..цікава стаття, оригінальні думки, цікаві новини – все це є в цій статті, що знайдено ТУТ, хоча нажаль відсутнє ім”я чи підпис автора. Щоправда, знайомий стиль написання і розміщення іллюстрацій, а також відсутня інформація про першоджерела. Стиль оригінального написання збережено..

..але варто прочитати статтю, погляд “збоку”, на нас і наші проблеми…

100 днів керівництва Боровою Анатолія Франчука
ПТ, 11/10/2013 – 10:54 — Новини міста

24 вересня цього року наше селище Борова «відзначило» невеличку своєрідну дату – 100 днів роботи новообраного селищного голови Анатолія Франчука. Цей термін дозволяє вже зробити певні оцінки і судження про керівника, тому й наше видання спробує узагальнити всю здобуту з різних джерел інформацію про реальне становище у селищі.
Як відомо, 54-річний колишній довголітній керівник Борівської райлікарні Анатолій Миколайович Франчук переміг на дострокових виборах 2 червня 2013 року 3-х своїх інших конкурентів на цю посаду (якщо можна так висловитися, кандидата від правлячої партії депутата райради Н.Григорук, висуванця від кіл попередньої селищної влади місцевого депутата К.Левчука та представника УДАРу селищного депутата С.Горкуценка) і з 14-го червня приступив до виконання своїх безпосередніх посадових обов’язків. Згадані вибори були непростими, агітаційних «чорнух», як завжди, вистачало, тому і отриманий результат, що зрозуміло, не всіх задовільнив, як у Боровій, так і у Фастові. За Анатолія Франчука віддали, в основному, голоси знайомі по спільній роботі (де у нього склався певний авторитет), представники електорату попереднього голови Ф.Воробея (так як в селищі його передчасне насильне відсторонення від посади далеко не всіма сприймається позитивно), багато прихильників опозиційних партій (так як райорганізації таких партій як ВО «Батьківщина», «Наша Україна», Народний Рух України, Українська платформа «Собор» та інших відкрито закликали борівчан підтримати його кандидатуру), значна частина електорату місцевих ветеранських організацій (чому неабияк сприяв «імідж» його висування в депутати колись від КПУ), всі незадоволені «тимчасовою перехідною владою» та велике коло знайомих родини Франчуків у селищі. Пішли йому у користь і згадки борівчан про те, як у його часи розбудовувалася Борівська лікарня (перший гуртожиток для медпрацівників на Київщині, системи тепломереж і водопостачання, добудова 2-го поверху центрального корпусу, стоматполіклініка, інше) і що колись саме він вибив для селища територію колишнього піонерського табору та влаштував там добротну клініку. До того ж він мав у селищі репутацію доброго сім’янина (жінку-вчительку початкових класів місцевої школи І-ІІІ ступенів знають виключно з позитивної сторони, 26-річний син та 32-річна дочка також ведуть пристойний спосіб життя) і доброго господаря (будинок Франчуків у Боровій біля станції по вулиці Театральній не помітити неможливо і він виділяється, певно ж, що в кращу сторону).

Народився нинішній Борівський селищний голова на Вінниччині, тому немає нічого дивного у тому, що він закінчив згодом саме Вінницький медичний інститут. На сьогоднішній день лікар вищої категорії з кількома науковими працями має вже 40 років трудового медичного стажу, більша частина якого пов’язана з Фастівщиною. До нашого краю за розподілом він прибув у 1986 році (спочатку до села Дідівщина, де близько 2-х років пропрацював лікарем-терапевтом) і з 1988 року почав працювати у Борівській лікарні.

