3 грудня 1722 року народився ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722 – 1794), український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог.
АФОРИЗМИ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
***
Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.
***
Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
***
Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
***
Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
***
Бери вершину і матимеш середину.
***
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
***
Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
***
Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.
***
Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
***
Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись..
***
Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
***
Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
***
Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
***
Все минає, але любов після всього зостається.
***
Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
***
Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
***
Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
***
Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.
***
Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
***
Що вподобав, на те й перетворився.
***
Пізнаєш істину — ввійде тоді у кров твою сонце.
***
Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.
***
Не розум від книг, а книги від розуму створились.