|
|
Після реформи 1861 року в Росії розпочався інтенсивний розвиток економіки, який супроводився активною розбудовою залізниць. Ось що згадується про побудову залізниці в "Путеводителе по югозападной дороге" 1894 року. "Сооружение КиевоБрестской железной дороги высочайше утвержденным в 1866 г. положением комитета министров было представлено товариществу "ДеВриер и Ко" простым подрядным способом. Товарищество приняло на себя постройку и снабжение всеми необходимыми принадлежностями железной дороги от Киева до Балты, длиною 428 верст с ветвями от Казатина к Бердичеву в 27 верст и от Жмеринки к Волочиску 167 верст всего 622 версты с земляным полотном и мостами под две пути на участок от Жмеринки до Балты. Общая подрядная сумма контрактом определена в 14083370 рублей ЗО коп., метал 2367696 рублей кредитных, что составляет на версту пути 21484 руб. 60 коп., метал и 37403 руб. 34 коп.,кредитными".
Києво-Брестська залізниця (так звалася спочатку сучасна південно-західна залізниця) розпочалося будуватися на Київщині через Фастів - Козятин - Бердичів - Брест, довжиною 804 версти. Перша черга була Київ - Жмеринка, яка збудована в 1866-1870 рр. Залізнична магістраль планувалася з Києва на Фастів через пункти Пост-Волинський, Жуляни (село сучасної станції Жуляни), лівіше кілометрів 7-8 Боярка (теж село), Васильків, село Велика Мотовилівка, а потім на Фастів. Але так залізниця не пішла, прийшлося практично змінити ті станції, які були в плані. Це тому, що не було води ні в селі Жуляни, ні у селі Боярці, Василькові, а тому залізниця пішла правіше відносно плану, зате на всіх полустанках знайшлося близько до поверхні вода, яка так потрібна була паровозам. Для побудови залізниці було задіяне три дивізії солдат, багато штрафників, полонених турків. На роботах було зайнято 24ЗЗ тисячі чоловік. Керували будівельними роботами іноземні підрядчики. Станція Мотовилівка побудована в 1868 році. З побудовою залізниці потрібно було будувати різні служби, майстерні, заводи, які повинні були забезпечувати матеріально роботу залізниці. З 1867 року засновано головні залізничні майстерні в Києві. А на це все потрібні були робітники. Резервом робочої сили, були селяни найближчих сіл біля Києва. Першим машиністом був борівчанин Антон Дашківський. Після побудови залізниці в хуторі Боровій стихійно організовується дачна місцевість. Тут осідають в першу чергу торгівці різними товарами. Прості селяни і робітники спочатку не хлинули, бо засобів для життя в хуторі було мало, земля майже вся під лісом. В лісі комерсанти будують дачні будинки, організовують парк, з'являються магазини. Починає діяти корчма в якій можна все купити, все продати або закласти в залог.
Корчма стояла на теперішній Васильківській вулиці, де тепер корпус школи. З'являються магазини по продажу кефіру та кумису.
Ось що пишеться у "Иллюстрированному путеводителю" який виданий 1899 роком. "Мотовиловка, тоже служащая для киевлян дачным местом будучи более удалена от Киева, Мотовиловка представляет менее удобств сравнительно с Бояркой, но зато жизнь в Мотовиловке гораздо спокойнее, а дачи дешевле: большой сосновый лес служит местом для прогулок, а замечательный пруд образуемый речкой Стугной для купания. Крупным недостатком является, отсутствие хорошей воды для питья". В хуторі населення поділяється за соціальним станом на знатних, багатих, високих чиновників, з бувших військових чинів, адміралів, полковників з одного боку, та селян з другого боку. В 1872 році в хуторі Боровій було 17 господарств. Після того, як відійшов до громади ставок, його орендували 17 господарств та Якуня з
хутора Тарасенки, що на Унаві. Ці господарства сплачували певну суму державі, а рибу ділили на 18 господарств. В 1900 році був виданий "Список населенных мест Киевской Губернии" - ось, що там пишуть про поселення Борову: "Боровая при Казенной Мотовиловке. В нем дворов 56, обоего пола 237 человек, из них мужчин 1З6, женщин 138. Главное занятие жителей хлеборобство, кроме того, крестьяне отправляются на заработки в Киев, где служат дворниками лакеями и прочими, и на железной дороге. Расстояние до уездного города 44 версты. Железнодорожная станция носит название "Мотовиловка". Телеграфная станция находится в х. Боровой, почтовая (казенная) в г. Василькове, почтовая (земская) в В. Мотовиловке. В хуторе числится земли 275 десятин, хозяйство ведется по трехпольной системе. В хуторе имеется 1 водная станция, 1 слесарная мастерская, приемный покой - фельдшерский (Конфидельский), аптека".
|
