наші крила,

Вона з дитинства серцю дорога,

Дарує світ краси, здоров’я, силу,

І нас від ворогів оберіга.

В дитинстві солов’ями нам співала

І щедра годувальниця була,

І нам сади з плодами дарувала,

І хліб святий, і воду з джерела.

Хто сміє нашу землю продавати?

Де ви взялись, від влади торгаші?

Земля – це наша друга рідна мати,

Земля – це простір нашої душі.

А хто ми без землі? Раби бездомні,

Робітня сила для чужих панів,

Всі цінності ми втратим вікопомні,

Народимо їм наймитів–синів.

І втратимо героїку держави,

І волю для майбутніх поколінь,

Історію віків, і честь, і славу,

Гнобити будуть нас, кому не лінь.

І світ не буде рахуватись з нами,

Бо без землі – ми гвинтики малі,

І будемо ми вічними рабами,

Рабами на своїй святій землі.

В той час, як нашу землю захищали

І помирали молоді сини,

Спокійно спали молодці з «Кварталу»,

Бо землю боронили ж не вони.

Вона поміж земель, мов діадема,

Це наш дорогоцінний Божий дар,

Третина світового чорнозему,

І рід наш – її вічний володар.

Не будем рідну землю продавати,

І в цьому є одна глибинна суть –

Земля оберігає нас, як мати,

А діти матерів не продають.

 

26 листопада 2019 р.

 

 

Поетичні збірки авторки:


Мамині квіти (присвячені рідній матусі). – 2001 р., друге видання. – Стрий: «Видавничий дім «Укрпол»»,  2011. – 120 с.

Земля берегинь. – 2003 р.

Вічні струни.-  К.: Фітон, 2004. – 174 с.

Дитяча світлиця. – Фастів: Поліфаст, 2005. – 240 с.

Дерево безсмертя. – Фастів: Поліфаст, 2006. – 184 с.

До чистих джерел (до 80-річчя Фастівщини). – 2008 р.

Калина-Україна. –  Фастів: Поліфаст, 2010. – 120 с.

На поклик світлих душ. – Біла Церква: РІА «Бліц» – 2012. – 112 с.

“Пробуджені Тарасом”. – Фастів: Поліфаст, 2014. – 52 с.

«В борні за волю». – Фастів: Поліфаст, 2014. – 40 с.

В борні за волю. Друге вид. Доповн. – Фастів: Поліфаст, 2015. – 80 с.

Найдорожче. Вибране. – Фастів: Поліфаст, 2016. – 144 с.

Вирішальний час. – Фастів: Поліфаст, 2018. – 84 с.

Першоджерело. Вибране. – Фастів: поліфаст, 2019. 208 с.

З великим творчим натхненням Світлана Михайлівна продовжує невпинно працювати й нині. Вірш «Надорожчий скарб» поки що є лише в рукописному варіанті, створений Світланою Михайлівною Жук 26.ХІ.2019 р.

 

Е  п  і  л  о  г

 

Коли вже перестануть лізти

І все точить, мов хробаки,

Зачумлені сепаратисти,

Підкуплені бойовики?

Вони шанують президента,

Який із ними нарівні,

Не мудрого інтелігента,

А клона з бруду та брехні.

Хто ти такий, щоб нас повчати?

Ти є кривавий кагебіст.

Ти хочеш нами керувати?

Страшний твоєї влади зміст!

Ми вже пройшли голодомори,

Репресії і Соловки,

Ще свіжий в небі, людоморе,

Московський відбиток руки.

Ще до живих волають вбиті,

Ракета все ж влучила в ціль,

А ти, їх кат, живеш на світі,

І не торкає серця біль.

Коли ти будеш помирати,

Черговий виродок з Кремля,

Нікчемний труп, всіма проклятий,

Відторгнуть небо і земля.

Донбас вирує бандюками,

Тут весь московський кримінал,

Руйнують все, що під руками –

Будинки, міст, водоканал.

Втрачає сили і здоров’я

Донецька змучена земля,

Заплямував чужою кров’ю

Ти стіни древнього Кремля.

Земля горить, аж гаснуть зорі,

Вся ніч в палаючій імлі,

Це справа рук твоїх, потворо,

Зробив ти пекло на землі.

А ви, донбасівці завзяті,

Ті, що завжди шукали чвар,

Тепер не маєте, де спати,

Це вам такий братерський дар.

 

 

Адже про війни брата чули,

Що не жаліє він вогню,

Та дуже швидко ви забули

Молдову, Грузію й Чечню.

Хтось знову Захід винуватить.

То де ж ваш сірий кардинал?

Якби із Путіним загнати

Його хоч раз у ваш підвал!

Московські матері чекають

Синів з проклятої війни,

А Путін все їм обіцяє,

Що десь в відрядженні вони.

А їх давно нема на світі,

Десь неоплакані лежать,

Без почестей, в рови зариті,

Ніхто не йшов їх провожать.

Не накидайтесь нам братами,

Ви нам ворожі і чужі,

У бій за волю стали з вами

Вітчизни нашої мужі.

Найкращий цвіт, найкращі люди!

Ви ж з градів б’єте їх щодня.

Вас Бог і світ земний осудить,

Бо шлях ваш – підступ і брехня.

Колись настане мир на світі.

Колись звершиться Божий суд,

Прийдуть живі, прийдуть і вбиті,

І правду й кривду принесуть.

Хто цю страшну війну затіяв,

Хто з градів, буків убивав,

Хто вбивць розмножив і злодіїв,

І кров невинну проливав.

Хто прагнув миру і свободи,

Цурався «братського» плеча,

І захищав євронароди

Від азіатського меча.

Прийде пророчий час розплати,

Ми подолаєм сили злі!

