архів. вірші С.М.Жук 2014

..декілька віршів С.М.Жук

Е  п  і  л  о  г

 

Коли вже перестануть лізти

І все точить, мов хробаки,

Зачумлені сепаратисти,

Підкуплені бойовики?

Вони шанують президента,

Який із ними нарівні,

Не мудрого інтелігента,

А клона з бруду та брехні.

Хто ти такий, щоб нас повчати?

Ти є кривавий кагебіст.

Ти хочеш нами керувати?

Страшний твоєї влади зміст!

Ми вже пройшли голодомори,

Репресії і Соловки,

Ще свіжий в небі, людоморе,

Московський відбиток руки.

Ще до живих волають вбиті,

Ракета все ж влучила в ціль,

А ти, їх кат, живеш на світі,

І не торкає серця біль.

Коли ти будеш помирати,

Черговий виродок з Кремля,

Нікчемний труп, всіма проклятий,

Відторгнуть небо і земля.

Донбас вирує бандюками,

Тут весь московський кримінал,

Руйнують все, що під руками –

Будинки, міст, водоканал.

Втрачає сили і здоров’я

Донецька змучена земля,

Заплямував чужою кров’ю

Ти стіни древнього Кремля.

Земля горить, аж гаснуть зорі,

Вся ніч в палаючій імлі,

Це справа рук твоїх, потворо,

Зробив ти пекло на землі.

А ви, донбасівці завзяті,

Ті, що завжди шукали чвар,

Тепер не маєте, де спати,

Це вам такий братерський дар.

 

 

Адже про війни брата чули,

Що не жаліє він вогню,

Та дуже швидко ви забули

Молдову, Грузію й Чечню.

Хтось знову Захід винуватить.

То де ж ваш сірий кардинал?

Якби із Путіним загнати

Його хоч раз у ваш підвал!

Московські матері чекають

Синів з проклятої війни,

А Путін все їм обіцяє,

Що десь в відрядженні вони.

А їх давно нема на світі,

Десь неоплакані лежать,

Без почестей, в рови зариті,

Ніхто не йшов їх провожать.

Не накидайтесь нам братами,

Ви нам ворожі і чужі,

У бій за волю стали з вами

Вітчизни нашої мужі.

Найкращий цвіт, найкращі люди!

Ви ж з градів б’єте їх щодня.

Вас Бог і світ земний осудить,

Бо шлях ваш – підступ і брехня.

Колись настане мир на світі.

Колись звершиться Божий суд,

Прийдуть живі, прийдуть і вбиті,

І правду й кривду принесуть.

Хто цю страшну війну затіяв,

Хто з градів, буків убивав,

Хто вбивць розмножив і злодіїв,

І кров невинну проливав.

Хто прагнув миру і свободи,

Цурався «братського» плеча,

І захищав євронароди

Від азіатського меча.

Прийде пророчий час розплати,

Ми подолаєм сили злі!

І буде син, і буде мати,

І будуть люди на Землі.

 

(Грудень 2014 р. Роздуми перед Новоріччям)

 

 

 

 

Нашим захисникам

 

Вам судилось у нерівній битві

Рідну Україну захищать.

З вами наші думи і молитви,

Будем, рідні, вам допомагать.

 

Йдуть бої на морі і на суші,

Міцно ви тримаєте кермо,

З вами наші і серця, і душі,

Рідний край в неволю не дамо!

 

Поспішають волонтери знову

Різними дорогами в Донбас,

Всі дарунки вдячності й любові,

Дорогі захисники, для вас.

 

Ви в щоденній кропіткій роботі

Боретесь проти наруги й зла.

Віддамо вам все тепло й турботи,

Щоб Вітчизна вільною була!

 

  • грудня 2014 р.)

 

Comments are closed.