аналіз води в ставку..

..результати аналізу води в ставку і риби з нього. Надано керівником спілки рибалок с.Борова. І.Поповим. Скани і текст нижче.
..чи то аномальна жара, чи то зайвий бруд, став причиною насичення води аміаком. Хто зна..

 

Дата відбору проб –8.08.2015 р.

Дата проведення аналізу – 8 – 13.08 2015 р.

 

Держспоживстандарт Укрметртестстандарт

Свідоцтво про атестацію № РТ – 223/13

 

Хімічний аналіз води

  1. Назва роботи – визначення хімічного складу води з ставу с.Борова Київської області.
  2. 2. Гідрохімічні проби досліджували з метою визначення придатності водойми для риборозведення.
  3. Виконавець – науковий співробітник Михайленко Н.Г.

 

Показники якості води   НЗ для cтавової води
1 Водневий показник, рН 8,9 6,5-8,5
2 Вільний аміак, NH3, мгN/л 0,30 до 0,05
3 Перманганатна окислюваність, мгО/л 28,2 до 15,0
4 Біхроматна окислюваність, мгО/л 70,4 до 50,0
5 Амонійний азот, NH 4+, мгN/л 1,17 до 2,0
6 Нітрити, NO2, мгN /л 0,09 до 0,1
7 Нітрати, NO3, мгN/л 0,31 до 2,0
8 Мінеральний фосфор, РО43-, мгР/л 0,77 до 0,7
9 Загальне залізо, Fe2+ + Fe3+, мгFe/л 0,87 до 1,0
10 Кальцій, Ca2+, мг/л 52,1 до 70
11 Магній, Mg2+, мг/л 25,5 до 30
12 Натрій + калій, Na+ + К+, мг/л 31,5 до 50
13 Гідрокарбонати, HCO3, мг/л 305,1 до 400
14 Хлориди, Cl, мг/л 31,9 до 70
15 Сульфати, SO42-, мг/л 2,9 до 60
16 Загальна твердість, мг-екв/л 4,7 5 – 7
17 Мінералізація, мг/л 449,0 до 1000
Заключення на хімічний аналіз проби води з ставу с. Борова

 

Пробу води на аналіз була відібрана 8 серпня 2015 р. Дослідження проводили 8 – 13 серпня 2015 р. в лабораторії екологічних досліджень Інституту рибного господарства НААН. Лабораторія екологічних досліджень Інституту рибного господарства НААН  атестована Укрметрстандартом на незалежність та компетентність досліджень в галузі рибництва (свідоцтво про атестацію № ПТ-223/13 видане 10.07.2013 р., чинне до 09.07.2016 р. У досліджуваній воді визначали показники газового режиму (вільний аміак), величину водневого показника (рН), а також концентрації біогенних елементів (амонійного, нітритного та нітратного азоту, мінерального фосфору та загального заліза), кількість розчиненої органічної речовини за показниками перманганатної та біхроматної окислюваності, концентрації основних іонів (кальцію, магнію, гідрокарбонатів, хлоридів, натрію, калію та сульфатів), величини мінералізації та загальної твердості води. Усі дослідження проводили за загальноприйнятими методиками у гідрохімії (О.А. Алекин. “Руководство по химическому анализу вод суши, 1973 р.).

Проведений аналіз проби води свідчить, що досліджена вода відноситься до гідрокарбонатного класу групи кальцію, що є характерним для природних вод даної фізико-географічної зони.

Вміст гідрокарбонатів у воді становить 305,1 мг/дм3, концентрації іонів кальцію та магнію –52,1 мг/дм3 та 25,5 мг/дм3 відповідно, величина загальної твердості води не відповідає нормативним значенням – 4,7 мг-екв/дм3. Концентрація хлоридів та сульфатів не перевищує нормативні значення. Мінералізація води середня і дорівнює 449,0 мг/дм3.

