..описуючи Малу Салтанівку.

..невеличкий опис про Малу Солтанівку, від краєзнавця Стеценко Андрія Миколайовича, який опрацював матеріали що є у вільному доступі. Друкується за згодою автора..

У 1854 році за програмою Російського Географічного товариства професором де ля Флізом був проведений медико-топографічний опис державного майна Київського округу. Один із описаних населених пунктів, Мала Салтанівка разом з Боровою, Мотовилівкою, Перевозом, Великою Офірною входив до Плесецького товариства. Ось, що про село писав де ля Фліз: В селі вісім хат, четверо з них тісні та брудні. Також є казенний стражницький дім. В селі проживалодевять чоловіків та девять жінок. Всі вони були кріпаками. Селяни одягнені бідно, носять чоботи. Засаджують свої городи здебільшого картоплею, капустою, буряком та коноплею. Їжі вдосталь. Вода в криницях доброї якості. Горілки селяни вживають мало. Ліс такий самий як у Плесецькому. Тип грунтів теж такий самий, як у Плесецькому. Коли я уважно прочитав цей документ в мене виникло багато запитань. Згодом давши на них відповідь отримав цікавий результат. Виявилось, що Мала Салтанівка описана де ля Флізом це село Скрипки Васильківського району. Вперше село Скрипки як «деревняСалтановка» описується в «описі Київського намісництва 1781 року». Це було найменше село яке входило в київську сотню, київського полку. На той час в селі було 6 хат, для прикладу в Боровій 10, а в Мотовилівці 100. Цікаво, що Борова тоді була селом, потім з якихось причин хутором, а потім знову селом. Опис зроблений був по ревізії 1764 року. Отже рік заснування Скрипок, як і Борової до 1764 року.
З книги Київського намісничества за 1787 рік дізнаємось, що в Скрипках «деревне Салтановке» проживала 31 людина, в Боровій 82, а в Мотовилівці 426. Всі вони були державні «казьоні» люди, так як села і земля належали державі. Можливо частина людей яка в них проживала виконувала функцію захисників кордону, адже до 1793 року кордон між Польщею та Росією проходив по Стугні. В книзі Київського намістничества за1787 рік подається цікаве написання назви Борової -Боровь. До 1793 року Мала Салтанівка яка знаходилась на правому березі Стугни належала Польщі, а «деревняСалтановка»(Скрипки) на лівому березі – Російській імперії. В актовій книзі Київської губернії за 1865 рік знаходимо такий населений пункт як хутір Салтанівка Васильківського повіту, Васильківської волості. В ньому проживало 52 людини. Також є такі населені пункти як Салтанівки Велика та Мала Васильківського повіту Ксаверівської волості. В Солтанівці Великій проживало 870 жителів, а в Солтанівці малій 812 чоловік. Отже за кількістю жителів хутір Салтановка більше підходить під опис Малої Салтанівки(Скрипок) де ля Фліза, ніж Солтановки Велика та Мала. Крім того відомо, що православну церкву в Малій Салтанівці збудували 1746 році, а де ля Фліз описуючи Малу Салтанівку(Скрипки) не сказав про неї ні слова, хоча на той час їй було вже більше ніж сто років і пізніше вона попала в опис як памятка історії. Більше того він сказав, що парафіяни належали до церкви Срітеня господнього села Плесецьке. Всі села які входили до Плесецького товариства лежали на лівому березі Стугни: Мала Салтанівка(Скрипки), Борова, Перевіз, Мотовилівка, Велика Офірна. На користь моїх доводів говорить ще такий факт. Описуючи типи грунтів де ля Фліз сказав, що вони такі , як в Плесецькому. Загальновідомо, що в Малій Салтанівці вони піщані з глеєм, або чорноземи, а в Скрипках піщані як у Плесецькому.
Існує документ 1686 року – це опис земель які лежали між Стугною і Ірпенем зроблений за розпорядженням київських воєвод. Крім опису населених пунктів на лівій стороні Стугни був зроблений опис земель вздовж річки з польської сторони. Про нашу місцевість написано так :»а в низ річкою Стугною від селища Снітинки до Містечка Мотовилівки п’ять верст. Мотовилівка з правої сторони, пуста, жителів нікого нема. В Мотовилівці було дві городні (мається на увазі укріплення), по земляному валу остроги і ті остроги вигоріли, біля Мотовилівки ліси та поля. Під Мотовилівкою на Стугні гребля для млина, на тій греблі млина нема. Від Мотовилівки до селища Мала Салтанівка лісами та лугами п’ять верст. Селище Мала Салтанівка на березі Стугни на польській стороні, будівлі пусті, жителів нікого нема. Напроти селища через річку Стугну гребля для млина, млинів на ній нема. А от того селища до містечка Великої Салтанівки вниз річкою Стугною одна верста, містечко з польської сторони, жителів нікого нема……». Таке розорення сталося внаслідок того, що турки у 1668 році відібрали у Польщі частину правобережної України. Все населення було насильно виселено на лівий берег Дніпра, хати спалені ,майно розграбовано. Як бачимо опис був зроблений зовсім близько, або з лівого берега, або з човна на річці. Напроти Малої Солтанівки про ніякий населений пункт не згадується, отже село Скрипки як і Борова було засновано після 1686 року.

краєзнавець Стеценко Андрій Миколайович
2014.01.16 кредит на карту

Comments are closed.