хрест на могилі протоієрея Леоніда Барановського

..хрест на могилі протоієрея Леоніда Барановського, що тривали час служив у місцевому храмі, і був похований на цвинтарі смт Борова. Нижче інформаційна добірка.


о. Леонід ліворуч, митрополит Йосиф праворуч

..матеріал зі сторінки Юрій Юрченко (священника Храму Успіння Пресвятої Богородиці) про протоієрея Леоніда Барановського.

Сьогодні відправили панахиду на могилі протоієрея Леоніда Барановського (1919-2001) бувшого нашого настоятеля.

Народився він 1 січня 1919р. в с. Малев на Волині у сім’ї священика. 1934 закінчив семінарію в Кременці, навчався в Богословському ліцеї у Варшаві.
Духовний сан прийняв 1942 року від митрополита Олексія Громадського.
З 1942 по 1946 рр. – настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці в с. Рогізне на Волині.

За підтримку підпільників УПА арештований СМЕРШ і засуджений на 10 років ув’язнення. До слова сказати, що брат о. Леоніда, свящ. Володимир Барановський, за підтримку УПА був розстріляний гітлерівцями.

Пригадую як о. Леонід розповідав, що йому на початку дивом вдалось вижити. Їхній ешелон розподіляли між урановим рудником і геологічною розвідкою. Його як молодого і дужого взяли останні, а ті хто потрапив на рудник, звісно, довго не жили діставши опромінення радіацією. Щоправда наслідком роботи в геологічній розвідці було те, що він дістав відмороження рук від чого страждав до смерті. Як він казав- щоб заробити пайку треба було не розставатися з кайлом і лопатою.

Пройшов радянські концтабори, вижив, був звільнений 1956 р. з поразкою в правах. Перебрався у Казахстан де в таборі Долінка у вільному поселенні відбував заключну частину свого строку його тесть, протоієрей Федір Гойденко. Тут він мав змогу отримати прописку завдяки своїй дружині яка з України переїхала в Казахстан. Вона була відданою і вірною супутницею все його життя.

В Казахстані повертається до священичого служіння. Це цікавий і насичений етап його життя. В Караганді він знайомиться з останнім старцем Оптиної пустині архімандритом Севастіаном Фоміним (тепер канонізований і відомий як преподобний Севастіан Карагандинський). Згодом, після смерті старця Севастіана, о. Леонід був настоятелем храму в якому служив преподобний. В цей час казахстанську єпархію очолював митрополит Йосиф Чернов, один зі сповідників віри в 20 ст. (він майже 20 років перебував у радянських таборах). З цим святителем у о. Леоніда склалися довірливі стосунки. Величезна казахстанська єпархія потребувала священиків і о. Леонід, на прохання вл. Йосифа, шукав тих хто міг би прийняти священний сан.

Коли з’явилася можливість повернутися в Україну о. Леонід одразу ж скористатися нею.
З 1970 по 1990 рр. він настоятель Покровського храму в Мотовилівці, а з 1990 по 2001рр. Свято-Успінського храму в Боровій.
Відійшов до Господа 2.07.2001р. причастившись Св. Христових Таїн.

Світла пам’ять тобі отче Леоніде!


Біля нашого храму, священики- праворуч о. Федір Помазановський настоятель з 1944 по 1990 рр., ліворуч о. Леонід


Караганда, у вівтарі храму який заснував прп. Севастіан. Крайній зліва- настоятель храму о. Леонід.

протоієрей о.Леонід (1983р.)

..на чб фото протоієрей о.Леонід Барановський (прибл. 1983р) на місцевому цвинтарі смт.Борова. За його лівим плечем видніється Софія Йосипівеа (Ася) керівник церковного хору на криласі. Схоже на поминальні дні після Пасхи (за наявними граматками, кількістю людей, наявного хору і весняної пори)..

Comments are closed.