Досліджувана вода є слаболужною з рН- 8,9,  що не відповідає нормативним значенням згідно галузевого стандарту. Концентрація вільного аміаку у ній дорівнює 0,30 мг/дм3, що значно перевищує нормативні значення. Високі показники рН та вільного аміаку виникли через високий температурний режим.

Величина перманганатної окислюваності, що визначає кількість водорозчинної органічної речовини, дорівнює 28,2 мгО/л, тобто  перевищує нормативні показники, що свідчить про органічне забруднення.

У дослідженій воді присутні біогенні елементи: азот – іони амонійного азоту (NH4+), нітритів (NO2), нітратів (NO3), фосфор мінерального фосфору (PO43-) та залізо (Fe2++3+). Рівень амонійного, нітритного, нітратного азоту, мінерального фосфору та загального заліза у воді достатній для розвитку природної кормової бази і не перевищує норми.

У зв’язку із високим температурним режимом потрібно зробити повторний хімічний аналіз води після зменшення температури. Проведені гідрохімічні аналізи вказують на необхідність вапнування ставу, але при високому рН цього робити не можна. В зв‘язку з цим слід рекомендувати проведення вапнування з розрахунку 100 – 150 кг/га гашеного вапна за одноразове внесення після зменшення водневого показника рН до нормативних значень. Гашене вапно необхідно вносити рівномірно по всій вільній від заростей площі озера у вигляді суспензії (у перемішаному з водою вигляді). Вапнування дозволить величину перманганатної окислюваності і покращить якість водного середовища. Зараз можна проводити аерацію води та збільшити її кількість за рахунок доливу.І

Існує також необхідність спеціального вивчення газового режиму водойми (насамперед за кисневим режимом), особливо в періоди імовірних зменшень концентрації кисню у воді в період максимального прогрівання води влітку.

Проведені гідрохімічні аналізи вказують в цілому на придатність водойми для риборозведення.

 

 

Відділ іхтіопатології

 Інституту рибного господарства

Дозвіл №17-14 Київської режимної комісії

Свідоцтво про атестацію № ПТ- 474/12 видане 12.11.12

 

 

Результат  іхтіопатологічного дослідження риби , що вирощується

в ставовому господарстві с. Борова Фастівського р-ну,  Київської обл.

Дата дослідження:8.08. 2015

Заключення  від  10.08.2015

        

В лабораторних умовах було проведене дослідження  3-екз. карася старших вікових груп та коропа 5+. Риба вирощується  у  штучно створеному водосховищі на р. Стугна  площею 12 га, середня глибина 2,5  м, став не спускний, знаходиться в експлуатації понад 15 років, використовується для спортивної риболовлі. Зі слів господаря в даний момент у водоймі  знаходиться близько 40-50  тон риби у полікультурі ( короп, карась, білий амур, товстолоб, щука,сом, судак). Риба різна за  віковими групами та вирощується наприродній кормовій базі.  Температура води на момент обстеження складала вище 25 0С. Спостерігається дефіцит кисню, риба підходить до поверхні.

Клінічний огляд проводили за загальноприйнятими методами. Відмічали наявність гіперемій, виразок, зябер, здуття черевця, куйовдження луски, екзофтальм.

При огляді  зовнішньому огляді ознак інфекційних захворювань на риби не виявили. При огляді коропа спостерігали зміни заберного апарату, але риба була доставлена вже снулою. При патологоанатомічному розтині виявлено: зміна кольору печінки.  При розтині кишечнику  виявляли одиничні кавії (2 паразити на рибу).

При огляді карася виявлені сліди прикріплення лернеї, але живих паразитів не виявляли. При огляді зябер виявили анемічність. При мікроскопуванні зішкребків з поверхні та зябер ектопаразитів не виявлено. У зябрових пелюстках виявлені булавовидні потовщення, що є ознакою токсикозу.

При паталогоанатомічному розтині виявлено зміну кольору печінки до брудно-сірого кольору та її структуру до кашоподібної, нирки гідратовані. У кишечнику гельмінти відсутні.

