Валентин Чигирин: лікар має бути якомога ближче до людей!

Ми незначно скоротили текст звернення (це, нагадаємо, право редакції), залишаючи основні акценти проблеми. І оскільки тема звернення справді більш ніж конкретна і в ньому пролунали конкретні прізвища, редакція звернулася за певними поясненнями до головного лікаря Фастівської центральної районної лікарні Валентина Чигирина, який, ознайомившись зі зверненням, надав свої коментарі. За словами Валентина Івановича, він прекрасно розуміє неспокій борівчан, їхнє хвилювання. Втім, головний лікар запропонував подивитися на реформаторську проблематику загалом і значно ширше. При цьому відштовхуючись саме від районних реалій.

– Медична реформа визрівала давно, – каже Валентин Чигирин. – Наша країна без кардинальних змін у медицині не обійдеться, і, як би кому не хотілося, “точку повернення” у цих змінах вже пройдено. В основу змін було покладено світовий досвід охорони здоров’я. Було визначено три основні шляхи реформування: на початку – поліпшення матеріально-технічної бази, кадрового потенціалу та формування інституту сімейної медицини; на другому етапі – створення центрів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), і на третьому – розмежування швидкої допомоги на екстрену і невідкладну. Реформа, розпочавшись у пілотному режимі в чотирьох областях України, потроху набирає обертів. Так, наприклад, зовсім недавно Президент Віктор Янукович підписав закон “Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2013 рік”, яким запроваджується нова бюджетна програма “Розвиток служби екстреної медичної допомоги (придбання медичного автотранспорту) для закладів охорони здоров‘я України”. Згідно з цією програмою Міністерству охорони здоров‘я України спрямовується на її фінансування 922 мільйони гривень. Кошти, передбачені змінами до державного бюджету України, дозволять виконати визначене главою держави завдання – закупити і поставити у регіони України більш як тисячу спеціалізованих автомобілів для центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Взагалі, основна мета реформи – виконати комплекс змін так, щоб лікар був завжди поряд, якомога ближче до хворого. Для цього конкретно в районі було створено 14 амбулаторій загальної практики сімейної медицини, при цьому вони є самостійними юридичними особами під загальним керуванням Центру ПМСД . Зазнала структурних змін районна лікарня, від неї відділилися підрозділи сільської мережі, терапевтична та педіатрична служби і було сформовано Центр первинної медико-санітарної допомоги. Розуміючи, що головна мета реформи – це добре здоров’я конкретної людини, ми їздили районом і спілкувалися з людьми, детально пояснюючи їм суть глобальних змін. Відвідали всі 14 сіл та селищ, де відкриті наші амбулаторії, уважно вислухали та проаналізували всі тривоги, побажання та пропозиції мешканців. Особливих суттєвих змін у наданні медичної допомоги населенню поки що, звичайно, майже не відбулося, бо дотеперішні кроки в реформуванні були лише організаційними. А фактично перехід до нових форм отримання медичних послуг розпочався в районі ще у 2005 році, потім нових обертів він набув у 2009 році, коли депутати районної ради проголосували за програму розвитку медичної сфери Фастівщини на наступні 4 роки. В її основі ми якраз і заклали певний фундамент для сьогоднішньої реформи. Тобто, підкреслю, кардинальні зміни, розпочаті у цьому році, мали на Фастівщині неабиякий фундамент.
Втім, майже всі наші сучасні реформаторські проблеми пов’язані не стільки зі складнощами в структуризації системи, скільки із певним недофінансуванням всієї вітчизняної медичної галузі. Коштів, яких районній медицині й раніше не вистачало, наразі отримуємо лише приблизно 40 відсотків від потрібного. Тепер уявіть, що з них 83 проценти йде на зарплатню медперсоналу, і тільки 17 залишається на інші принципові похідні: розрахунки за опалення та електроенергію, медикаменти, інструменти, паливо тощо! Також маємо наявні кадрові проблеми із сімейними лікарями. Але – в ліс йти, вовків не боятися! Часто-густо звертаємося до місцевих підприємців за благодійною допомогою. Проблему кадрів вирішуємо шляхом планової перепідготовки медиків: плануємо щорічно перекваліфіковувати на спеціальних курсах по 6-7 лікарів. Втім, реформа вже починає “плодоносити”: з початку року до нас вже прийшло 3 нові лікарі, зазвичай стільки вливаються до нашого колективу протягом року. Загалом позиція медиків району до прозорого зрозуміла: влада вирішила нарешті кардинально змінити медичну сферу, ми маємо за будь-яких обставин виконувати ці задуми. Бо, ще раз підкреслю, головне для лікаря – добрий стан здоров’я його пацієнтів.