Життя легким у Анатолія Франчука не було. До праці долучився ще змалку і вже після 8-го класу мав справу з роботою швидкої допомоги. Були часи, коли він працював звичайним вантажником і двірником, коли йому доводилося працювати одночасно на 3-х роботах, близько 7 років жити на квартирі у Вінниці. Цей життєвий досвід «виживання» згодився йому тоді, коли у 2000 році під тиском голови облдержадміністрації А.Засухи і керівника Фастівської ЦРЛ В.Чигирина мусів написати заяву про звільнення через те, що не того, кого треба, з кандидатів у президенти України підтримав на виборах. Створив фактично з нуля здоровпункт на Центральному автовокзалі у Києві і до 2009 року пропрацював там його головним лікарем. У 2009-2013 роках працював директором Державного підприємства «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» МОЗ України, звідки у червні цього року і перебрався на свою нинішню посаду.

Новий керівник ще перед виборами обіцяв, що «війни у селищі не буде», що буде намагатися вислухати всіх і свій великий життєвий досвід використає на благо Борової. Зазначав, що подивиться певний час на працю селищного апарату виконавчої влади і тоді вже буде вирішувати необхідні кадрові питання.

Що ж показали вищезгадані 100 днів? По-перше, те, що багато хто з тих борівчан, які, за нашою інформацією, розраховували ногами відкривати двері кабінету селищного голови, сьогодні дозволити собі цього не можуть. За його вимогливість в роботі вже багато чого говориться у Боровій.

По-друге, закритістю робота селищного голови, на відміну від попередньої влади, також не страждає, про що свідчить спроба створити інформаційний канал на місцевому інтернет-порталі між адміністрацією селища і односельцями. Сама назва «від першої особи» говорить за себе і про бажання взаємоспілкування з громадою, тому тут й додати нічого.

По-третє, в жодних корупційних діях і оборудках за вказаний час новообраний селищний голова помічений не був, тому нарікань з цього приводу від борівчан не має.

По-четверте, у керівництві селищною господаркою особливих недоліків і опусів наробити Анатолій Франчук ще не встиг, засідання виконкому і селищної ради намагається проводити вчасно і зібрано з розглядом досить серйозних питань. Хоча зазначити про те, що він знайшов порозуміння з місцевим депутатським корпусом, не можна. Мало того, на останній селищній сесії депутати показово продемонстрували голові те, що не з усіма його ініціативами вони будуть погоджуватися і можуть їх заблокувати. Здавалося б, що винесене Анатолієм Франчуком питання про виведення зі складу селищного виконкому Олексія Роженка, якого він за постійні емоційні випади у свій бік вважає «неконструктивною особою», просто вирішиться. Натомість, воно не отримало підтримки депутатського корпусу і голова зазнав маленького фіаско. Бо не зважаючи на здійснені певні зусилля, створити свою депутатську більшість у селищній раді йому таки не вдалося. А підспудні течії серед борівських депутатів завжди були сильними, тому встрявання в такій ситуації у перепалки у бажанні таки мати своє останнє слово балів селищному голові не додало.

Взагалі, чергова сесія селищних депутатів, що проходила 12.09.2013 в залі місцевого Будинку культури, закінчила свою роботу досить оперативно, хоча питань розглядалося чимало. Всі рішення, які необхідно було терміново відправити «в район», були проголосовані швидко і одноголосно. Традиційну для сесій селища манеру «галасливого базару», що інколи створюють окремі персони, вдалося подолати досить коректними висловлюваннями і проханнями голови говорити суто по-справі і, бажано, фахово. Це подіяло у позитивну сторону.

До виступу нового головного бухгалтера селища, яким відтепер є колишній секретар ради Юровицька Клавдія Феліксівна, особливих нарікань не було і зачитані нею пропозиції змін до бюджету селища пройшли.

Не можна не відзначити на сесії і роботу депутатської групи з екологічної комісії під керівництвом Бухальської Магдаліни Андріївни, чия активна діяльність є гарним прикладом для інших. Без непотрібного галасу нею було порушено не тільки велику кількість важливих питань щодо екологічного захисту річки Стугна, захисту зелених насаджень і природнього середовища селища від сміття тощо, а ще й досягнуто позитивного розгляду і голосування по цим питанням.

Редакція взять деньги в долг на карту