..про БОРЕЙКО Вацлава і його працю повідомляли раніше, як про видатного будівничого парків, що залишив на теренах України результат трудів своїх у вигляді ландшафтних парків та ботанічних здобутків.
..моємо чергову додаткову інформацію, стосовно теми, і ділимось.
ВАЦЛАВ БОРЕЙКО.
До 250-річчя від дня народження
Висвітлено життєвий шлях і творчий доробок видатного ландшафтного архітектора Вацлава Борейка (1764–1854),
який заклав в Україні ботанічний сад та чотири пейзажні парки. Описано сучасний стан цих парків.
Ключові слова: Вацлав Борейко, ландшафтний архітектор, англійські парки, ботанічний сад, Волинь, Київщина.
У період розквіту садово-паркового мистецт-
ва на Волині у XVII–XIX ст. найвидатнішими
ландшафтними архітекторами були Діонісій
Міклер (Деніс Мак-Клер), Кайзер та Вацлав
Борейко. В своїй праці, присвяченій історії
са дівництва в Польщі, Е. Янковський (Jankow
ski, 1923) відносить Борейка до видатних
особистостей Волині.
Вацлав Борейко народився 16 квітня 1764 р.
у с. Самостріли Луцького повіту Волинського
воєводства (нині Корецький р-н Рівненської
обл.) у заможній сім’ї житомирського чашника
(придворний, який завідував винними погре-
бами й підносив напої до королівського сто-
лу) Яна-Павла Борейка.
Вацлав навчався в школі при монастирі піа-
рів у містечку Межиричі (нині с. Великі Ме-
жиричі Корецького р-ну Рівненської обл.), по
закінченні якої вивчав право в Житомирі. В
цьому місті він почав свою трудову діяльність
помічником адвоката. Після цього деякий час
працюв у трибуналі м. Любліна. Вацлав Бо-
рейко був обраний делегатом від Волинського
воєводства до польського сейму і регулярно
виїздив на його засідання до Варшави.
У 1799 р. Вацлав Борейко успадкував бать-
ківський маєток у с. Самостріли, у 1805 р. купив
с. Висоцьк (нині Дубровицький р-н Рівнен-
ської обл.) (Hornowska, 1936; Kowałska, 1987).
У 1807 р. за поданням міністра освіти Росії
В. Борейка було обрано членом-комісаром
еду каційної комісії, створеної за ініціативою
ві до мого педагога та громадського діяча Тадеу-
ша Чацького для впорядкування на вчаль но-
ви ховних фондів на Волині, Поділлі та Київ-
щині. Кілька років Борейко очолював цю комі-
сію. В 1832 р. він після 40-річної служби склав
свої повноваження, залишившись почесним по-
печителем Рівненського повіту. Завдяки діяль-
ності Борейка було відкрито низку парафіяль-
них шкіл. Він приділяв багато уваги розвитку
школи при монастирі піарів у с. Межиричі,
мріяв про її перетворення на гімназію, виділяв
кошти на її утримання. В своєму маєтку в с. Са-
мостріли він побудував капличку Межирець-
кого монастиря (Pamięt niki domowe, 1845).
22 червня 1854 р. Вацлав Борейко помер у
с. Дідівщина (нині Фастівський р-н Київської
обл.), де й був похований (Hornowska, 1936;
Kowałska, 1987).
Вацлав Борейко — автор педагогічної праці
“O wychowaniu dzieci” (1853), історико-гео гра –
фічного нарису “Pamiętnik o Wołyniu”, який за-
лишився не опублікованим, а рукопис загу-
бився, та оригінальної публікації “Pamiętnik
Waclawa Borejki o obyczajach і zwychajach” (Pamiętniki
domowe, 1845), яка становить значний
науковий інтерес для істориків, етнографів та
спеціалістів з етики.
Одним з найважливіших аспектів багато-
гран ної діяльності В. Борейка було ландшафт-
не садівництво. Він підтримував тісні кон-
такти з ботанічними садами Відня, Парижа,
Кременця, Пулав, передавав ботанічним садам
і лю бителям рослини та насіння рідкісних ви-
дів. Так, до Кременецького ботанічного саду
надходило стільки заявок на придбання на-
сіння азалії понтійської (рододендрона жовто-
го — Rhododendron luteum Sweet.), що сад був не
в змозі їх забезпечити.
