123 РОКИ ВІД НАРОДЖЕННЯ ІВАНА ПАТОРЖИНСЬКОГО

У 50-х роках частими гостями в Боровій була оперна пара Іван Паторжинський та Марія Литвиненко-Вольгемут, виконавці ролей Карася та Одарки у відомій опері Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», відпочивали та іноді давали виступи в дерев’яному літньому театрі у парку. Сьогодні на території літнього парку – стадіон, а вулиця яка починається від нього, носить назву “Театральна”. Це – архівне повідомлення. А нижче текст до 123 РОКУ ВІД НАРОДЖЕННЯ ІВАНА ПАТОРЖИНСЬКОГО.123 РОКИ ВІД НАРОДЖЕННЯ ІВАНА ПАТОРЖИНСЬКОГО

Іван Паторжинський – український спіавк, якого неможливо було не любити. Неперевершений Карась у «Запорожці за Дунаєм», Виборний у
«Наталці Полтавці», Тарас Бульба в однойменній опері. Іван Паторжинський був неповторним у будь-якій ролі. А як проникливо він виконував Шевченковий «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Взяв би я бандуру», чумацькі, бурлацькі, жартівливі українські народні пісні! Він був не лише талановитим співаком, а й педагогом. Завдяки йому на повну розкрився талант Дмитра Гнатюка, Євгена Червонюка, Андрія Кікотя.

Іван Паторжинський народився в селі Петро-Свистунове (нині Запорізька область). Батько хлопця був священником. В родині зростало семеро дітей. Неповторний голос Іван отримав від тата, який мав потужний бас. Першим наставником майбутного співака був церковний дзвонар, який вчив його музичній грамоті.

Паторжинський закінчив Бахмутське духовне училище. Пізніше, після татової смерті, вступив у Катеринославську духовну семінарію. Утім, сану не прийняв, оскільки найбільше мріяв грати у театрі. Під час навчання Іван співав у церковному хорі, організував чоловічий квартет, концерти якого проходили з аншлагом.

На одному з концертив у семінарії Паторжинського почула відома співачка і педагог Зінаїда Малютина. Вона запропонувала хлопцю займатися з ним вокалом. 19-річний Паторжинський відмовився – у нього зовсім не було грошей, щоб платити за уроки. Але Малютина наполягла, що вчитиме Івана безкоштовно. Ця зустріч стала доленосною для Паторжинського.

У Катеринославі відбулася ще одна важлива подія – Іван Паторжинський побрався з піаністкою Марфою Снагою. Що він, що дружина, жили у невеличких селах поблизу Запоріжжя, на різних берегах Дніпра. Їй на момент знайомства було 16, йому – 19. Об’єднала пару спільна любов до музики. Раз і назавжди. У Паторжинських народилося двоє доньок – Галина та Лідія.

Утім, шанувальники часто хибно думали, що дружина Івана – його партнерка по сцені Марія Литвиненко-Вольгемут, творча дружба з якою тривала майже 30 років. В одному з інтерв’ю онучка Паторжинського розповідала, як з бабусею їхала з відпустки додому. У їхньому купе дві подруги почали говорити про одну з останніх вистав Паторжинського. Одна сказала: “Добре знаю родину Паторжинського і Вольгемут, товаришую з ними, часто буваю в гостях”. Марфа лише посміхалася. Коли потяг зупинився, на пероні стояв Іван. Попутниці були шоковані, а дружина Івана підвела фантазерок до нього і запропонувала познайомитися з її чоловіком. Оперний співак переповідав цю історію Литвиненко–Вольгемут і вони довго сміялися.

Вокальну освіту Паторжинський здобув у Катеринославській консерваторії. Працював керівником і диригентом хорової капели, хормейстером у клубі друкарів, створив чоловічий вокальний квартет, викладав співи у школах. У 1925 році став солістом оперного театру в Харкові. Дебютом маестро була партія Мефістофеля в опері Шарля Гуно «Фауст». Через 10 років Паторжинський перебрався у Київ, став солістом Українського театру опери та балету. Творчий діапазон співака був величезний, він виконував 45 різних оперних партій.
Однією з найулюбленіших оперних партій співака була роль Тараса Бульби в однойменній опері Миколи Лисенка. Але світової слави Паторжинський зажив після виконання партії Карася в опері «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського. Дует Одарки у виконанні Литвиненко-Вольгемут і Карася – Івана Паторжинського й досі залишається неперевершеним, хоча його виконувало чимало талановитих артистів. Про свою роль Іван Сергійович казав наступне: «Я прагну показати Карася, як людину, що вийшла з самісіньких глибин нашого працелюбного і свободолюбного народу. Підкреслюю в образі свого героя любов до рідної землі, її народу. Адже в Карасі живе… відвага, чесність, прямота, безмежна сміливість хороброго запорізького козака, для котрого характерними є відчуття товариськості, патріотизму».

Є ще й інші цікаві історії, пов’язані з цією потсановкою та Паторжинським. Онука співака розповідала в інтерв’ю, що одного разу бабуся взяла її в театр на «Запорожець за Дунаєм». Вони сиділи в першому ряду. Карась, якого на сцені грав дід, вимовив: «Куди подiвся Хасан?» А маленька п’ятирічна онука стала кричати на весь зал: «Дідуню, він он туди пішов – за кулісу!». Інша історія полягала в тому, що якось трупа приїхала з «Запорожцем за Дунаєм» на гастролі в Полтаву. Артист-ліліпут Костянтин Бородіневськй, який виконував роль слуги Хасана, несподівано захворів. На виручку прийшла артистка хору: «Мій восьмирічний синочок добре знає цю роль». І Паторжинський ризикнув замінити ним хворого актора. На репетиції, де артисти були в звичайних костюмах, хлопчик показав себе найкращим чином. І ось спектакль на сцені театру. Паторжинський в чалмі Карася поставленим голосом грізно звернувся до Хасана: «Як звуть тебе?» Хлопчик перелякався і боязко відповів: «Пєтя …» У залі стояв неймовірний регіт.

Помер видатний співак 22 лютого 1960 року. Йому було 63. Але й досі талант Паторжинського назавжди лишається нашим з вами діамантовим спадком.

джерело займ онлайн

Comments are closed.