Дід Василь, або Сога Василь Дмитрович, народився 1928.08.28. в с.Салтанівка, зараз живе у с.Борова, і сьогодні святкує свій День народження!
Його творчість – Вірші діда Василя на форумі вже були на огляд викладені..
..є збірка в архіві ..
Сьогодні Василю Дмитровичу виповнилось 86 років!
Сам себе обходить, город як малюночок тримає ще й сам вбирає.
Якщо часу достає, ще й кошики плете, за лозою їздить і вірші:
Дума і печаль
Родившись в світ
Жили ми малюки
Пізнать нове
Бажалось залюбки.
Із неба Вишнього
Нас сонце зігріва
Щодень, природи рай
Дарує нам дива.
Той час, тепло ти чув
Від маминої руки
Ми підросли
Змужніли парубки.
В житті побачив
Різних, тих доріг
Коли ступив
У світ злий, за поріг.
Пізнав добро
І зло, від злих людей
В душі, родилась ціль
Надуманих ідей.
Терпів в житті
Холод, голод і пожар
Людських смертей
В воєнні роки жах!
Пригадуєш
В житті, що відбулось
Стежки, дороги
Все воно, сплелось.
Прожив життя
Із думів пишу твір
Глухий, недужий
Залишає зір.
У кожного свій біль
Своє життя
Старе, недуже
Як мале дитя.
Жить тяжко
Одиноко, в самоті
У світ дивитись
Людській срамоті.
Брехня і жадність
Покриває світ
Дарує все Господь!
Зі слів йому привіт.
В житті, всіх мучить
Дума і печаль
Ти ще живий!
Життя свого коваль.
Схаменись!
Міцніш тримай весло
Пливи життям!
Щоб в бездну не знесло.
Вісімдесят вже й шостий
Кінчиш рік
У світі досить нас
Старих калік.
Уже набридло жити
В брехливім світі зла
Від Путіна, і Януковича
Козла!
Багатство, осліпило
Цих злодюг
Їм мало, від людей
добра і слуг.
Криваві руки їх хтять
Скорить злом світ
Їм мало крові
Сиріт і калік.
Та все ж, покриє прах
Сира земля.
І прокляне їх світ!
Й брудне їхнє імя!
19 липня 2014 року.
Не гайте часу!
Країно, рідна нам земля
Відгодувала, собі брата
Пили таємно, кров кати
Цей час п’єте, вже забагато!
Залили кров’ю вже Дніпро
Пливе кровиця в Чорне море
А скільки сиріт, та калік
Сліз матерів, о тяжке горе!
Зрадив демон, рідний край
Злодюгу, золото сліпило
В судах клопоче, «все віддай»
Й, дияволята, сунуть рила!
Забули прошле, Бабин Яр
Концтабори, і голокости
Вже досить крові напились
Та жаль вам, золоті помости?
Не чують демони, плачу
Козацька кров їм в смак, гаряча
Москва лікує, до схочу!
Брехню випліскує, на вдачу.
А світ весь бачить, з за плеча
Що все, на лезі від меча!
В руках, без розуму вогонь
Не гайте, миттю заборонь!
Вже досить чуть, пустих речей
Вже досить крові, і смертей!
Від дурнів гине, всенький світ
Вітри зметуть, весь попіл в слід!
7 серпня 2014 року
ГУРТУЙТЕСЬ СИРОТИ СИНИ!
Жид Янукович, кримінал
Викрав з України капітал
Зібрав злодіїв і бандюг
Для Путіна кривавих слуг.
То де твоя Козацька січ?
Терзає банда, день і ніч
Земля залита, в крові й сліз
Все чути шепіт від беріз.
В сльозах Дніпровая вода
З кровицею тече біда
В котеджах, в віллах береги
Злодюги, «панство навкруги»!
Терзають, ділять рідний край!
Вкруги, лиш зрада, то пізнай!
По шию влізла у борги
Людей вбивають вороги!
Україно ненько, схаменись
Міцніш, до зброї ухопись!
Регіонал і комуніст
Над головами меч заніс.
Гуртуйтесь, сироти сини!
Вже досить крові, від війни
Матусі втріть, від сліз лице
Земля, жде миру «над усе»!
9 травня 2014 року
Не каєтесь?
Жадність тебе погубила
Пархатий месія
Не захистить і жид Путін
І Москва, Росія!
Прокляли тебе, нечистий
Сироти й каліки
Кров ти випив, козацькую
Проклят тим навіки!
Ждуть тебе, іроде клятий
Металеві грати
Золочене Межигір’я
Не для тебе, кате!
Кров людськая, діток сльози
Майдани залиті
Душі піднебесної сотні
В небесах повиті!
Терзаєте Україну
Чорні, хижі круки!
Не здолати, злом, брехнею
Попечете руки!
Сатану в вогні палили
Вона не згоріла
Вогнем палена, смердюча
Більш оскаженіла
Закують вас, стерв’ятників
В металеві кліті
Повік вам, злим собакам
У неволі тліти!
8 березня 2014 року
Спасибі за увагу, щастя та здоров’я всим Вам (і діду) будем жити ворогів бити,
онуків та правнуків ростити й розуму вчити…
Миру всім та злагоди! займ без отказа