26.11.2011 о 9 ранку на кладовищі селища Борова, біля монумента жертв Голодомору, відбудеться молебен.
Жителів Борової голодомор 1932-1933 років зачепив, як і всі решта населені пункти Фастівщини. Але у порівнянні з ними у Боровій було значно менше жертв голодомору, тому що більшість борівчан працювало на місцевій залізниці, у Фастові і Києві, де їм видавали обіди і невеличкі хлібні пайки в їдальнях майстерень і заводів. А це у той страшний час було великою підмогою.
Вдалося за спогадами очевидців на нинішній час встановити таких борівчан, що загинули від голодомору:
Діти:
Слизький Ілля Степанович, у 1933 році, мав до 5 років;
Жук Володимир, у 1932 році, мав до 10 років;
Яковчук Михайло, у 1933 році, мав до 10 років;
Благодарний Іван Йосипович, у 1933 році, мав 13 років.
Дорослі:
Благодарний Василь Йосипович, у 1933 році, мав приблизно 55 років;
Білик Володимир, у 1933 році, мав до 55 років;
Александров Андрій, у 1933 році, мав приблизно 50 років;
Гуліда Микола Іванович, у 1933 році, мав приблизно 40 років;
Науменко Михайло Іванович, у 1933 році, мав 30 років;
Науменко Марія Артемівна, у 1933 році, мала 30 років;
Маноха Денис Олексійович, у 1933 році, мав 30 років;
Колосовський Микола(\Михайло) Олексійович, у 1932 році, мав приблизно 30 років;
Маноха Михайло Денисович, у 1933 році, мав приблизно 20 років.
