Президент України не раз лякав громади, які не мають бажання об’єднуватися. Складається враження, що у Петра Порошенка урвався терпець, коли 5 грудня під час Форуму місцевого самоврядування він заявив: «У 2020 році ми повинні прийняти адміністративне рішення про об’єднання громад, які за чотири роки не знайшли ані бажання, ані прагнення, ані сил об’єднатись!». Чому гарант взяв у руки батіг, а не пряник? Зрештою, яким буде життя в ОТГ яких об’єднали «добровільно-примусово»?
«Білі плями» на карті.
У США та ЄС децентралізацію визнають найуспішнішою реформою відтоді, коли ми почали «жити по-новому». На даний момент створено майже 900 об’єднаних територіальних громад, які перейшли на прямі міжбюджетні відносини із державною казною. Успіхи децентралізації «легко помацати очима, та побачити руками». Наприклад, у 2014-ому місцеві бюджети становили 68,6 млрд гривень. А вже через три роки вони «погладшали» до 192 млрд!
Хюг Мінгареллі, Голова представництва ЄС в Україні відзначив, що він насамперед хоче висловити подяку від керівництва Євросоюзу Президенту, Уряду та Парламенту України за увагу до реформи децентралізації, від якої виграли мільйони українців, від яких представники Євросуюзу чують про це в усіх регіонах України! Але краще один раз побачити, ніж сто разів почути. На карті ОТГ Україні – більшу половину займають так звані «білі плями». Тобто, 65 % громад так і не об’єдналися. Дивує також, що в одній області 30-40 ОТГ, а в іншій лише з десяток. Це при тому, що перший етап децентралізації вже не за горами! «2020 рік – ключовий. На Раді регіонального розвитку я вже говорив, що 2020 року місцеві вибори мають відбутись вже за умови покриття всієї території України об’єднаними територіальними громадами, тобто на новій територіальній основі», – наголосив Петро Порошенко. Ймовірно, що карти областей України не змінять. Адже збільшення області, на думку віце-прем’єра та одного із кураторів децентралізації Геннадія Зубка, може породити сепаратизм. Натомість райони очікують революційні адміністративно-територіальні зміни. Але чому попри сотні успішних ОТГ – громади не хочуть об’єднуватися?
Європейський досвід батога та пряника
Одним із лідерів «неприєднання» – громади Київської області. Адже земля, особливо навколо столиці – золота. А сільські голови отримують акцизний збір від продажу пального на АЗС і підакцизних товарів. Хоча за утримання шкіл, амбулаторія та лікарень – відповідає держава. Ось чому гарант на Форумі місцевого самоврядування згадав керівників, які перешкоджають створенню громад. А тепер уявіть громаду, на території якої видобувають газ. Для чого їй брати до себе бідного родича чи сусіда? Заможні громади та «моя хата з краю», одна із причин появи білих плям на карті ОТГ України і водночас, як не парадоксально – бідність через яку громади воліють заглядати до рота чиновникам з райдержадміністрації, ніж самим вирішувати свої проблеми. «Якщо на карті їх залишиться 5% чи 10%, то не буде великою складністю «одним махом» завершити цю реформу. Але якщо «білих плям» на карті буде 50% – ми будемо стикатися зі спротивом населення, і реформа не матиме успіху. Не вийде насаджувати її «згори», як в радянські часи», – наголошує Георг Мільбрадт, спеціальний посланник уряду Німеччини з питань реформ у галузях урядування та децентралізації. Досвід Польщі, і ті є ж Німеччини вказує, що добровільно об’єднати більшість громад не можливо. У сусідів-поляків у наказному порядку об’єднали ОТГ, а потім поділили країну на повіти і воєводства.
Очевидно, що добровільне об’єднання ставить під загрозу найуспішнішу українську реформу. За такого розкладу можна з десяток років чекати і не дочекатися ідеальної карти ОТГ. Тому цілком логічно, що Порошенко почав педалювати децентралізацію. Що він доручив чиновникам сформувати перспективні плани областей та покласти йому на стіл карту з повним покриттями об’єднаннях територіальних громад України. «І в контексті реформи децентралізації, до 2020 року нам треба завершити об’єднання громад, створити якісну територіальну основу, закріпити в Конституції незмінність реформи. А далі – змінювати якість життя, вкладати ресурси в розвиток людського капіталу», – наголошує прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Але я чомусь після таких гучних заявав, пригадала вислів однієї мудрої людини: «Зло завжди у красивій обгортці!» За якими сценарієм розгорнеться добровільно – примусова децентралізація? Та якими будуть її результати?
ОТГ 2020 або два варіанти маршруту
Вибори 2020 в ОТГ експерти вважають фіналом першого етапу децентралізації. Шанси, що впродовж наступного року всі «громади прозріють» і об’єднаються добровільні невеликі. Тож покладатися на інерцію не варто. Хоча на думку окремих експертів – це оптимальний варіант для уряду. «Після 2020 року створено більше 1200 ОТГ, що об’єднають 76% території країни. Інші території поступово будуть доєднуватися до ОТГ або ж «зависнуть» на перехідному етапі. Головним ризиком розвитку даного сценарію буде поділ громад на «багаті – бідні», – вважає Костянтин Донченко, блогер та представник аналітичного центру Бюро економічних та соціальних досліджень.
Зважаючи на заяву Петра Порошенка, попереду ОТГ чекає централізоване об’єднання. Відтак не громади, а уряд буде вирішувати як, коли і до яких ОТГ їх приєднувати. Після чого будуть утворені нові адміністративно-територіальні одиниці – райони. Проблема бідних та багатих громад вирішується, хоча конфлікт між «місцевими елітами» гарантований. Але разом із тим, впродовж 2019 року обласні державні адміністрації отримають ще більшу владу на місцях. Тому я не виключаю, що напередодні президентських та парламентських перегонів ОДА будуть нагадувати жандарма, який візьметься «перевиховувати» громади, в яких до влади прийшли представники опозиційних партій. Адже чиновники яких поставив Київ можуть запросто змінити карту об’єднання, зрештою зменшити його або збільшити. Однак за такого стану речей, поява самостійних ОТГ відкладається. Їхали-їхали, а коли, а головне – куди, ми приїдемо з децентралізацією? Складається враження, що децентралізація стала заручницею подвійних перегонів 2019. Ви як гадаєте?