Білодуб Сава Микитович

БІЛОДУБ Сава Микитович (12.01.1888-194?) – підполковник Армії УНР.Походив з селян с. Мала Салтанівка Васильківського повіту Київської губернії. Покликаний до армії в 1909 р., служив рядовим Івангородської фортечної артилерії. У 1914 р. закінчив школу підпрапорщиків при Івангородській фортеці. Служив у 4-му Івангородському фортечному осадному полку. 06.08.1915 р. був підвищений до звання прапорщика. З 03.03.1917 р. служив у 38-му польовому важкому гарматному дивізіоні. Останнє звання у російській армії — поручик.
10.03.—01.05.1918 р. навчався в Інструкторській школі старшин. Служив у 7-й легкій гарматній бригаді Армії Української Держави.

З 18.11.1918 р. — командир 1-ї батареї 1-го гарматного полку Окремого Чорноморського Коша військ Директорії. З 01.02.1919 р. — командир 12-ї батареї Січових стрільців (колишня 1-а Чорноморська батарея) Дієвої армії УНР. У квітні— травні 1919 р. батарея входила до складу військ Східного фронту Дієвої армії УНР, відступила до Румунії, де була роззброєна. Після повернення з Румунії кадри батареї було влито до Гарматної бригади Січових стрільців Дієвої армії УНР. 16.12.1919 р. – 15.03.1920 р. був інтернований польською владою у Луцьку. Згодом служив у 1-му гарматному полку 6-ї стрілецької дивізії. З 26.03.1920 р. — командир 3-ї батареї Вишкільного гарматного полку Дієвої армії УНР. З 03.04.1920 р. — на посаді молодшого старшини 16-го гарматного куреня. З 23.09.1920 р. — командир 3-ї батареї 17-го гарматного куреня 6-ї Січової дивізії Армії УНР. З 07.11.1920 р. — командир 3-ї батареї 16-го гарматного куреня 6-ї Січової дивізії Армії УНР. У 1929 році закінчив лісовий відділ Української господарської академії у Подебрадах. Помер після 1942 року на еміграції в Польщі.

джерело 1
джерело 2
джерело 3
Шоста січова стрілецька дивізія

Білодуб Сава Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку. Стабільна версія була перевірена 10 квітня 2013.
На цій сторінці показано нерецензовані змінипоказати/приховати подробиці
Сава Микитович Білодуб
Білодуб.jpeg
Народився 12 січня 1888
с. Мала Салтанівка
Помер після 1942
Польща
Країна УНР УНР
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Звання підполковник
Командування командир 3-ї батареї 17-го гарматного куреня 6-ї Січової дивізії
Війни/битви Українсько-радянська війна
Нагороди
Хрест Симона Петлюри
Са́ва Мики́тович Білоду́б (* 12 січня 1888 — † після 1942) — підполковник Армії УНР.
Зміст [сховати]
1 Біографія
2 На службі РІА
3 На службі Української Держави
4 На службі УНР
5 Джерела інформації
Біографія[ред.]

Походив з селян с. Мала Салтанівка Васильківського повіту Київської губернії (нині Васильківський район Київської області).
На службі РІА[ред.]

Покликаний до армії в 1909 р., служив рядовим Івангородської фортечної артилерії. У 1914 р. закінчив школу підпрапорщиків при Івангородській фортеці. Служив у 4-му Івангородському фортечному осадному полку. 6 серпня 1915 р. був підвищений до звання прапорщика. З 3 березня 1917 р. служив у 38-му польовому важкому гарматному дивізіоні. Останнє звання у російській армії — поручик.
На службі Української Держави[ред.]

З 10 березня по 01 травня 1918 р. навчався в Інструкторській школі старшин. Служив у 7-й легкій гарматній бригаді Армії Української Держави.
На службі УНР[ред.]

З 18 листопада 1918 р. — командир 1-ї батареї 1-го гарматного полку Окремого Чорноморського Коша військ Директорії. З 1 лютого 1919 р. — командир 12-ї батареї Січових стрільців (колишня 1-а Чорноморська батарея) Дієвої армії УНР. У квітні— травні 1919 р. батарея входила до складу військ Східного фронту Дієвої армії УНР, відступила до Румунії, де була роззброєна. Після повернення з Румунії кадри батареї було влито до Гарматної бригади Січових стрільців Дієвої армії УНР.
16 грудня 1919 р. — 15 березня 1920 р. був інтернований польською владою у Луцьку. Згодом служив у 1-му гарматному полку 6-ї стрілецької дивізії. З 26 березня 1920 р. — командир 3-ї батареї Вишкільного гарматного полку Дієвої армії УНР. З 3 квітня 1920 р. — на посаді молодшого старшини 16-го гарматного куреня. З 23 вересня 1920 р. — командир 3-ї батареї 17-го гарматного куреня 6-ї Січової дивізії Армії УНР. З 7 листопада 1920 р. — командир 3-ї батареї 16-го гарматного куреня 6-ї Січової дивізії Армії УНР.
У 1929 році закінчив лісовий відділ Української господарської академії у Подєбрадах.
Помер після 1942 року на еміграції в Польщі.
Джерела інформації[ред.]

ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 1. — Спр. 67. — С. 123—124
ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 1 — Спр 68. — С. 9—10
Дашкевич Р. Артилерія Січових стрільців за Золоті Київські Ворота. — Нью-Йорк. — 1965
Чорний С. “До «Бої Сірих за Коростень» ген-хор. А. Пузицького в 2-му збірнику «За Державність»// За Державність. — Каліш. — 1932. — № 3
Самутин П. Командний склад VI-ої Січової стрілецької дивізії 1920 р.//Вісті Комбатанта. — Нью-Йорк. — 1973. — Ч. 3. — С. 80
Наріжний С. Українська еміграція. — Прага. — 1942. — С. 145.

..інформацією поділився знайомий з с.Солтанівка, Андрій. взять займ онлайн

Comments are closed.