Централізація чи децентралізація

..лист від Фастівської районної ради з нагальним питанням адмінреформи.

 

Централізація чи децентралізація

 

Тема актуальна на сьогодні її обговорення проходить в кожному селі, селищі чи місті пропонуємо розглянути основні принципи та можливі блага які несе «добровільне об’єднання” в спроможні територіальні громади, що на думку ініціаторів реформ дозволить децентралізувати владу, посилити роль місцевого самоврядування, створити реальне підґрунтя для фінансової незалежності новостворених громад, спробуємо розібратись як в законодавчих колізіях, так і в практичній реалізації даної реформи.

Отже якщо говорити про реформу в цілому то вона звісно необхідна державі та суспільству.  Ми всі розуміємо, що в державі практично відсутня медицина, а якість освіти з кожним роком лише знижується, соціальний захист практично відсутній, реформування даних галузей на мою думку дозволить суттєво підвищити якість життя людей. На практиці ми маємо окремі школи, де кількість учнів дорівнює кількості вчителів, що призводить до додаткових витрат бюджету, але не підвищує якість освіти. Для того, щоб отримати невідкладну або іншу медичну допомогу, необхідно купити ліки, бензин тощо. Пільги, які передбачені законами, не фінансуються з державного бюджету,  в результаті ми декларуємо що у нас є освіта, медицина, соціальний захист, а насправді суспільство лише виживає без підтримки держави. Зрозуміло змінити даний стан речей можливо лише провівши комплексне реформування всіх галузей в державі. Одна з них це формування спроможних територіальних громад.

Що пропонується новоствореним громадам з боку держави, не буду описувати всі “блага”, вони докладно висвітлені в різних публікаціях та інтернет ресурсах (http://decentralization.gov.ua, http://despro.org.ua/), зупинимось на основних. В першу чергу, це повернення на місця податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) в розмірі 60%, який є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів, зарахування частини плати за користування надрами та частково рентної плати за використання лісових ресурсів, повернення повноважень з управління земельними ресурсами за межами населенних пунктів але в межах адміністративно-територіальних одиниць. Зверніть увагу, що ключове слово тут повернення тому, що цих повноважень органи місцевого самоврядування (ОМС) були спочатку позбавленні. Запитання чому спочатку не надати більші повноваження  на місця та ропочинати процес формування громад, враховуючи показники ефективності управління фінансовими, земельними, людськими ресурсами.

Нам говорять ми використовуємо зарубіжний досвід децентралізації та реформ різних країн (Польщі, Швеції, Латвії, Грузії), але жодну з цих країн ми не можемо порівняти з Україною за історичним, культурним, політичним, соціально-економічним розвитком, а також за територією, кількістю населення та його віковим складом, географічним розташуванням. Так погоджуюсь, ми повинні частково застосовувати вдалий зарубіжний досвід у вигляді певних методик та технологій, але не брати як шаблон за основу, це не дасть в перспективі позитивних результатів. Для прикладу територіальна реформа в Польщі продовжується вже 9 років, в Латвії вона проходила на протязі 8 років, інші країни теж мали тривалий час реформування, але кожна з них йшла лише своїм шляхом.

В Україні ми будуємо відкрите демократичне суспільство, але використовуємо старі радянські методи: встановлюємо дати прийняття рішень, використовуємо адміністративний тиск і вирішуємо у високих кабінетах влади як буде краще жити людині в селі не запитуючи та не чуючи її.

Ми повинні змінити систему, а не людей в системі, у нас не завершена жодна реформа: медицинська, освітня, соціальна, у нас постійно змінюються міністри,  генеральні прокурори, інші високопосадовці, в країні іде війна. Реформи потребують консолідованої роботи всіх рівнів влади та підтримки людей, які повинні розуміти, що буде результатом реформ, як він вплине на якість життя їх дітей, онуків чи забезпечить соціальний захист інвалідів та пенсіонерів, для цього необхідно проводити широку роз’яснювальну роботу, яка на сьогодні відсутня.

Звернемось до законодавчої бази. На сьогодні ми можемо говорити про два основних нових закони “Про добровільне об’єднання територіальних громад” та «Про засади державної регіональної політики». Також було внесено зміни в Бюджетний та Податковий кодекси України, а основним документом який роз’яснює механізм “добровільного” об’єднання є постанова Кабінету міністрів України “Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад”.