– Так ось, – продовжує Валентин Іванович, – ситуація, яка визріває в Боровій, взагалі, намагання повернути місцевій амбулаторії статус районної лікарні, на мій погляд, випадає із загальної концепції медичної реформи в районі. Почнемо з основного: для повернення цього статусу має бути відповідне рішення Верховної ради та подальша організація в селищі медичного територіального центру. Для цього за певними положеннями на обслуговуванні такого центру має бути не менше 30-ти тисяч мешканців. Просте питання: де їх взяти?! Це один аспект, а другий, можливо, більш суттєвий, я б сказав, – психологічно-господарський. Наразі в Боровій новий голова селищної ради – Анатолій Миколайович Франчук. Він – наш колега, з яким пліч-о-пліч працювали довгі роки. В останні часи йому випало працювати в Міністерстві охорони здоров’я; думається, Анатолій Миколайович докорінно розуміє комплексність медичної реформи, чудово знає районні реалії. Отже, я впевнений, він швидко розбереться в ситуації. До того ж, давайте пройдемося по пунктах цього депутатського звернення. Розпочнемо з того факту, що два роки тому ми неабиякими зусиллями розпочали будувати в Боровій новий лікарняний корпус. Було відповідне рішення Кабінету Міністрів, були виділені кошти – 4,6 мільйона гривень, пройшли через важкий перевал під назвою “затвердження техніко-економічної документації”. І врешті-решт Борова вже найближчим часом отримає прекрасну нову лікарню з новітнім обладнанням, до речі, одним із найкращих в області. В першу чергу, мається на увазі УЗІ-апаратура. Окрім того, в амбулаторії, яку очолює прекрасний досвідчений спеціаліст Тамара Іванівна Дубровська, в кожному кабінеті будуть знаходитися сучасні електрокардіографи. Вже готовий до прийому пацієнтів новий фізіотерапевтичний кабінет. І навіть у всьому приміщенню розставлені меблі. Справа лише за тим, як швидко розрахується із забудовниками обласне управління капітального будівництва, через яке й фінансувався проект. І ще: не всі селища в Україні мають для обслуговування населення в своєму розпорядженні 3 стоматологічні кабінети, які наразі є в селищі. Коротше кажучи, в Боровій буде відкрито майже повноцінну районну лікарню, тільки під сучасною назвою “амбулаторія”. Майже – це тому, що, в силу певних обставин, ми не встигли із придбанням для лікарні рентген-апарата: наприкінці минулого року нам трохи “завадило” казначейство. Втім, не думаю, що це безвихідна ситуація. Що наразі треба скрупульозно продумати, так це забезпечення рентгенологічного огляду борівчан та мешканців навколишніх сіл. У нас є рентгеноавтомобіль, треба лише установити новий графік його роботи в населених пунктах району. Щодо “швидкої”: наскільки я знаю, одна машина екстреної допомоги все ж залишилась у розпорядженні борівчан, як її використовувати, наскільки вистачає однієї “карети” – це треба дивитися. Відразу всього не буває – ми лише на першому етапі реформ. Вважаю, варто підійти по-господарському, сісти й поміркувати всім разом – представникам борівської громади, районної ради, райдержадміністрації, Центру первинної медико-санітарної допомоги, станції екстреної медичної допомоги, – що конкретно потрібно Боровій та навколишнім селам. А потім вже йти розповідати людям, як і що.
А взагалі чимало претензій у зверненні – більш емоційні, ніж “по справі”. Головне, ми вийшли “з бою” пертурбації лікарні в амбулаторію майже без втрат. Єдине, трохи реформа “вдарила” по кишенях медперсоналу, для якого, до речі, збережені всі робочі місця, але ми намагаємось по-різному компенсувати медпрацівникам ці втрати. Словом, хотілось би, щоб на Фастівщині вдалось оминути всі ці “підводні камені” медичної реформи із найменшими втратами та соціальними наслідками. “Точка повернення” вже за спиною, і треба лише разом сумлінно працювати в умовах сьогоднішніх економічних реалій; працювати, довіряючи, принаймні, не заважаючи один одному; працювати для блага наших людей.

Ми переповіли читачеві лише дещицю того, що розповів нам головний лікар Фастівської центральної районної лікарні Валентин Чигирин. Чимало другорядних тем та нюансів щодо реформування районної медицини залишилися поки що поза газетних шпальт. Взагалі, після довгої розмови з Валентином Івановичем, фактичним піонером та основним втілювачем цих реформ на Фастівщині, виникла ідея десь на початок осені провести в редакції “Перемоги” або в райдержадміністрації тематичний круглий стіл за участю головних лікарів ЦРЛ, Центру ПМСД, екстреної допомоги, представників влади, сільських громад, міста, громадських організацій, журналістів. І спробувати разом створити таку собі “Мапу Проблем Медичної Реформи в районі”, при цьому вислухавши кожного та оцінивши власні можливості та можливості іншого. Бо коли чітко визначаєш основну та другорядні цілі, легше переборювати будь-які перепони. Особливо якщо робити це спільними зусиллями.

Роман РАДОМСЬКИЙ
Опубліковано: Понеділок, 12 серпня 2013, 11:04
джерело микрозаймы и займы онлайн без отказа

Comments are closed.