Про КІНО. “Чорна рада”.

..трохи тексту від Volodymyr Vasyliuk про фільм “Чорна рада” за твором Пантелеймона Куліша. Масові зйомки знімалися у околицях міста Василькова 1998р.Точніше с.Порадівка.

Про КІНО. “Чорна рада”.
Фільм за твором Пантелеймона Куліша. Масові зйомки знімалися у околицях міста Василькова. Місцева масовка – до 200 чоловік.
(Наперед скажу – фільмець, так собі, але 6 і 7 серії, де присутня масовка з нашого міста, помітно відрізняється….)
Я не хотів раніше викладати ці фотографії і писати про це, навіть після численних проханнь моїх знайомих, які приймали участь у цих зйомках.
Маленька “фотовиставочка” висіла в міській фотографії з півроку.
На зйомках я казав тоді людям: “Зробіть фотографії у мене, пройде час і ви будете показувати ці фотографії дітям і онукам, будете згадувати про цю подію, як одну з світлих і найцікавіших картинок вашого життя.
Проходить час і мої слова справджуються. Часто до мене приходять і просять повторно до друкувати фотографії, які по життєвим причинам у людей пропали. А у мене “архів”.
Більшість фотографій в архіві, це фотографії в костюмах “на пам’ять”, як з друзями, так і з відомими акторами, які цікаві тільки фігурантам.
У відзнятому матеріалі немає особливого нічого значимого і геніального, бо, хоча я і був “офіційним” фотографом масовки, але прийшов на зйомки не фотографувати, а самому зніматися. У той складний фінансовий час, ми таки, окрім інтересу, прийшли заробити гроші. Майже 2 місяці, та по 15 грн…. Коли зарплату на заводі платили на Паску і на Різдво, а в проміжок – хлібом в натурі, ці 15 грн. були, таки, гроші.
Що вдалося зняти , коли сам не був “у кадрі”, те і вийшло… А “у кадрі” був часто, бо Микола Вікторович вибрав у групу “дідів”, на яких можна було надіятись на протязі всього періоду і гарантовано працювати.
Кілька раз мої фотографії – зняті вдень, а на вечір уже віддруковані, допомагали відновити не завершену “картинку” попереднього дня.
***
Це як би, була коротка преамбула до матеріалу, а по суті, я не зовсім про фільм.
Чому не викладав раніше і викидаю сьогодні? Раніше не хотів піднімати тему, яка зараз “розцвіла” буйним цвітом, з жертвами, біля Верховної Ради.
Це тема внутрішнього нашого розбрату, яка не протязі століть постійно виникає у різних комбінаціях.
Ну, Не Мо-же-мо ми згуртуватися, об’єднатися і “разом обух сталить…”. Правда, якщо той обух “сталити разом”, коли кожен буде давати свої поради, то така і сокира вийде. Якось занадто складно у нас все виходить – не просто, а підступний ворог завжди напоготові і завжди вдало скористається нашою слабкістю у своїх інтересах.
Сумно, скільки не оглядаєшся в Історію, стільки і бачиш подібних епізодів.
От про це і написав Пантелеймон Куліш, і про це Микола Вікторович Засєєв – Руденко знімав фільм. Фільм про наш внутрішній розбрат і про результат цього розбрату – булава у ставленика московії.
От таке у нас КІНО…
Неначе сказав…
***

Ні, ще не все.
Вірш після зйомок написався:

“Чорна рада” *

“Обманули народ.
Самым наглым образом …” (М. В. Засєєв – Руденко)

Я вже не говорю про совість,
Її, як бачу, вже давно нема,
Про це в майбутнім можна написати повість,
Які круг нас роїлися дива.

То справді було чудно і на диво складно,
Історії минулі, давні дні,
Один в один повторюються владно,
Як резонанс в натягнутій струні.

Одурено було народ червінцем – златом,
Описано в Писанії про це не раз,
А потім на палі та рублено булатом,
І підтасують вправно слово і указ.

Ми грали чернь на „ Чорній раді ”,
Обмануту державними мужами,
Заманену грошми, що стала на заваді.
Те ж саме повторилося тепер і з нами.

Гуртом ми грали історичну сцену,
А прожили кусок життя.
Урок історії на трепетній арені
Укотре зникне з пам’яті
І сплине в забуття.

* – фільм „Чорна рада ”,
зйомки масових сцен
у м. Василькові
( реж. М. В. Засєєв – Руденко )

От тепер Все.


+трохи додатків по темі:


+сам фільм на 2 години..

Comments are closed.