Директор ботанічного
саду Віллібальд Бессер звернувся до Вацлава
Борейка з проханням допомогти в цій справі.
Борейко передав Кременецькому ботанічному
саду велику кількість насіння азалії, зібраного
в природі: таким чином він зробив значний
внесок у розповсюдження цієї рослини в Єв-
ропі (Мельник, 2008; Besser, 1810; Jankowski,
1923). Віллібальд Бессер високо цінував Вац-
лава Борейка як ботаніка та ландшафтного
ар хітектора і назвав на його честь один із ви-
дів шипшин — Rosa borejkiana.
Вацлав Борейко заклав англійські сади в
містечку Висоцьк на Волині, у Володарці,
Мо товилівці (нині Фастівський р-н) та в Сол-
танівці (нині Васильківський р-н) на Київщи-
ні, а в родовому маєтку в с. Самостріли — пер-
ший на Волині приватний ботанічний сад.
У літературі дуже мало відомостей про сади
В. Борейка. Наявна інформація дає підставу
вважати, що вони відзначалися значною різ-
номанітністю рослин. Так, у Володарському
парку влітку на відкритому повітрі зростали
величні пальми, алое, апельсини та лимони,
які взимку повертали до оранжерей. В оран-
жереях вирощували також орхідеї (Aftanazy,
1993). Багато екзотичних рослин зростало в
приватному ботанічному саду В. Борейка в
с. Самостріли, зокрема платани і тюльпанові
дерева у відкритому ґрунті та лаври в тепли-
цях. У 1805 р. цей сад відвідала княгиня Ізабе-
ла Чарторийська, яка була великим знавцем і
пропагандистом англійських садів у Польщі.
Вона була задоволена побаченим і зазначила
«Widziałam rzecz osobliwą: bоtanikę w kontuszu»
(бачила річ особливу — ботаніку в кунтушу *)
(Jankowski, 1923). Після смерті Борейка його
ботанічний сад відійшов до нових господарів
і проіснував до 1880 р. Окремі платани дожи-
ли до 1950 р.
При ботанічному саду функціонувала шко-
ла садівників, яка впродовж 30 років готувала
висококваліфікованих спеціалістів (Jankowski,
1923). Два закладені В. Борейком парки
збереглися до наших днів у Мотовилівці та
Висоцьку.
Присадибний парк у Мотовилівці було
закладено на високому березі р. Стугна, де
збереглися залишки давніх оборонних валів
(Af tanazy, 1993). Парк створено на основі при-
родної діброви. Окрім величних дубів череш-
чатих, збереглися поодинокі старі дерева ли-
пи серцелистої, густо покриті омелою, груші
та одне дерево сосни. Коли на цій території
розташовувалася Київська дослідна станція
Інституту овочівництва та баштанства УААН,
проводився догляд за парком, були сформо-
вані ялинові та туєві алеї. Після розформуван-
ня дослідної станції територія парку по кри-
лася густими непрохідними заростями акації,
берези бородавчастої, клена гостролистого,
бруслини бородавчастої, бирючини, свиди-
ни, бузини трав’янистої. Цей чудовий пей-
зажний парк Вацлава Борейка потребує ре-
конструкції та збереження.
До наших днів у хорошому стані зберігся
англійський сад, закладений Вацлавом Бо-
рейком на місці давнього городища у Висоць-
ку (Aftanazy, 1993), який місцеві жителі нази-
вають «Борейковим парком». На округлому
підвищенні мальовничого берега р. Горинь на
площі 2,5 га зростають величні 200-річні дере-
ва місцевої флори: граб, клен гостролистий,
липа серцелиста, ясен високий та інтродуко-
вана модрина європейська. Цей парк є гідним
пам’ятником видатному ландшафтному архі-
тектору і заслуговує охорони на правах парку-
пам’ятки садово-паркового мистецтва загаль-
нодержавного значення.
Цікаво, що на малій батьківщині В. Борейка —
в с. Самостріли народився і провів перші десять
років видатний український ботанік академік
В.І. Липський. У дитинстві він не міг не бачити
величних платанів, тюльпанових дерев та лаврів,
які зростали в саду Борейка. Дитячі враження від
екзотичних рослин могли вплинути на станов-
* лення В.І. Липського як ботаніка та географа
микрозаймы