Вірші діда Василя 28.03.2018

Перше квітня, минули морози, прийшла весна!

Не пани, а хами!

Вже, реформоване село
Більш буде, люду помирати.
Із Білої Церкви, щоб швидку
Для хворих викликати?

Затис Іуда, в край паски
З хама, не буть панами
Як захворів, то помирай
Що творить, жид із нами!

Собі, підняли вкрай оклад
Нам, воду й сіль до столу
Лікарні, школи закривають
Жиди всі, на престолі.

На Мальдіви, інкогніто
Літав, відпочити …
Десять днів, пів мільйона
Де вкрав, щоб спожити?

І люстрації нема?
Смертна кара, не тюрма
В час війни карає!
Знову, зраду маєм?

Двадцять танків у АТО
Вивести із ладу.
Зброї, склади підірвав
Для Москви паради?

Фірми в Путіна “Рошен”
Й нині, процвітають!
На Мальдіви, загорять
Злодіями, літають?

У Китаї, за цю зраду
До стінки, всю свору.
А наш Гетьман, кат, барига
Грабоване, до офшору!

Розенблати, Яценюк
Гройсманська ватага
На межі він, від Росії
Борони, поставив?

Міліарди собі вкрали
В офшори, до Панами
Люди зраду вашу бачать
Не пани ви, хами!

8 березня 2018 року.

Весна.

І знову, знов прийшла весна
По закутках, сніжок біліє
А на чолі вже, сивина
За все, прожитеє карає.

Весна, у пахощах вітрів
Вже, не зігріє теплом душу
Не звеселить вже, спів птахів
Та жити, в злому світі мушу.

Добро стелити по землі
Хто заблудивсь, того повчити
Ласкавим словом і теплом
Людськую душу, обігріти.

Та різне, у людей життя
Кому яке, воно далося
В одного, радість без кінця
В другого, слізьми залилося.

І знову, знов прийшла весна
В своїх обіймах, всіх ласкає
А, на чолі вже, сивина
За все прожитеє, карає.

13 березня 2018 року.

Учитесь правді!

Весна в снігу, скрипять морози
Темінь ночі, світлі дні
В сльозах Україна, плачуть очі
В свинячім топиться, в багні.
Щодня на сході, гуркіт зброї
Каліки, вбитії бійці
А пан Гарант, літа в Мальдіви
Богдана булава, в руці.
Великий Муж, пан Луценко
В жидівській хаті, похмеливсь
Смердить злий дух, у їх палатах
Упивсь, до жінки учепивсь.
Створив у мить, ворога з героя
Вона, вам показала зброю!
Щоб знали ви, кого карати
В круг себе, зраду ліквідуйте
Умійте, зраду розпізнати?
Впились, проспіться, подивіться
У керма, невидимий, злий хист
А, в беззаконні, зупиніться
Всі бачать, хто є – аферист!
Кого ви, маєте карати?
Вона зуміла, вас повчати
В свинячім топитесь, в багні?
Героїв – вмійте шанувати
Жінка, дружина, вона мати
Вона вас вчить, де шукати
А ви? Всі тонете в багні?
Смердить же, дуже в вашій хаті
Круг вас, злодії, всі пузаті!
Умійте, правду показати
Де Яценюк, де Розенблати?
Для вас і чорт, є рідний брат
Злодіїв, маєте карать!

22 березня 2018 року.

Знову згадав кобзаря…

Якби-то ти, Богдане п’яний…

Якби-то ти, Богдане п’яний,
Тепер на Переяслав глянув!
Та на Замчище подививсь!
Упився б! здорово упивсь!
І препрославлений козачий
Розумний батьку!.. і в смердячій
Жидівській хаті б похмеливсь
Або в калюжі утопивсь,
В багні свинячім.
Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже…
Якби ти на світ не родивсь
Або в колисці, задушивсь…
То не купав би я в калюжі
Тебе преславного. Амінь.

18 серпня 1859 в Переяславі
Т. Г. Шевченко

Межа!

Життя, життя, потрібно розуміти
В житті всьому, завжди своя межа
Сердите слово зле, учіться боронити
Сердечко раниш, їсть немов іржа.
В душі, лишає біль, яку не скоренити
Всі муки в грудях, терпить все душа
Як молоді, більш злагоді учіться
Як ласка в слові, розквіта душа
Життя мов тінь, миттєво пролітає.
А зло в серцях, з’їда всіх, мов іржа
Як тяжко, біль серцеву потушити
В житті всьому, завжди, своя межа.
Роки спливуть, мов листя за водою
А, в серці, заковирка, назавжди
Ти рад і в каяття, воно вже помирає
Хай слово лагідне, повік вас не лишає
А зле, стремить у серці, до кінця
Пробачте діда, що в словах повчає
Все бачить, чує, і болить душа!
Учіться, ласки в слові,
Й до всього, більш любові!

28 березня 2018 року.

Учіться, ласки в слові, й до всього, більш любові!

 

добірка тут. кредит

Comments are closed.