..с.В.Офірна має свою історію, а також обладнаний майданчик, де є згадка про гайдамаків..
..сама подія досить сумна, страта повсталих, але пам”ять зберегли..

..цитата зі статті:

Після Прутського походу Росії 1711 року Правобережна Україна знову відійшла до Польщі. Вкотре відбулася колонізація краю, відновилися утиски православ’я. У Фастів, який на початку століття був власністю єпископа Півницького, повертаються єзуїти та шляхта. На Фастівщині з’явилися володіння Браницьких, Хаєцьких.
Перший гайдамацький загін на Фастівщині з’явився 1713 року, очолював його М. Янковський. Гайдамаки під Фастовом захопили коней приїжджих купців та речі, гроші орендаря.
З часом безперспективні виступи малих загонів почали переростати в масові повстання, і Фастівщина не лишалася осторонь цих подій. Перше велике гайдамацьке повстання спалахнуло 1734 року й охопило Київщину, Поділля, Волинь. На Фастівщині, на території Мотовилівського ключа, в 1734 році діяв загін Лазаря Таранця. Наприкінці 1738 року російські та польські війська розбили основні сили повстанців. Проте на Фастівщині загони продовжували боротьбу.
У 1749 році загін на чолі з Іваном Бородою напав на Фастів і захопив панський замок, а 16 квітня 1750 року на місто напали близько 50 повстанців на чолі з козаком Іваном Хвалунським. Того ж року загін із 27 чоловік, очолюваний Олексієм Письменним, захопив у місцевих панів двадцять п’ять коней. У січні 1756 року Фастів укотре зазнав нападу.
У червні—липні 1768 року на Правобережжі діяло близько 30 загонів. На Київщині їх очолювали І. Бондаренко, А. Журба, М. Швачка. Відокремившись від головних сил повстанців, 200 гайдамаків під проводом М. Швачки та А. Журби зруйнували костел, припинили діяльність єзуїтів, вигнали з міста ксьондзів, а сам Фастів зробили головним осередком. Сюди приводили на суд панів-шляхтичів, орендарів, прикажчиків.
У квітні—травні 1769 року повстання гайдамаків було придушено. займ без отказа