..читачі сайту знайшли статтю в “інтерненах”, закинули посилання на неї, тож ділюся. Написано вона аж у липні, але відома стала тільки зараз, і нижче її зміст..

Опубліковано: Понеділок, 29 липня 2013, 09:11
джерело

Минулого тижня в Боровій інспектор ДАІ оштрафував нещодавно обраного селищного голову Анатолія Франчука

Ні, не подумайте зайвого: в цю мить Анатолій Миколайович не був навіть за кермом і, до того ж, завжди переходить дорогу лише у дозволених місцях на зелене світло. Справа у зовсім іншому, при детальному аналізі випадок взагалі набуває всеукраїнського значення. Бо борівського голову оштрафували юридично правильно, згідно із Законом України “Про автомобільні дороги”, відповідно до статті 21, де мовиться, що “відповідальність за стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів несуть органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком міст”. Втім, “окреме велике спасибі” народним депутатам: у законі неякісно прописана процедура сплати штрафу – його має сплачувати голова як фізична особа, а не селищна рада. Ось і змушують Анатолія Франчука дістати гаманця із власної кишені та сплатити штраф у 1020 гривень. Суттєве питання: але ж у спадщину голові дісталося стільки невідремонтованих вулиць і доріг, що у випадку заяви на кожну тамтешню ямку доведеться пану Анатолію власну хату продавати? Може, його для того люди й вибрали, щоб штрафи сплачував, а не ремонтував ті дороги! Що цікаво – наразі у Боровій на повну якраз і тривають ремонтно-дорожні роботи. За словами селищного голови, їх мають закінчити вже до кінця поточного місяця. Що прикро, заяву до ДАІ “накатав” не місцевий мешканець і навіть – не мешканець Фастівщини, а такий собі Євген Вікторович Єременко з Боярки! А що – чудовий спосіб занизити загальні показники сусіднього району! Проїхав по ньому, закинув у ДАІ тисячу-другу заяв, і ось результат: там село зникло, там – друге, бо збідніли-збанкрутували місцеві бюджети…

Іронія іронією, але насправді поки що все сумно. Існує ще один бік проблеми. Наразі уряд прийняв таке рішення, щоб систему управління автодорогами загального користування привести у відповідність із сучасними ринковими умовами. Реформу обіцяють завершити до кінця 2014 року. Тоді буде чітко розмежовано повноваження і відповідальність центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо стану автодоріг державного та місцевого значення. Не треба бути великим експертом, щоб зрозуміти: відповідальність за дороги ляже на місцеву владу непосильним тягарем. А тепер іще таке – як відомо, транспортний збір, який стягується з водіїв, коли вони щодня купують бензин, акумулюється саме в центральному бюджеті. У місцевих бюджетах залишаються лише відсотки, причому відсотки ці досить мізерні. Голова селищної ради Анатолій Франчук розпачливо розмірковує: “Уявляєте хаос на державному рівні, коли ми будемо стягувати з кожного рефрижератора та й взагалі з будь-якої немісцевої автівки мито за проїзд територією селища?! Україна ж так швиденько впаде в становище удільних міні-князівств епохи середньовіччя! До того ж, коли за дороги сплачуватимуть бюджети місцевих рад, то через погані дороги будуть звинувачувати керівника району, області, мера міста чи ось селищного голову. Більше того – тут іще справа в тому, що навіть якби абсолютно весь транспортний збір ішов до місцевого бюджету і залишався там, на будівництво нових доріг, а не на їх ремонт, цього збору все одно б не вистачило, бо будь-яке будівництво доріг – це дотована стаття бюджету”.

Ось так. Дійсно, якщо на наші місцеві, і без того куці, бюджети додатково впадуть ще й дорожні проблеми, про розвиток місцевого самоврядування можна просто забути. І, думається, місцева влада на всіх рівнях повинна опиратися такій невеселій неузгодженості між законом та реальністю. Й також провести певну роз’яснювальну роботу з населенням. А, між тим, до речі, чим ця тема – не тема для опробування законодавчо виписаного положення про місцеві референдуми? Може, спробувати?

Роман РАДОМСЬКИЙ взять деньги в долг на карту