|
|
|||
|
ХРАМ УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ смт.Борова
Українська Православна Церква Київський Патріархат | ||
|---|---|---|---|
|
| |||
|
В житті наших предків велике значення мали ліси: й річки. Річки були природними кордонами певної групи людей, це був і захисний, бар'єр від нападу ворогів. Річка Стугна та Київщині в давні часи мала велике значення, а особливо для людей, які жили на півдні Києва. " Стугна река, впадающая в Днепр повыше Триполья. В 1093 году на этой реке половцы разбили русских князей: Святополка Михаила, Владимира Мономаха и брата его Ростислава. Русские, спасаясь от врагов, гибли в Стугне, которая от дождей пополнялась водой. Юный Ростислав в этой реке погиб " ("Историческая хрестоматия" изд. 1856 г.)
78 тисяч років тому на берегах річки Стугни люди вели осілий спосіб життя, вели господарство, обробляли землю, сіяли пшеницю, тримали тварин. Правий берег р. Стугни високий, як і у всіх річках, але з правого берега Стугни були притоки, тепер ми бачимо лише їх русла, які проходять між Червоною Мотовилівкою і Боровою. В народі ходять розмови, що р. Стугна була колись, суднохідною, що по ній ходили пароплави і великі судна. Про це згадок в історичних працях немає, але були, роки, коли Стугна була більш повноводна (так звані, вологі роки) ніж звичайною. Відомо, що місцевий історик поміщик Едуард Руліковський на річці Стугні в заплаві Куряче (В. Мотовилівки) на Отаманському відкопав човен з шкіряними мішками з борошном, які, як можна думати, потопилися при певних невідомих умовах. Це свідчить, що Стугну використовували, як транспортний шлях. По своєму місцеположенню Стугна е немовби природний, умовний кордон між лісовою смугою і лісостепом. Річка Стугна мала значення, як західний бар'єр від набігів печенігів, норків і половців. Стугна, Ірпінь та Дніпро утворюють, так званий малий трикутник навколо м. Києва. На протязі історії цей трикутник мав певне значення, як оборона підступу до Києва. Великий трикутник утворюють річки Рось, Дніпро, Тетерів. | |||