Дзвінок мільйонерам
Вірш С.М.Жук
Алло, панове товстосуми!
Горить Донбас і гинуть люди,
Для вас же раути й парфуми,
Адже не вам стріляють в груди.
Вас не тривожать біль і рани,
І ваша мати не ридає,
Ви перед сном приймете ванну
І тепле ліжко вас чекає.
А вояки і волонтери,
Життям рискуючи щоденно,
Вас захищають, мільйонери,
Щоб вам жилося небуденно.
Авіарейси літаками,
Мандрівки вам не вдивовижу,
Курсуєте то на Багами,
А то на Кіпр, чи до Парижу.
А чи дали ви копійчину
Для допомоги тим героям,
Яким стріляють гради в спину,
А їм не вистачає зброї?
Якщо бажаєте свободи,
Щоб край не нищили бандити,
Пора ділитися з народом
І будем спокійніше жити.
Народ – та сила, що тримає
І вас, багатих, в цьому світі,
Без його праці вас немає,
І саме з ним ви грошовиті.
Отож, вкладайте ті мільйони
На захист рідної держави,
Щоб не пливли в офшорні зони,
А послужили Божій справі.
Терещенки і Симиренки,
Ці добродійницькі родини,
Також Ханенки й Чикаленки
Жили для блага України.
Залишили ті меценати
Будинки та музеї, храми,
Консерваторію, театри,
Їх добрі справи вічно з нами.
Щоб вас згадали покоління,
Не відміряйте гроші з жмені,
А віддавайте Україні
Усе до глибини кишені.
Якщо ж ви тут, щоб наживатись,
І статки множити для себе,
Вам краще звідси забиратись,
Бо трутнів більше нам не треба.
(13 січня 2015 р.)