Клімат території помірно континентальний, характерний для Київського Полісся, достатньо жарким літом і помірно холодною зимою. Середньорічна температура повітря складає приблизно +6,7 С (Абсолютний максимум температури досягає +38 С). Середньо річна сума опадів складає 560 мм. Для зимового періоду характерно температури і снігового покрову висота якого коливається від 10 до 22 см. Глибина промерзання ґрунту складає 40 см. Літом переважають вітри північно-західного, а зимою південно-східного направлення.Основні типи ґрунтів
По агрогрунтовому районуванню територія селища відноситься до Поліської грунтово-кліматичної зони. Ґрунтоутворюючими породами є золові і водолідникові суглиністті і пісчанні відкладення. Перші покривають площі плато і схили долини річки Стугна, другі тягнуться вздовж заплави річки. На плато розвинуті глибокі слабогумусировані середньо змиті чорноземи пісчано-легкосуглинисті. На лівому схилі долини річки Стугна розповсюджені сірі і світло-сірі опідзолені легкі і середньо-глиністі ґрунти, на правому - ґрунти опідзолені середньої сильнозмиті. Ґрунти селища пригодні для озеленення території кущовими насадженнями.Гідрологія.
Територія селища з півдня на північний-схід правобережної притоки р. Дніпро, річка Стугна. Загальна довжина річки 68 км, басейна 785 км. кв. Селище Борова знаходиться за 12 км. від джерела річки Стугна. Долина річки трапецевидна, пряма. Лівий схил крутий висотою до 40 м, розітнутий ярами і балками. Заплава шириною до 150 м, низька місцями поросла чагарниками, заболочена, торф'яна. Русло річки звивисте, шириною 1-2 м. Берега круті висотою до 10 м, піщано-торфяні, задерновані.Річний рівень, рівнів характеризується весняним паводком, дощовими паводками літом і восени, незначним підвищенням внаслідок відлиг.

Підземні води та їх походження.
Походження підземних вод на нашій планеті цікавий і разом з тим дуже складний теоретичний розділ загальної гідрогеології. У даний час існує де кілька теорій, пояснюючих походження підземних вод, земної кори. Ще у давній древності було висловлено гіпотезу про те, що підземні води утворилися шляхом поглинання на поверхні землі дощових та снігових вод. Походження підземних вод, згідно другої теорії, пояснюється конденсацією водних парів у гірських породах.
Згідно геологічній будові і гідрологічним умовам на території селища виділяють водоносні горизонти. Водоносний горизонт сучасних алювіальних відкладень річок і днищ балок утворився у заплаві річки Стугна. Породи представлені мілко зернистими, часто глиняними пісками, супонями, і суглинками потужністю 1-5 м, у балках 4 м. Вони ґрунтові, глибина їх залягання не перевищує 1,5 м. Дебіт свердловин 0,01-4 л/с при понижені 2-5 м. По хімічному складу води гідрокарбонаті, кальцієво магнієві, інколи гідрокарбонатні-сульфатні з мінералізацією 0,3-0,1 г/л, Гідрокарбонітно-сульфатні з мінералізацією кальцево-магневі з мінералізацією 0,4-0,5 г/л. Дебіти свердловин складають 1-З л/с при понижені рівня 1-10 м. Водоносний горизонт полтавських відкладень, глибина залягання від 25 м. Полтавські відкладення представлені дрібнозернистими пісками, світлого кольору. Дебіти свердловин 1-2 л/с при знижені до 15м. По хімічному складу води гідро карбонатні кальцеві з мінералізацією 0,4-0,6 г/л.