Землі, які пізніше називалися Мотовилівський кущ, були різноманітні по своєму складу і ландшафту. Самими родючими І цінними вважалися землі Великої Мотовилівки, Оленівки, Рулікова, Клехівки та частково Мотовилівської Слобідки. Землі, які були під лісом, заростями, болотами та здвижами, вважалися вакансіями, вільними непридатними: землями для хліборобства, але вони теж цінилися, як лісові масиви, сіножаті та випаси. Місцевість, де тепер розташована Борова, була вся під лісом, болотами, сіножатями, а річка Стугна з лісового боку утворювала разом зі своїми притоками захащену болотисту місцевість. Зі смугою болота і заростей ішов ліс, особливо розкішний ліс розстелявся починаючи від р. Стугни, тепер Фастівська вулиця, в напрямку до Червоно Мотовилівки (теперішньої станції "Півні"). Ліва сторона Стугни вся була в болотах. На місці цехів  Мотовилівського ДОКу і трохи далі за залізницею було все в болоті і здвижі, а проти школи, де тепер вже жилий масив, стояли озера. Тому перші поселення виникли на місці теперішньої Великої Мотовилівки, біля річки на лоні придатних ґрунтів.