..настав сезон врожаїв, коли городнина активно збирається і ховається у погреби, йде активно консервація-соління, сушаться на сонці різні дари природи. Минулого року було отримано безцінний досвід сушіння овочей і фруктів, створювати запаси харчових наборів, які можуть зберігатись тривалий час і не втрачати корисних і поживних властивостей. А у польових умовах, особливо на фронті, всі ці речі стануть в нагоді. Можливості волонтерських об”єднать типу кухарських сотень не безмежні, а бійцям в АТО наша допомога ще потрібна, тому виникла думка централізованного та організованного збору й обробки, мийки й шинкування, з наступною сушкою в промислових лісосушарках. Там об”єм влізе любий і якість буде гарантовано. Домашні сушарки такий вал обробити не в силі.
..шукаємо варінти по реалізації задуманного:
1. збір
2. складування
3. мийка й обробка
4. сушка й фасовка
готові напівфабрикати передаватимо для вакуумування і збереження, або налаштуємо власний конвеєр..
..а ще про трави:
..цвітуть волошки, корисні і цілющі рослини, тож саме час її заготовляти.
..сушити для себе — сушити для воїнів, і їм на лікувальні чаї! Посушене можемо зібрати та передати на волонтерську допомогу хухарській сотні..
Відомий бур’ян з голубувато-синіми квітами. Росте у посівах зернових культур, переважно озимих (жита), багаторічних трав, на межах. Квітки зібрані в кошики; крайові п’ятизубчасті, лійкоподібні, середні – трубчасті, фіолетово-голубуваті. Рідше зустрічаються квіти білі або рожеві. Рослина однорічна (рідше дворічна), заввишки 30—60 см, галузиста. Поширена повсюдно.
Збирають, зриваючи спочатку цілі (незастарілі) квіткові кошики, а потім висмикують з них віночки крайових синіх і дещо внутрішніх трубчастих пелюсток, але таких, що ще не мають сформованих насінинок з волосками. Побляклі віночки не збирають. Відразу ж сушать в затемненому місці. Висушені квіти повинні мати свій натуральний колір. Зберігають у полотняних мішечках або у скляних банках, закритих кришкою, у темному місці.
За деякими літературними даними рослина отруйна. В народі такою не вважається.
За біохімічним складом крайові квіти кошиків містять глікозид центуарин, який при гідролізі дає центауридин і глюкозу; цикоріїн, що при гідролізі розпадається на цикорігенін і глюкозу; ціанін (ціанінхлорид) — барвну речовину, що гідролізується до ціанідин-хлориду та глюкози. У квітах також міститься хлорид пеларгоніну. Крім того, пелюстки волошки синьої містять гіркоти, слиз, смоли, дубильні речовини, органічні кислоти, цукри, мінеральні солі, багаті на марганець та антоціановий глікозид ціанідин.
Застосовують пелюстки волошок в дозі: 1 повна чайна ложка на 1 склянку окропу, настоюючи хвилин 30. Процідивши, п’ють теплим по 1/3 або по 1/2 склянки 2— З рази на день. Цей напар-настій приймають при хворобах нирок і сечового міхура (запалення нирок і сечового міхура, при спазмах і катарах, при простатиті – запаленні передміхурової залози). Волошки мають протиспазматичні властивості, вони жовчогінні (як самі по собі, так і у зборах).
Для лікування надокучливих наривів і чиряків в народі існує багато лікувальних засобів і процедур. Ось один з них: роблять суміш: квітів волошок синіх, трави кропиви жалкої, квітів нагідок, листків волоського горіха, трави хвоща польового, трави вероніки лікарської,— кожного компонента по 10,0 г.
Додають трави братків диких-20,0 г і трави череди — 15,0 г. 4 столові ложки цієї суміші заливають 1 л сирої води, витримують ніч, а вранці кип’ятять на слабому вогні 5—7 хвилин. Випивають цей відвар за день в 5 прийомів. Лікування триває (для так званого «повного очищення організму») до 6 тижнів.
При затримці сечі внаслідок запальних процесів у сечостатевих органах вживають гарячим відвар з такої суміші трав: пелюсток волошки синьої — 10,0 г, кореневища бузини трав’янистої— 15,0 г, стовпчиків кукурудзи — 10,0 г, листків мучниці-15,0 г, трави хвоща польового — 5,0 г, трави грижниці — 10,0 г і березових бруньок -15,0 г. Все змішують, готують як і попередню суміш, приймають до одержання позитивних наслідків.
Зовнішньо. З напару пелюсток волошок синіх у суміші з квітками бузини чорної і травою очанки, в рівних за об’ємом пропорціях, роблять примочки на хворі очі. Цим же, але 1—2-хвилинним відваром, процідженим крізь ватку у чистій лійочці, закапують очі (по 4—5 крапель) при ослабленні зору, при так званій «курячій сліпоті», ячменях на очах, при нагноєннях.
Іноді на півсклянки цього відвару додають ще 15 крапель спиртової настоянки сушеного листя дурману і користуються ним при нагноєннях очей (промивання, закапування). На пляшечці з такою настоянкою дурману треба зробити напис «сильна отрута» і зберігати подалі від дітей. Звичайно, не при всяких хворобах очей можна користуватися цими краплями. Найкраще, коли це дозволить лікар.
Досить ефективна дія пелюсток волошки синьої як засобу, що збільшує добову кількість видалення сечі при набряках, як допоміжний засіб при запаленнях ниркових клубочків та мисочок, профілактичний проти утворення в них каменів. Крім того, зовнішньо можна рекомендувати примочки з настою при блефариті (запаленнях окрайок повік), кон’юнктивіті (запалення слизистої очей), зверхчутливості на сонячне проміння. Певною мірою діє проти мікробних і алергічних запалень очей.
Цвіт волошки застосовують при маточних кровотечах, хронічних шкіряних захворюваннях — фурункульозі, екземі; при трофічних виразках. У дерматовенерології волошку синю застосовують при мікробній екземі, піодермітах (вульгарних уграх, фурункульозі), хронічних уретритах, простатитах, як сечогінний, протимікробний засіб. Настій (10 г квіток на 200 мл води) по 1/4 склянки тричі в день за 20 хвилин до їжі.
Зовнішньо настій квітів волошки синьої (1 столова ложка рослинної сировини на 1 склянку окропу) втирають у волосисту частину голови при осередковому і дифузному випаданні волосся, себореї. Настоєм (1 чайна ложка рослини на 1 склянку окропу) протирають надто жирну шкіру.
Готуючи ліки з волошки, слід пам’ятати, що вона хоч слабо-, але отруйна. Протипоказана вагітним.
Сухі квіти добре зберігаються у скляних банках, закритих кришками; якщо пластмасовою — треба від часу до часу провітрювати. Час зберігання не встановлено. Гадаю, 2—3 роки.
Перелік рослин придатних до сушіння великий, збирати-фасувати можна з того, що поруч росте. Лікарські властивості є у кожній стеблині, а для чайних наборів все згодиться, головне – робити з розумом. Липа, волошки, жасмін, ромашка, бузина, м’ята, звіробій, безсмертник, рози цвіт, шипшина, акація, кропива і подорожник – все роздільно пофасоване піде на користь…
кредит