Мікробіологічні дослідження.

Матеріал  відібраний  з зовнішніх покривів, зябер та внутрішніх органів (нирки).

Первинний посів біологічного матеріалу при мікробіологічних дослідженнях здійснювали на триптозосоєвий агар (TSA), який інкубували в термостаті при температурі 260С протягом 24-48 год. Чисті культури мікроорганізмів одержували шляхом розсіву на TSA.Бактеріальні ізоляти були виділені в незначній кількості, та ідентифіковані як нормальна мікрофлора, що характерна для водних біооб’єктів

 

Висновки та рекомендації

  1. Аналізуючи наведені дані щодо екологічного стану водойми слід відмітити, що  у ставі знаходиться  значна кількість риби різновікових груп, що перевищує межу допустимих нормативів. Враховуючи гідрохімічні показники води та  те, що неможливо визначити кількість риби у водоймі, доцільно спустити восени став, обловити рибу та провести його очищення і літування.  Після літування необхідна підготовка ставу до експлуатації та розрахунок кількості риби та  її видового складу, що необхідно для зариблення.
  1. Зважаючи на те, що уставі впродовж тривало часу не проводились рибоводно-меліоративні роботи, та враховуючи данні лабораторних досліджень необхідно відмітити, що на поверхні риби  збільшена кількість умовно-патогенних бактерій. При певній «пороговій» концентрації цих бактерій і підвищенні температури води можливий спалах бактеріальної інфекції.
  2. На момент обстеження фіксували ознаки ураження зяберного апарату риби, зокрема виявляли ділянки некрозу та анемічність зябер, така ситуація може бути пов’язана із недостатністю кисню та підвищеним органічним забрудненням водойми. Доцільно організувати надходження свіжої води у водойму та організувати аерацію, особливо при підвищені температури води, аби уникнути заморних явищ.
  3. Для профілактики гельмінтозної інвазії рекомендовано провести дегельмінтизацію риби у весняний період шляхом згодовування комбікорму з додаванням антигельмінтного препарату альбендазол із розрахунку  150-200 мг на 1 кг корму, при цьому  необхідне урахування діючої речовини у препараті. Згодовувати 3 дні підряд, потім перерва 10 днів і повторне згодовування впродовж 3 днів. Можна з цією метою використовувати препарати «Риболік» та «Цестозол», використання яких необхідно проводити згідно інструкції виробника на ці препарати.
  1. При іхтіопатологічному дослідженні встановлено ознаки ураження рибилернеями. Така ситуація пов’язана зі значним скупченням риби різновікових груп, а також постійним зарибленням ставу рибою без відповідного іхтіопатологічного контролю.Для лікування риби від лернеозу рекомендовано використовувати суміш сульфату  міді 5 частин та сульфату заліза-2 частини із розрахунку 7 г/м3у місцях скупчення риби.
  2. При обстеженні риби не виявлено екто- та ендопаразитів, які би становили загрозу для здоров’я людини.
  1. Для зменшення органічного навантаження та покращення загальної  іхтіопатологічної ситуації доцільне внесення по воді негашеного вапна із розрахунку 100-150 кг/га. Внесення потрібно проводити  весною  та восени не менше 2 раз, при обовязковому контролі гідрохімічних показників. Для внесення вапна необхідно попереднє приготування маточного розчину, а потім внесення його у вигляді молочка у водойму.
  1. При вирощуванні риби необхідно суворо дотримуватися рибоводно-технологічних і ветеринарно-санітарних правил. Проводити регулярні іхтіопатологічні дослідження риби та хімічний аналіз води. В разі необхідності проводити заходи щодо їх покращенню.

 

 

 

Зав. відділу іхтіопатології Інституту

рибного господарства НААН,

доктор біологічних наукН.М. Матвієнко

 

 

 

 

 

 

 

  займ на карту

Comments are closed.