В геоструктурному відношенні район смт Борова розміщений в межах північно-східного схилу Українського кристалічного масиву. Кристалічний фундамент опущений тут на глибину біля 170 м. Усадочне покриття представлене породами кайнозою і мизою. Відкладення юрської і крейдової системи розповсюджені у вигляді островів. Палеогенова система свитами: Канівського, Бучанского, Київською та Харківською.Канівська свита залягає на пісках сенолеану і глибинах бату, а в місцях їх відсутності - безпосередньо на кристалічних породах докембрія. Потужність її складає 0,7-1,5 м. Свита представлена темно-сірими дрібнозернистими кварцево-глауконітовими пісками.

Бучанська свита представлена пісками сірими і світло-сірими, мілко і середньозернистими з обломами піщаника. Потужність її складає близько 15 м. Київська свита має потужність 19-23 м і представлена світло-сірими і блакитно-слюдяними мергелями, іноді внизу мергель підстеляється мілко зернистими каолінистими сірими пісками.
Харківська свита має потужність до 20 м, розвинута, в основному на водорозділових просторах, місцями розмитих. Представлена товщею світло-сірих пісків тонкозернистих, глинистих, слюдянистих. Вище помічено неогенові відклади, які представлені полтавською свитою і горизонтом пістрявих глин. Відклади полтавської свити мають потужність до 15 м. Представлені товщею мілко зернистих ,каолістних сірих пісків з проростями піщаників та вуглистих глин. Горизонт пістрявих глин має потужність близько 7,3 м. і представлений плямами і смугами в'язких зеленого-сірих та буро-сірих глин. Відклади неогенове - четвертинної системи мають потужність 3,5-8,8 м. Представлені вони бурими глинами, що мають поступовий контакт з нижче лежачими пістрявими глинами. Відклади четвертинної системи суцільним шаром покривають описувану територію. Вони представлені флювіогляціальними, мореними, озерними пісками, супонями і суглинками загальної потужності 10-20 м. В сторону до плата ці відклади перекриваються несовидними суглинками золового походження потужністю до 7 м.