Закон про п’ять колосків

«Закон про п’ять колосків» як одне із знарядь скоєння геноциду в Україні в 1932-1933 роках.

«Закон про п’ять колосків»

як одне із знарядь скоєння геноциду в Україні

в 1932-1933 роках.

Леся Омельченко 

Після встановлення в Україні радянської влади в перше в історії людства комуністичним режимом було скоєне масове вбивство громадян власної країни голодом. Вперше це відбулося в 1921-1923 роках. Згодом — у ще більших масштабах така страхітлива операція була здійснена у 1932-1933 роках і втретє голодомор повторився у повоєнний час у 1946-1947 роках. Голодомор 1932-1933 років визнаний геноцидом як на вітчизняному так і на міжнародному рівні.

Однією з юридичних підстав для втілення в життя злочинного голодомору 1932-1933 років була Постанова Ради народних комісарів та Центрального виконавчого комітету СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 року . 11 серпня 1932 р. Й.Сталін у листі до Л. Кагановича зауважував: «…Самое главное сейчас Украина. Дела на Украине из рук вон плохи. … Если не возьмемся теперь же за выправление положения на Украине, Украину можем потерять».

З метою винищення українського населення голодом до керівних органів на місцях доводилися абсолютно нереальні завдання щодо «продрозверсток» та «хлібозаготівель», наслідком яких було вимирання в селах до восьмидесяти відсотків населення. Крім того було прийнято низку нормативно-розпорядчих документів. Це постанова ЦК КП(б)У «Про заходи по посиленню хлібозаготівель»; Рішення Раднаркому УСРР про запровадження натуральних штрафів; Постанова ЦК КП(б)У і Раднаркому УСРР «Про занесення на «чорну дошку» сіл, які злісно саботують хлібозаготівлі» і, зокрема, Постанова ЦВК та РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», так званий «закон про п’ять колосків», або без будь-яких чисельних уточнень «законом про колоски». І не даремно не уточнюється кількісний вимір для визначення розміру такого «злочинного діяння», адже в тридцяті роки конфіскували майно і розстрілювали або засуджували від 10 років позбавлення волі за збирання нестиглих колосків пшениці чи жита навіть з власного поля.

Постановою було передбачено розстріл з конфіскацію майна або за пом’якшуючих обставин не менше десяти років таборів також з конфіскацією майна за розкрадання вантажів на транспорті, врожаю на ланах, громадських запасів, колгоспної худоби тощо. За анти колгоспну діяльність або лише за погрози щодо її здійснення передбачалось засудження до позбавлення волі від 5 до 10 років у концентраційному таборі. «Закон про п’ять колосків» мав зворотну дію і амністія в цих справах була забороненою.

На виставці представлено витяг з протоколу засідання політбюро ЦК ВКП(б) від 16 вересня 1932 року, з грифом «суворо таємно», яким затверджено таємну інструкцію Верховного Суду СРСР, прокурора Верховного Суду СРСР в ОДПУ про застосування постанови ЦВК та РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» згідно пункту 1 розділу 4 таємної інструкції була передбачена можливість притягувати до відповідальності за «злочини», вчинені ще до прийняття цієї постанови. Цією директивою також встановлено лише 15 днів для розгляду справ і винесення вироків по ним і лише у разі, якщо в справі проходить велика кількість обвинувачених, винесення вироку було можливим не більше, ніж у тридцятиденний термін.

Нормативно-розпорядчі документи того часу відразу передбачили широке застосування постанови ЦВК і РНК від 7 серпня 1932 року. Згідно вже згаданої таємної директиви Верховного Суду СРСР, прокурора Верховного Суду СРСР в ОДПУ від 13 вересня 1932 року до кола осіб, на які поширюється «закон про п’ять колосків» віднесено продавців, які безпосередньо участь у крадіжках не брали, але продавали товари і продукти, знаючи, що вони викрадені з державних. Окрім того, пункт 8 постанови РНК УСРР «Про заходи щодо посилення хлібозаготівель» від 20 листопада 1932 року зобов’язував застосовувати цей «закон» до бухгалтерів, рахівників, комірників, завгоспів, вагарів, які начебто затаювали хліб від держави.

У судовій практиці санкції «закону про п’ять колосків» застосовувались до осіб, винних у навмисному знищенні чи пошкодженні майна, що належало державним, громадським чи кооперативним організаціям, електромережі засобів зв’язку, розкраданні чи псуванні тракторів та інших сільськогосподарських машин, перевитраті палива, нищенні лісових насаджень й інших діяннях, за які в кримінальному законодавстві встановлювалася більш м’яка міра покарання, ніж у названому акті від 7 серпня 1932 року.

З введення в дію цього «драконівського» акта голодуючі втрачали можливість здобути дещицю їжі або робили це під страхом смерті, окрім того репресії були ще одним способом нищення людей.

джерело

срочный займ без проверок

Comments are closed.