Вірші діда Василя

Город порається, сапки нема з чого робить, та й руки болять…
На кошики, лози майже немає. Але без діла не сидить.
Сьогодні колодязь поправляв на вулиці, скільки років як робили разом, кутком. Вода в ньому смачніше ніж під березою. Може хто подякує…

вірші в відповідній рубриці на форумі.

Питай у думи.

Питай у думи, свою долю
Міцніш тримайся, за життя
Брехню здолати, мати зброю
Світ захистить, від лиха й зла.

Панує зло й брехня у світі
Вже досить крові, сліз, смертей
Шануй більш, злагоду в любові
Калік вже досить, й сиріт дітей!

А скільки їх осиротілих, не злічить
Пора, двох Ідолів у світі
За зло, гарненько проучить
Лишив їх розум, від жадоби.

Їх сліпить золото, кришталь
Блефують кати, до тошноти
Ідуть, у бездну, світ не жаль
Два цапи стрілись, не пройти!

Планету, Землю не шанують
Спитати в думи, маєш ти?
Мерщій бери, хоч в слові зброю
Душою й тілом, заплати!

03-06-2017 р.

Слідуючий, нескладний (як на мене):

Цапи два.

На Хреста розп’яли, всі народи.
Слово зомбі, писано здавна.
Промайнуло більше,
Вже двох тисяч років!
В книзі товстій,
Історія Нечистого права.
Щоб не красти й не брехати,
Не вбивати й не судити
Свого ближнього, з плеча.
Що Хреста, родила Божа мати.
Розіп’яли всі народи, в тих словах!
Ще друкують, зла свого не чують
Зомбувала книга, увесь уже світ.
Війнами, країни сусідні грабують
Руйнують все, вбивають
Кров людськую, п’ють.
В цих словах, вся істина для світу
Щоб пізнали, Ідола кубло.
Світом правлять, злодії, нечисті
Вам читають книгу, що було!
Упізнайте, їх брехню, народи!
Скільки сліз та крові, на Землі
Книга, люд зомбує,
В світ приносить шкоду!
А болить як, серденько мені.
Жаль як Землю, матінку планету
Жалко й діток сиріток, й матусь.
Пишу, слово правди, всьому світу
Я старий, і смерті не боюсь!
Як зійшлися якось, цапи два на кладці
Чули ми із малку, казка ця стара.
Мірятися силою, хто кого зіштовхне
Або Бездна прийме, світ увесь з повна!

29 травня 2017 року.

Думаю, скоро добавлю, іще свіженького. микрозайм

Comments are closed.