..стаття в “Перемозі” про сміття в с.Борова. Опубліковано: Вівторок, 27 листопада 2012, 16:44.
..трохи важливого в ній є, варто прочитати, актуальність не втратило. Хоча факти застаріли на данний момент. На фото взагалі то не с.Борова, а залізничний перегін між з.Білки і з.Півні, але то дрібниці. Про сміття під колією і про звалище на полі, що чомусь стало одним цілим, але то взагалі різні сторони селища. Гарно що про проблему знають і реагують, чекаємо на результат…
..також є стаття-продовження: Рішення нарешті прийнято. Сподіваємося на його виконання
Сміттєвий апокаліпсис по-борівському
Не завжди до написання редакційного матеріалу підходила так важко, як до цього. Обвантажена емоціями, здебільшого негативними, ходила і думала: а де ж знайти слова, щоб передати побачене? А хто найбільше винен у скоєному злі? Та й взагалі – з чого почати? А почну здалеку.
Наразі у столичному “Мистецькому Арсеналі”, який ще за іменем засновника називають ПінчукАртЦентром, проходить форум сучасного мистецтва, в якому беруть участь митці з двадцяти країн світу. Ото дива можна надивитися на тій виставці: від жахливого – до прекрасного, від міфічного – до реального. Але найближчою до нашої теми була американська художниця Девілль, яка назбирала “витвори мистецтва” на смітниках Нью-Йорка, щоб показати занепад великого міста. Та вразило не саме мистецтво художниці (до речі, як на мене – мистецтво сумнівне), а те, з яким захопленням вона говорила про “шикарні” сміттєзвалища в Україні. Як же захотілося запросити її (ну, хоча б у пошуках шедеврів для її виставки) до лісосмуги, що йде вздовж залізничного полотна від Білок до Борової. Осінь цього року доволі довго дозволила деревам порозкошувати у щедрій листві. Та, нарешті, перефарбувавши її із зеленої на жовту, змусила явори, берези та дуби скинути із себе літнє вбрання, а з цим, оголивши їх, показала такі витвори “мистецтва” місцевого люду, що куди тобі експонатам на всесвітній виставці!
Та звалища пластикових пляшок та іншого непотребу вздовж руху електрички на Київ, який щойно тріумфував, приймаючи гостей Євро-2012, – це тільки невелика прелюдія до великого-превеликого стихійного звалища під Боровою. Саме тут відчула, що забракне слів передати побачене. Уявіть собі 7 гектарів землі, зганьбленої, зґвалтованої тоннами, ні, тисячами тонн сміття. Таке враження, що сюди звозиться непотріб чи не з усіх усюд району, а то й усієї Київщини. І сміття серйозне: не просто пляшки та ганчірки якісь, а ящики, тара – явні сліди підприємницької діяльності безпринципних діячів від дрібного бізнесу. “Ох, людці-людці!” – так і хочеться сказати, стоячи над яром, який оперезано брудними смердючими “коралями” зі сміття…
Як же так сталося, що у Боровій дожилися-догосподарювалися до того, що створили справжнісінькі авгієві стайні, опинившись у смітті по самісінькі вуха?
Відповідь на це питання намагалися знайти учасники виїзного засідання робочої групи з вирішення питань видалення сміття на території Фастівського району, яке 8 листопада відбулося у приміщенні Борівської селищної ради. Очолив роботу виїзного засідання голова Фастівської райдержадміністрації Анатолій Бусєнков. Засідання розпочалося з того, що начальник відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Фастівського району Анатолій Сандуленко ознайомив присутніх із поданнями прокуратури Київської області та Фастівської міжрайонної прокуратури про порушення вимог законодавства у сфері поводження з відходами. У поданнях обох прокуратур констатовано неналежне забезпечення службовими особами місцевих органів влади контролю за виконанням Закону України “Про відходи”, порушення санітарно-епідеміологічного благополуччя населених пунктів району, що створює загрозу життю та здоров’ю їхніх мешканців. Окремими рядками тут йдеться про несанкціоноване сміттєзвалище у Боровій.
У народі це називається: тикнули носом. Та чи ж самі господарі Борової не знали того, що, катастрофічно розростаючись, сміттєзвалище несе загрозу не тільки тим, хто сьогодні живе у селищі, але й прийдешнім поколінням? Хай не ображаються голова Борівської селищної ради Федір Воробей та його заступник Микола Ющик, але вони продемонстрували на засіданні комісії повну безпорадність. Та навіть якби й не було цього виїзного заходу райдержадміністрації, вже один факт того, що стихійне сміттєзвалище, яке існувало у певних межах вже чотири десятиліття, розрослось із трьох до семи гектарів за останні два-три роки, тобто саме за хазяйнування нинішньої селищної ради, говорить про явну її безпорадність.