Стаття 2 та 4 ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад» визначає Принципи та умови добровільного об’єднання територіальних громад не будемо їх всі перераховувати (можна ознайомитись з текстами всіх офіційних документів на сайті Верховної ради та інших органів центральної влади), але окремі з них наведемо. Добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: конституційності та законності; добровільності; економічної ефективності; відповідальності. Також основними умовами добровільного об’єднання територіальних громад є  історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об’єднаної територіальної громади; якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання. Разом з тим ст. 11 визначає, що Перспективний план формування територій розробляє Обласна державна адміністрація (ОДА) згідно методики затвердженої КМУ. Якщо звернутись до методики, окремі її положення викликають подив та запитання, зокрема облдержадміністрація розробляє проект перспективного плану відповідно до цієї Методики із залученням у разі потреби представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць, інакше кажучи можна розробляти такі плани і без залучення громадськості та відповідно не враховуючи думку людей. Наступні положення методики зазначають: з метою забезпечення відкритості та прозорості роботи з розроблення проекту перспективного плану може утворюватися робоча група, до складу якої входять представники  відповідних органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості. Звертаємо Вашу увагу на слово може! Далі з метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування, а також суб’єктами господарювання та їх громадськими об’єднаннями які оформлюються відповідними протоколами.

Далі перейдемо до практики та розглянемо як пропонується об’єднати наш район. Відповідно “напрацювань” чиновників ОДА згідно перспективного плану на нас чекає “добровільне об’єднання” Фастівського району та міста Фастів з утворенням громади чисельністю майже 90 тисяч людей. Хто виграє від даного об’єднання? Може місто Фастів? Ні, тому що воно вже має всі ті преференції (як місто обласного значення) які пропонуються новоствореним громадам, але отримує в навантаження окремі депресивні території, які необхідно розвивати. Якщо повернутись до закону та методики, то там зазначено – беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники чи однакові вони у жителів міста та села відповідь однозначна — ні. Може мешканці району – ні, враховуючи кількість міського населення, яке значно більше сільського, контроль за розподілом фінансових та земельних ресурсів залишиться в місті, чи будуть враховуватись інтереси сільських жителів, якщо в місті існує велика кількість власних проблем, які не вирішуються десятками років (очисні споруди, водогін, дороги, сміттєзвалища, довгобуди, соціальний захист, застаріла міська інфраструктура). На мою думку, за рахунок надходжень з сільських територій в першу чергу будуть вирішуватись проблеми міста, а села будуть фінансуватись за остаточним принципом. Інша проблема, як зможе представляти одноособово староста інтереси великих сіл та селищ з населенням від трьох до десяти тисяч, це Борова, Кожанка, Червона Мотовилівка, Мала Снітинка. Що буде з їх інфраструктурою?

Необхідно зазначити, на районному рівні не проводились консультації, засідання робочої групи щодо обговорення перспективного плану, які передбачені законом та методикою і повинні ініціюватись представниками ОДА. Районна рада приймала участь у всіх обговореннях на рівні сіл, селищ які проводились та направляли їх результати до ОДА, але вони не були враховані в проекті перспективного плану. Також було проведено позачергову сесію районної ради, на якій було підтримано пропозиції сільських та селищних громад району, рішення теж направлено до ОДА та депутату Верховної ради Сольвару Руслану Миколайовичу –  який неодноразово допомагав у вирішенні різних соціально-економічних проблем в районі, сподіваємось воно буде враховано при доопрацюванні перспективного плану.

Отже повертаючись до назви даної статті та, враховуючи вищенаведене, на мою думку, ми спостерігаємо процес центрацізації влади та формування окремих територій з точки зору не економічної, історичної доцільності та добровільності, а враховуючи лише політичну складову, яка дозволить отримати нові кредити від зарубіжних партнерів, та здійснювати контроль за даними територіями центральною владою.

На мою думку необхідно врешті розпочати діалог з місцевим самоврядуванням, громадськими організаціями, людьми в селах, селищах, містах в такому разі реформа буде мати підтримку на місцях, а її реалізація не буде викликати спротиву та обурення людей, які на сьогодні бачать в пропонованих змінах в основному лише негатив та погіршення власного життя. Впевнений в нашому районі та місті достатньо відповідальних фахових людей, які розуміють необхідність реформ, та прикладуть всі зусилля для їх успішного впровадження, але за умови діалогу та дійсно врахування інтересів сіл, селищ, міста, а не доведення прийнятих зверху рішень до виконання.

 

Сиваненко Г.П.,

Голова  районної ради займ онлайн без отказа

Comments are closed.