Свята Трійця

Уставом Православної Церкви встановлені особливі вселенські загальні дні споминання спочилих християн. Одним з таких дней є Троїцька батьківська поминальна субота, яка завжди відбувається напередодні святкування П’ятидесятниці.

В Троїцьку Суботу Церква закликає нас , ще з Апостольських часів, звершувати поминання всіх від віку спочилих благочестивих праотців, отців і братів наших, тому що в день П’ятидесятниці відобразилось викуплення світу “освятительно-звершувальною” силою животворчого Пресвятого Духа, яка благодатно і спасительно поширюється на живих і спочилих.

Бо Господь, що до пекла зійшов і кайдани вічні зламав, явився великим Помічником всім грішникам. Тому Церква в суботу перед П’ятидесятницею, що являє собою перший день відкрившогося у всій силі Царства Христового, і за виразом Церкви “изрядне призывающею нас к молитвам о своих и о людских гресех и неведениех, ходатайствуя о собрании всех в Царство Христово, молясь о искуплении живых – возвратил пленение душ их, приносит молитвенныя очищения и о душах прежде усопших и просит упокоить их на месте прохлаждения, яко не мертвии восхвалят Тя, Господи, ниже сущии во аде исповедание дерзнут принести Тебе: но мы живии благословим Тя и молим и жертвы приносим Тебе о душах их” ( Молитва вечірні П’ятидесятниці ).

Початок встановлення Троїцької батьківської вселенської суботи відноситься до древніх часів християнства. В словах святого апостола Петра, виголошених ним у день П’ятидесятниці, є важлива вказівка на початок звичая поминати спочилих в П’ятидесятницю, бо Апостол говорить про воскреслого Спасителя, що Його Бог воскресив і зламав кайдани смерті ( Дії 2:24 ).

Також і в Постановах Апостольських є вказівка на заснування древнього звичая поминати спочилих у троїцькі дні, де говориться, що апостоли, сповнившись Святого Духа в П’ятидесятницю, проповідували язичникам і юдеям Ісуса Христа, як Суддю живих і мертвих .

В 4 ст. святитель Василій Великий в своїх молитвах, що читаються на вечірні П’ятидесятниці, приєднав до них і молитви за спочилих. В одній з своїх молитвах він говорить: ” упокой, Господи, души рабів Твоїх, раніше спочилих отців і братів наших, та інших рідних по плоті, і всіх своїх у вірі, що їх пам’ять творимо нині”.

..детальніше: http://cerkva-km.info/vchennya-pro-svyatu-trijtsyu/

ЗІШЕСТЯ СВЯТОГО ДУХА НА АПОСТОЛІВ

Після вознесіння Ісуса Христа настав десятий день. Це був п`ятдесятий день після Воскресіння Христового. У євреїв тоді було велике свято П`ятдесятниці в пам`ять Синайського законодавства. Всі апостоли, разом з Божою Матір`ю та з іншими учениками Христовими та з іншими віруючими, разом знаходились в одній світлиці в Єрусалимі. Була третя година дня за єврейським часом, тобто за нашим – дев`ята година ранку. Раптом зчинився шум з неба, ніби від сильного вітру, і наповнив весь дім, де знаходились ученики Христові. І з`явилися вогненні язики і спочили (зупинилися) по одному на кожному з них. Всі сповнилися Духа Святого і стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали. Так Дух Святий, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків, на знак того, що Він дав здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню на знак того, що має силу спалювати гріхи й очищати, освячувати й зігрівати душі.

З нагоди свята П`ятдесятниці в Єрусалимі в цей час було багато юдеїв, які прийшли з різних країн. Почувши шум, величезний натовп народу зібрався біля дому, де були ученики Христові. Усі в народі дивувались і запитували одне одного: “Чи не всі вони галилеяни? Як же кожен з нас чує свою мову, в якій народився? Як вони можуть розмовляти нашими мовами про великі діла Божі?” І дивувалися, і не могли зрозуміти, що це значить. А інші, глузуючи, казали: “Вони напилися вина”.

Тоді апостол Петро, вставши разом з іншими одинадцятьма апостолами, сказав, що вони не п`яні, але що на них зійшов Дух Святий, як це і було провіщено пророком Іоілем, і що Ісус Христос, Якого юдеї розіп`яли, воскрес із мертвих, вознісся на небо і вилив на них Святого Духа. Закінчуючи проповідь про Ісуса Христа, апостол Петро сказав: “Отже, твердо знай, увесь народе ізраїльський, що Бог послав Спасителем і Христом Цього Ісуса, Якого ви розіп`яли”.

Проповідь Петра так подіяла на слухачів, що багато хто увірував в Ісуса Христа. Вони стали запитувати Петра й інших апостолів: “Що нам робити, мужі браття?”

Петро відповів їм: “Покайтесь і хрестіться в ім`я Ісуса Христа для прощення гріхів; тоді і ви отримаєте дар Святого Духа”.

Ті, хто увірував у Христа, охоче прийняли хрещення, таких виявилось у цей день близько трьох тисяч. Таким чином почало будуватися на землі Царство Боже, тобто свята Церква Христова.

Від дня зішестя Святого Духа віра християнська стала швидко поширюватися, з допомогою Божою: щодня збільшувалася кількість віруючих у Господа Ісуса Христа. Навчені Святим Духом, апостоли сміливо проповідували всім про Ісуса Христа, Сина Божого, про Його страждання за нас і Його Воскресіння з мертвих. Господь допомагав їм великими численними чудесами, які чинили апостоли ім`ям Господа Ісуса Христа.

Спочатку апостоли проповідували юдеям, а потім розійшлися по різних країнах для проповіді усім народам. Для здійснення таїнств і проповідування вчення християнського апостоли рукопокладали єпископів, пресвітерів (священиків або ієреїв) і дияконів.

Та благодать Святого Духа, яка була явно подана апостолам у вигляді вогненних язиків, тепер подається в нашій святій православній Церкві невидимо – в її святих таїнствах, через наступників апостолів – пастирів Церкви – єпископів і священиків.

(Див.: Діян. 2; 1–47; 23).

Зішестя Святого Духа на апостолів відзначається православною Церквою, як одне з найбільших свят, на п`ятдесятий день після Великодня (тому що Дух Святий зійшов на п`ятдесятий день після Воскресіння Ісуса Христа) і тому називається П`ятдесятницею, чи днем Тройці, бо з цього дня розкрилася світові дія всієї Пресвятої Тройці, і люди навчилися поклонятись і прославляти три лиця єдиного Божества: Отця, і Сина, і Святого Духа.

У це свято заведено прикрашати храми і свої доми зеленню, а під час богослужіння стояти з квітами, виявляючи цим нашу радість і вдячність Богу за те, що Він Своїм Святим і Животворчим (тим, що дає життя) Духом оновив людей, народив їх (через хрещення) в нове життя (квіти і зелень – знак життя).

Наступний день після свята Тройці називається Днем Святого Духа і присвячений прославленню Святого Духа.

ТРОПАР СВЯТА

Благословенний Ти, Христе Боже наш, що премудрими рибалок явив, пославши їм Духа Святого, і ними уловив Вселенну. Чоловіколюбче, слава Тобі.

Благословенний – гідний прославлення; премудрими рибалок явив – Який рибалок, тобто апостолів, зробив премудрими, через них уловивши, тобто привернувши до себе, до віри весь світ.

Comments are closed.