Один із аргументів такого плачевного стану зі сміттям у Боровій, яким оперують місцеві можновладці, – відсутність коштів. Але ж що зроблено для того, щоб забезпечувати екологічну безпеку людей, які довірили їм керувати селищем? Чому сьогодні вивезенням сміття охоплено лише 24 з 80-ти борівських вулиць? А що ж робити мешканцям інших вулиць, не охоплених цивілізацією вивезення сміття, як не брати возика за відсутністю авто, та не везти побутові відходи до славнозвісного борівського яру? Чому не укладені договори на вивезення сміття із кожним власником приватного будинку, як того вимагають Правила благоустрою селища? Чому в договорах, що укладаються з приватними підприємцями, обсяги вивезення сміття явно не відповідають реаліям? І де, нарешті, депутатський корпус селища, який у 2010 році на місцевих виборах обіцяв забезпечувати нормальну життєдіяльність борівчан?
У поданні Фастівської міжрайонної прокуратури є більш ніж прозорий пункт: “Встановлено, що в усіх селах (селищах) району, крім Борової, затверджені та діють схеми очищення населеного пункту”. У Боровій сьогодні мешкає більше восьми тисяч людей. Через що на них не розповсюджена ота пресловута схема очистки, в якій повинна бути детально розписана система збирання, зберігання, видалення, знешкодження, перероблення, утилізації та захоронення відходів? Можливо, не знали у селищній раді, що саме із цього – з планування конкретних робіт – треба починати боротьбу зі сміттям, яке сьогодні загрожує екологічною катастрофою? Якби так! “Скільки приписів, скільки штрафів адресувалося селищному голові Борової, його заступнику після чергового акту санітарно-епідеміологічного обстеження стихійного сміттєзвалища і території вздовж залізничної колії по вулиці Залізничній”, – зауважила на виїзному засіданні завідуюча санітарно-гігієнічним відділом Фастівської санепідстанції Тетяна Скорубська. Отже, знали, але ігнорували. Не підлягають логіці такі дії, а точніше, бездіяльність селищної ради. Виходить так: “Нехай у всіх населених пунктах району розробляють схеми очищення від сміття, а ми – розумніші, й без цього обійдемося”.
А, можливо, не ігнорують приписи та всілякі там вимоги, а просто втомилися люди у Борівській селищній раді? Згадалося: нещодавно у “Голосі України” під рубрикою “Самоврядування” оприлюднені роздуми одного із сільських голів з Хмельницької області під назвою “Не хочу більше бути головою”. Літнього віку чоловік тільки після обрання його сільським головою відчув вагу вантажу, який взяв на себе, та й спало йому на думку відмовитися від посади і зарплати, бо не виправдовує він, на його власну ж думку, сповна довіру односельців. Але це так, до слова…
А на виїзному засіданні робочої групи з вирішення питань видалення сміття на території Фастівського району акценти розставив голова райдержадміністрації Анатолій Бусєнков, назвавши ситуацію зі стихійним сміттєзвалищем у Боровій надзвичайною подією. Розкритикувавши неконкретне, а значить – нежиттєздатне рішення селищної ради щодо несанкціонованого сміттєзвалища, зваживши на відсутність дієвої організаційної складової у вирішенні серйозної проблеми, він запропонував конкретний план дій.
По-перше, вважає Анатолій Анатолійович, слід узаконити землю, що перебуває під сміттєзвалищем, яка наразі належить не Борівській селищній раді, а Київській дослідній станції промислового овочівництва Національного наукового центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства”. По-друге, необхідно визначитися, що необхідно зробити, аби сміттєзвалище не розповзалося далі, для чого вивчити можливості наявної техніки, щоб негайно прибрати, згребти докупи розкидане на великій території сміття, і засіяти землі навколо нього. По-третє, наголосив голова райдержадміністрації, треба створити спеціальну інспекцію, можливо, навіть і громадську організацію, яка була б спроможною контролювати “сміттєвий” процес, могла б заборонити надалі звозити сміття до стихійного сміттєзвалища. І, нарешті, четверте: потрібно з’ясувати, хто є основними “виробниками” сміття, і провести з ними конкретну роботу. При цьому Анатолій Бусєнков запропонував провести нараду з підприємцями, які працюють на території селища, за його участю. Тут він ще раз повернувся до виключної ролі депутатського корпусу селищної ради. “Кожен депутат, – акцентував голова райдержадміністрації, – повинен усвідомити, що він особисто повинен робити в такій непростій ситуації”.
До речі, під час виїзного засідання не раз виникала думка, що воно було б більш ефективним, якби участь у ньому взяли члени виконкому та депутати селищної ради.
