..черговий вірш Світлани Михайлівни Жук. На злобу дня.
Москва – агресор
Московія – вулкану кратер,
Страшна підступністю та злом,
І діє так, як провокатор,
Лякає світ своїм орлом.
Та все ж до Митного союзу
Нас не зловила, як линів –
Так мало українських друзів
В країні вбивць і брехунів!
Коли послала убивати
Катівських слуг на наш Майдан,
Злякався гніву і розплати
І втік до друга сам пахан.
А Путін так журивсь за кровних,
Які бідують серед нас,
Так рятував російськомовних,
Що спопелив увесь Донбас.
І визнав світ – Москва – агресор,
Сховася у Кремлі удав,
І без надій втікач – «проффесор» –
З вогню та в полум’я попав.
Навіщо ж золоті батони,
Якщо кінчились вояжі?
Вже не поїдуть за кордони
Оці знеславлені мужі.
Це крах усіх імперських планів,
Заблокував їх цілий світ,
І Жириновський в океані
Таки не митиме чобіт.
Європа всі закрила двері,
Забила міцно ще й вікно,
Вождям усяких енеерів
Туди вже ходу не дано!
(27 січня 2015 р.)