..традиційне питання для всіх водіїв, що прямують дорогами селища, сидячи за кермом свого авто: чи доїду?
..транзит через центральні шляхи с.Борова значний, найближчі об’їзні шляхи знаходяться досить далеко, а робити зайвий крюк в 20 і понад км по зимовому бездоріжю ніхто не буде. Тому помалу-потихеньку всі їдуть через центр села, збираються на круті гірки і буксуть в крутих поворотах. Щоб роз’їхаться двом зустрічним, в деяких місцях треба ставати вискочивши на бруствер, щоб не зіткнутись. Але якщо якась вантажівка застрягне біля пожарки чи “лагеря”, то все – коллапс, бо шляхи-дублери відсутні!
Відсутність власної могутньої дорожної техніки, відсутність власного достатнього дорожнього бюджету, відсутність своєчасно укомплектованого дорожнього забезпечення – це все причини вже традиційної ситуації на шляхах селища Борова.
..колись давно, коли ДОК і КОКОС були “сильні і багаті”, це питання вирішувалось простим чином: наявна у них техніка виходила на шляхи і прибирала їх, торувала завали снігу, вивозила його і прочищала всі вулички. Спеціальні дорожні служби Фастівського району дочищали лише до меж селища, бо далі було вже чисто, місцеві вже справились. Потім сталися зміни, і селищна рада взяла дороги села на власне утримування, для забезпечення на них ладу. Вважалося, що потік бюджетних коштів, буде чималий і допоможе в цьому. Це “полегшило” роботу іншим, тому районні шляховики чистят тепер лише до меж села, навіть якщо далі дороги нечищені, бо то до них не відноситься…
Тепер вже нема того КОКОСу і ДОК вже не той, власної техніки в селищі також нема, а постійне бюджетне “голодування” цієї галузі, лише додає розпачу.
Збіг обставин, або недалекоглядна політика і планування, ще якісь фактори – і ми моємо те, що маємо: дороги взимку нечищені, влітку розбиті..
На сесіях селища звучали суми бюджету на підтримку шляхів, але вони були “смішні” навіть коли їх зачитували, що казало про їх неадекватність реаліям.
Коли накопляться потрібні кошти, як і хто ними керуватиме, які головні чи другорячдні вулиці поасфальтують чи приберуть сніг – ці питання висять..
Наступного разу, коли в наше селище завітає якийсь добродій, то просити в нього треба не якісь блага чи пустощі, а конкретне та необхідне: грейдер, самоскид, каток, асфальтоукладник, транспорт комунального забезпечення, засоби для дорожнього будівництва і підтримки шляхів у робочому стані. Це створить додаткові робочі місця, забезпечить власною технікою, і навіть якщо заасфальтують всі-всі дороги, і нічого буде робить, можна буде брати замовлення в інших місцях для виконання певної роботи для поповнення бюджету села…
..хоча воно і звучить як утопія, але хто проти такого?
..нижче фото актуального стану доріг в с.Борова на 30.12.2012.