Що буде далі, після виїзного засідання робочої групи райдержадміністрації? Чи стане кардинальним її рішення про заходи щодо укладання угод з мешканцями на вивезення сміття, посилення контролю за тими, хто ускладнює екологічну ситуацію, продовжуючи викидати сміття на несанкціоноване сміттєзвалище? Якими будуть дії селищної ради? Як швидко вона знайде зацікавлених у тисячах тонн борівського сміття для його сортування і переробки? Як завжди, коли вирішується надзвичайно складна проблема, питань більше, ніж відповідей…
І було б неправильним, якби ми зараз залишили без уваги територіальну громаду селища – за великим рахунком, найбільшого “виробника” сміття, як висловився голова райдержадміністрації. Викличе протест у людей процес укладання договорів на вивезення сміття (а термін визначено – до 1 грудня) чи буде знайдено потрібне у цій надзвичайній ситуації порозуміння? Ціна питання – 10 гривень на місяць або 120 гривень на рік. Але ж тут однієї лише спроби закликати людей до совісті замало. І вони, здається, самі це добре розуміють. Біда вже сталася. Жити поруч із велетенським смітником, що вже є серйозною загрозою здоров’ю, навряд чи люди погодяться.
Про подальший розвиток подій навколо борівської сміттєвої ситуації газета інформуватиме своїх читачів, щиро сподіваючись, що інформація буде позитивною.
Зоя ЗІНОВ’ЄВА
Фото Бориса АРХИПЕНКА
джерело: http://peremoga-fastiv.com.ua
Рішення нарешті прийнято. Сподіваємося на його виконання
Опубліковано: Середа, 28 листопада 2012, 11:11 Перегляди: 27
У 48-у номері за 15 листопада 2012 року газети “Перемога” надрукована стаття “Сміттєвий апокаліпсис по-борівському.” Більшість депутатів Борівської селищної ради вважає дуже своєчасним та надзвичайно важливим розглянуте в ній питання утилізації, вивезення побутових відходів та санітарної очистки селища. А те, що вирішенням цього питання займається безпосередньо керівництво району, свідчить про неналежний стан роботи із вивезення побутових відходів та санітарної очистки селища. Цілком згодні з автором статті, що така ситуація склалася не раптово. Вважаємо, що для визначення шляхів виходу з цієї кризової ситуації, організації роботи з наведення порядку необхідно з’ясувати та усунути причини, які призвели до цього. Останніми роками відбулося помітне погіршення санітарного стану селища. Саме тому з ініціативи депутатів у Програму соціально-економічного та культурного розвитку селища на 2011 рік були закладені заходи з приведення селища в належний санітарний стан та вивезення побутових відходів.
Депутати організували збір коштів жителів 24-х вулиць приватного сектора та уклали договори з місцевим комбінатом комунальних підприємств на збір і вивезення від них твердих побутових відходів. Досвід вивезення твердих побутових відходів із цих вулиць повинен був надати початкові дані для визначення схеми, порядку організації робіт та їх собівартості. Це, в свою чергу, мало стати початком поступового розповсюдження послуг з вивезення відходів із приватного сектора по селищу в цілому. Відповідне рішення із цих питань було прийняте сесією Борівської селищної ради в 2011 році.
Згідно з Програмою соціально-економічного та культурного розвитку селища на 2011 рік у липні того ж року селищна рада повинна була скласти перелік стихійних сміттєзвалищ та розробити план робіт із їх ліквідації.
На жаль, заплановані задля покращення санітарного стану селищною радою роботи не проводилися. Це було відзначено у виступах депутатів під час обговорення річного звіту селищного голови в грудні 2011 року. На критичні зауваження селищний голова не зважив, заходів для усунення недоліків не вжив. Враховуючи важливість цих та інших так і невирішених питань більшість депутатів (сімнадцять із тридцяти) вимагали провести позачергову сесію у лютому 2012 року. Але селищний голова, порушуючи законодавство, відмовився скликати сесію для прийняття рішень, які б сприяли усуненню недоліків. Лише у червні депутати домоглися прийняття Програми соціально-економічного та культурного розвитку селища на 2012 рік, де передбачалися заходи з приведення санітарного стану селища до належного стану. Та заплановані роботи вже другий рік поспіль особисто головою не проводилися. Намагання депутатів внести питання на сесійний розгляд неодноразово нехтувалися селищним головою. І тільки тоді, коли депутати, використавши всі можливості для вирішення питання, покинули чергову сесію, позбавивши її кворуму, голова змушений був внести проект рішення “Про встановлення правил з питань благоустрою території селища, забезпечення в ньому чистоти і порядку” (підготований депутатами) на сесійний розгляд. Вказане рішення було прийняте депутатами 2 листопада одноголосно. Мета рішення та передбачених ним заходів – із квітня 2013 року розпочати надання послуг з вивезення твердих побутових відходів з усієї території селища. Висловлюємо надію, що це рішення буде виконано селищною радою та відповідальними за це особами.
Окремо висловлюємо подяку райдержадміністрації та особисто її голові Анатолію Бусєнкову за турботу про жителів Борової та допомогу у вирішенні проблем селища.
Віталій БРОСТОВСЬКИЙ, Людмила КАЛЕНЧЕНКО, Вадим ЧЕРНЯК та інші депутати Борівської селищної ради микрозаймы и займы онлайн без отказа