І буде син, і буде мати,

І будуть люди на Землі.

 

(Грудень 2014 р. Роздуми перед Новоріччям)

 

 

 

 

Нашим захисникам

 

Вам судилось у нерівній битві

Рідну Україну захищать.

З вами наші думи і молитви,

Будем, рідні, вам допомагать.

 

Йдуть бої на морі і на суші,

Міцно ви тримаєте кермо,

З вами наші і серця, і душі,

Рідний край в неволю не дамо!

 

Поспішають волонтери знову

Різними дорогами в Донбас,

Всі дарунки вдячності й любові,

Дорогі захисники, для вас.

 

Ви в щоденній кропіткій роботі

Боретесь проти наруги й зла.

Віддамо вам все тепло й турботи,

Щоб Вітчизна вільною була!

 

  • грудня 2014 р.)

..чергова добірка віршів С.М.Жук. Датовані до 26.09.2014

 

 

Люблячим Росію

(Деякі жителі Донбасу, що живуть в підвалах, продовжують любити Путіна й Росію, вірячи в брехливі путінські інформації) 

 

До страждущих людей ми не байдужі,

До тих, які Росію люблять дуже,

Хоч їх будинки вже поруйнували,

І схованки та житла їх – підвали.

Отож, до них звертаємося щиро,

Бажаючи їм спокою та миру.

– Ви сидите, мов миші, у підвалах,

Та ваших чоловіків не вбивали,

Вони тепер в рядах сепаратистів,

Під прапором червоним комуністів,

Надіються на ел- і деенери

І мріють бути знов в есесесері.

Хоч Путін шлях вам мінами обсіяв,

Ви любите і Путіна й Росію.

Нема розмов – тоді мерщій з Донбасу,

Через кордон, по випаленій трасі.

Та забирайте зразу ж чоловіків,

Бо йдете ж не на день, а вже навіки.

Ще буде дружня вам одна порада –

Не попадіть під буки, чи під гради,

Бойовики не будуть розбирати,

Чи хочете ви жити, чи вмирати.

Коли будинки нищили бандити,

Не думали, де будете ви жити.

Чи буде вам в Росії мир і спокій?

Адже порядки там тепер жорстокі.

Пошле вас Путін з самого початку

В Архангельськ, Воркуту, чи на Камчатку.

Та не збираюсь дуже вас лякати,

Бо буде змога випить, погуляти.

Знайдуться зразу й друзі вам хороші,

Аби у вас були в кишені гроші.

Лише одне скажу я вам завчасу –

Підете ви в Росію без Донбасу.

Не віддамо ми тим, що у Кремлі,

Ні крихти української землі!

 

(24 вересня 2014 р.)

 

 

        

    Радість від прощання

 

Адью, азіате і Каїне-брате!

Ти мстиш нам за те, що в Європу йдемо,

Збулись ми не брата, а справжнього ката,

І стяг у Європу ми свій несемо.

Ми любимо волю, ми в цьому єдині,

І спокій та мир нам дорожчий за все,

Іде до сестер і братів Україна,

Тепло їм родинне у серці несе.

А ти все про світ завойований мрієш,

І дружбу з сусідами кров’ю залив,

Той камінь, що в грудях, ніяк не зігрієш

Пекучим вогнем, який ти розпалив.

Не дійдуть ні добрі слова, ні погрози

До нелюда, що вже давно озвірів,

Якби ти зібрав матерів наших сльози,

То ти б утопився в сльозах матерів.

І скоро вже друзів у тебе не буде,

З’їда тебе злоба, жадоба й брехня,

Від тебе щодень відвертаються люди,

І, Богу хвала, ми тобі не рідня.

Ти думаєш все у могилу забрати?

Візьмеш лиш прокляття земне та гріхи,

І будеш ти в муках тяжких помирати,

Прийме тебе пекло, катюго лихий.

А нам у святій боротьбі допоможуть

Народи планети, великі й малі,

Ми духом міцні, і в борні переможем,

Щоб спокій і мир панував на землі.

 

(21 вересня 2014 р.)

 

 

 

 

 

 

 

Співачка – волонтер

 

 

Про першу світову писав Ремарк,

Та він не мав би в праці відпочинку,

Якби писав про другу Жанну – Д ’ Арк,

Руслану – нашу справжню українку.

Коли Небесна Сотня йшла на смерть,

Коли нас убивали на Майдані,

Була між чоловіками, як твердь,

І гартувала нам серця Руслана.

Співачка, патріотка, волонтер,

Тендітна жінка, молода, красива,

На щастя, не жила в СРСР,

І не зазнала сталінського жнива.

Коли наш край косив голодомор,

Зазнала лиха й Східна Україна,

Там Путін нині робить коридор,

Щоб убивати мешканців невинних.

Де гинуть наші кращі вояки,

Наш цвіт, народу нашого окраса,

Де волонтери – молоді жінки,

Відважні славні правнучки Тараса.

Вона між волонтерів просто «Ас»,

Вночі і вдень не має відпочинку,

В гарячих точках зустрічав Донбас

Оцю невтомну і сміливу жінку.

Русланою захоплений весь світ,

Всі люблять її спів і дикі танці,

І тій співачці шлють палкий привіт,

Яка безстрашна й мужня, як спартанці.

 

(17 вересня 2014 р.)

подібні новини:
люди і доля. Бондар Нінель Іванівна
люди і доля. Параскева Дмитрівна
люди і доля
Дмитрів Михайло Андрійович
люди і доля. Продовження..
люди і доля. Продовження..
люди і доля. Продовження..

творчий вечір С.М.Жук
З’їзд Просвіти. Світлана Жук. получить займ на карту

Comments are closed.