..активність суспільства і його відношення до актуальних обставин, стoсовно подій в Україні, у віршованих рядках, що як відповідь і дороговказ..
..текст нижче..
НАРОД ПРОТЕСТУЄ!
До українців
В яке майбуття ми спрямовуєм кроки?
Щодня нас грабують, а брешуть «не крав я!»
Живем серед ницих, цинічних, жорстоких,
В часи беззаконня, бездушшя, безправ’я.
І все потребує тепер охорони –
Освіта, наука і батьківське слово.
Диктують табачники хижі закони,
Щоб знищить духовність, державу і мову.
При владі укохані, червонопикі,
Вгодовані беркути – їх охорона,
Лакеї Кремля лицемірні й дволикі,
Це ті, що державні крадуть міліони.
Народ зневажають нахабно й відкрито,
Що їм українці, убиті безвинно?
Тож просять поляків вважать геноцидом
Для себе криваві бої на Волині.
Народ працьовитий зробили ледачим,
Жене безробіття його за кордони,
І множать п’яниць, наркоманів, незрячих
Нікчемні правителі, п’ята колона.
І вже не міліція – поліціянти
Катують народ, убивають безвинно,
Ведуть себе всюди, немов окупанти,
В своїй, незахищеній ними, країні.
Допоки терпіти нам плем’я вороже,
Що й досі роз’єднує нашу родину?
Що тільки грабує, руйнує, як може,
Веде до загибелі всю Україну?
Не маємо користі з них ні на йоту,
Пора нам викурювать гнізда осині,
Бо влада, що бореться проти народу,
Не має вже місця у жодній країні.
Чи знову вовків оберуть нам овечки?
Чи може вже є на майбутнє наука?
Зрадливі й сліпі, не продайте за гречку
В неволю країну, дітей та онуків!
Згадайте про те, що ви є українці,
Що маєте честь свою, гідність і славу,
І не ставайте у лави злочинців,
Які продають українську державу!
(Серпень, 2013 р.)
х х х
Чи бідний ти, а чи багатий,
Як не крути – хоч круть, хоч верть,
В житті потрібно шануватись,
Бо всіх підстерігає смерть.
Тож будь творцем добра й любові,
І вибирай правдиву путь.
Тебе згадають добрим словом
І добрим словом пом’януть.
Якщо належиш до неситих,
Не допоможе й каяття,
Тебе чека на цьому світі
Лише ганьба і забуття.
Воля Євромайдану
Європа давно вже розкута,
Країни у братньому колі,
Тримають нас Путіна пута
І шлях закривають до волі.
Бо все не дають йому спати
Скарби українського роду,
І сонячний Крим, і Карпати,
І наші грунти, і заводи.
Ми ж місто Петру збудували,
Освоїли нетрі сибірські,
І шахти, і ГЕС, і канали –
На наших кістках українських!
Та дяки нам годі чекати,
Ви люд український безвинно
Морили, і з нашої хати
Зробили велику руїну.
Репресії, ниці наклепи,
Свій злочин ховали від світу –
В застінках тюремних, у склепах,
Ви нищили нашу еліту.
Наш люд і тепер вимирає
Від вашої заздрості й злоби,
Бо ви з українського раю
Зробили пекельний Чорнобиль.
Ні, ми не російського роду,
Та нашим братам у Росії
Бажаємо щастя й свободи
І доброго мати Месію.
А Путіну скажем відкрито –
Нас ваші кредити не гріють,
Імперія вміє гнобити,
Любити ж сусідів не вміє.
Не нам ці призначені гроші,
А нам їх лише віддавати,
Підуть на прибутки хороші,
Що їх скористають магнати.
Ми – діти козацького краю,
Йдемо у Європу додому,
Йдемо від Дніпра до Дунаю,
І нас не спинити нікому.
Йдемо від Дністра і від Прута,
Нам клани терпіти доволі!
Азійські скидаємо пута,
Бажаючи світлої долі.
(Грудень, 2013 р.)
Кривавий злочин
Вже ранок снігом молодим умитий
І ліхтарів погасли промінці,
Кривавий уряд беркутом прикритий,
А на Майдані молоді борці!
Борці за майбуття, за світлу долю,
За Україну і за свій народ,
Щоб не тягнув нас знову у неволю
Злочинний клан перевертнів – за брод.
На цім Майдані українські діти
Співали мирно й весело пісень,
Та беркутами хижими побиті
Були вночі, щоб не застав їх день.
Накинулись на сплячих чорні круки,
Асфальт на площі кров’ю залили,
Трощили ноги, голови і руки,
А потім ще й судити потягли.
Верхи, щоб мирну молодь залякати,
Виношували плани ці давно,
Побить жорстоко, а тоді – за грати,
Катів же нам судити не дано!
Та вже відоме нашому народу
Те правосуддя сатанинських душ,
Невинних судять, винних – на свободу,
За це від влади мають добрий куш.
Жахнулись наші закордонні друзі,
Що можновладці діють, як кати,
Щоб убути в Європейському Союзі,
Нам руку подають, немов брати.
То скільки ж можна злочини терпіти,
Відстоювати право на життя?
Якщо вже встали українські діти,
То не дамо цій владі вороття!
Судить дітей за прагнення свободи,
За їх бажання вирватись з сітей?
Ви є чужинці, ви – кати народу,
Бо рідний батько не вбива дітей!
(Грудень, 2013 р.)
Слово народу
Ми президента маємо холопа.
Таких зовуть підніжка, грязь Москви,
Без згоди Пана не піде в Європу,
Бо власної бракує голови.
Ну як же він покине Межигір’я?
Та ще й синочків статки немалі…
Хай кидають у нього яйця й пір’я –
Він не покине злачної землі!
Ні, він не Гавел, навіть не Обама,
Сорочки з свого тіла не зірве,
Хай два Майдани стукнуться лобами –
Він – твердолобий, всіх переживе!
А біля нього круків ціла зграя,
Всіх обігріть і всіх нагодувать,
Собі ж дорогу прокладать до раю,
Ще й мать мороку черню керувать.
Звідкіль оцей Майдан, оця наруга?
Я ж йолку їм поставити хотів!
Ще й допомоги попросив у друга,
Він українців любить, як братів.
Зніму я з голови оцю обузу,
Мільярдики в кишені розкладу,
Не кваплячись, до Митного союзу
Народ, немов отару поведу.
Ой не надійся, вовче, на отару!
Ми братською любов’ю ситі вщерть,
Голодними вмирали хлібодари,
Пів-України викосила смерть.
Ти й твоя свита до брехні охочі,
І всі твої обіцянки обман,
Наказуєте бити серед ночі
Дітей, що мирно вийшли на Майдан.
Нащо нам влада підла та дволика,
Яка щоденно всюди сіє зло?
Вкорочує старим і дітям віку,
Таких ще кровожерів не було!
Домова з вами – це одна облуда,
Ви вже довіру втратили сповна,
Ваше нутро вже добре знають люди,
Покиньте крісла! Стежка в вас одна!
(Грудень, 2013 р.)
Реакція народу
Нові «закони» регіоналів – комуністів
1. Не носити каски, не носити маски –
2. Хто робить наклепи – посадим у склепи.
3. Хто їде на свято – п’ять машин багато.
Закон ухвалили Автори – дебіли.
Наше діло праве – за Пшонкою справа!
Пора всіх садити – хай живуть бандити!
Наш спільний девіз: «скарби України – у наші родини»!
Девіз Азарова: «Нехай розкошує синочок у Відні,
Хай мають квартали усі мої рідні!»
Девіз Януковича: «Хай євро колоситься, хай десятириться новими прибутками наша залізниця!»
Девіз комуністів: «Ми сталінські беркути, і хоч не соколи, ми рідного Сталіна не зрадим ніколи»
Девіз регіоналів: «Брехати, обіцяти і людей лякати, щодня, щогодини нищить Україну»
Підписали
Прем’єр Азаров – від уряду хазарів.
Президент – від влади народної зради.
Поставили печать.
Народу – молчать!
Та народ не мовчить,
Він їх провчить.
Немає грошей
Такий в нас уряд «прехороший»,
Стабільно він не має грошей!
Нема на ліки та лікарні,
Нема на книги та книгарні,
На дитсадки та на дороги
Для швидкої допомоги.
Пенсіонерам та афганцям
Мізерні гроші від обранців,
А слід же щось і їсти й пити
І ліки хворому купити.
Руйнуються підземні труби,
Доводячи дітей до згуби,
Вода брудна – не можна пити,
І складно в холоді прожити.
Зайдеш у наші магазини –
Зашкалюють високі ціни,
Тут не до м’яса й не до риби,
Бо не докупишся й до хліба.
А що тим матерям робити,
В яких онкологічні діти?
Їх прирекли на вимирання –
Нема грошей для лікування.
І зрозуміти люд не може –
Де галузь та, що має гроші?
З чиєї волі та вини
Кудись поділися вони?
Не слід розводити дебати
І довго злодіїв шукати,
Вже наші кровні міліони
Працюють на офшорні зони.
«Жить стало лучше й веселее»,
Крадуть «смелее и смелее»!
Та наші злодії не скнари,
Бо закупили вже й Канари.
Допоки нерозумні лохи
Дійдуть до розуму хоч трохи,
Вони за суми відповідні
Квартали мають аж у Відні.
Чому роти порозкривали?
Адже самі нас обирали!
Хотіли ви руки твердої –
Залиште владу у спокої!
А ні, то беркути й омони
Прийдуть до нас на оборону,
А якщо вам не буде спину,
То продамо і Україну!
Отож, пильнуйте добрі люди,
Щоб вас не вводили в облуду,
Лише господарі хороші
Не будуть тринькать ваші гроші.
Тож слід вам, врешті, розум мати,
Щоб злодіїв не обирати,
Які співають солов’ями?
Щоб грабувати нас із вами.
(Березень, 2013 р.)