ПРО БЕЗВИННО РЕПРЕСОВАНИХ ЗЕМЛЯКІВ..

..архівна інформація, викладена на сайті ще 11.07.2011, про репресованих земляків. У цій книзі подано списки незаконно репресованих працівників залізничного транспорту, в основному працівників Південно-Західної залізниці, з їхніми анкетними даними, в деяких випадках з фотографіями. Вони стали відомі при вивченні архівних кримінальних справ відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні“ та проведеного пошуку іншої інформації. Книга не може претендувати на абсолютно повні дані про репресованих залізничників. Певна іх кількість, на жаль, ще залишається поза нашою увагою і потребує додаткових досліджень.
Постали із забуття. Репресовані залізничники (1919—1953).

 

ПАМ’ЯТАЙМО ПРО БЕЗВИННО РЕПРЕСОВАНИХ ЗЕМЛЯКІВ
незаконними «трійками» і іншими позасудовими органами СРСР
(смт. Борова Фастівського району):

БАЗАСЬ Микола Євстахович, 1900 року народження, с. Борова Мотовилівської волості Васильківського повіту (нині Фастівського району), українець. Проживав у с. Борова Фастівського району, конторщик . 31.07.1921 року арештований, як активний учасник підпільного Мотовилівського петлюрівського повстанського комітету і Постановою колегії Київської ГубЧеКа від 12.10.1921 року засуджений до розстрілу. Акту у справі про виконання вироку немає, подальша доля або місце поховання невідомі. Реабілітований у 1992 році.

БОГАТИРЕНКО Роман Пантелеймонович, 1903 року народження, с.Панська Мотовилівка Мотовилівської волості Васильків-ського повіту (нині Фастівського району), українець. Проживав у с. Борова Фастівського району, співробітник Мотовилівської ЧК, який передавав повстанським отаманам Федосю Богатиренку і Панасу Голубенку відомості про рух і облави червоноармійських частин. Після зради отаманів і переходу їх на бік радянської влади був висліжений і 1.12.1921 року заарештований ГубЧеКа. 19.05.1922 року загинув підчас допитів і слідства. Місце поховання невідоме. Реабілітований у 1992 році.

ВАСЬКОВ Василь Федорович, 1897 року народження, Польща, українець, освіта початкова. Проживав у смт Борова Фастівсько-го району, механік міжрайонної сільськогосподарської бази. У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контррево-люційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Постановою НКВС СРСР і Прокуратури СРСР 19 жовтня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 31 жовтня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.

ГАРКУША Микола Захарович, 1900 року народження, с. Мотовилівська Слобідка Фастівського району, українець, освіта середня. Проживав у смт Борова Фастівського району, учитель НСШ смт. Глеваха. У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволюційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Трійкою при УНКВС по Київській області 17 квітня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 25 квітня 1938 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.

ГЕРАСИМЕНКО Василь Павлович, 1897 року народження, с. Гута Богодухівського району, Харківської області, українець, освіта середня. Проживав у смт Борова Фастівського району, заступник директора агрокомбінату. У період повальних масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволюційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Особливою Нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1938 року засуджений до 5 років позбавлення волі. Реабілітований у 1956 році.

ГОДЛЕВСЬКА Антоніна Казимирівна, 1905 року народження, с. Фастівець Фастівського району, полька, освіта початкова. Прожи-вала у смт Борова Фастівського району, санітарка ветеринарної станції. У період масових репресій 1937-1938рр. проти «контрре- волюційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Особливою Нарадою при НКВС СРСР 21 червня 1938 ро-ку виселена на 5 років за межі України за вироком по справі «ПОВ(Польська Організація Войскова)». Реабілітована у 1989 році.

ГОРДІЄНКО Фома Микитович, 1866 року народження, с. Клехівка Фастівського району, українець, неписьменний. Проживав у смт Борова Фастівського району, одноосібник. У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволюційно-терористич-них» і «шкідницьких» антирадянських організацій Трійкою при УНКВС по Київській області 31 серпня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

ГУК Григорій Кузьмич, 1910 року народження, с. Мар’янівка Васильківського району, українець, освіта початкова. Проживав у смт Борова Фастівського району, робітник. Особливою Нарадою при НКВС СРСР 20 жовтня 1945 року засуджений до 8 років позбав-лення волі з конфіскацією належного майна. Реабілітований у 1964 році.

ДЕНИСЕНКО Леон Борисович, 1889 року народження, с. Бочечки Конотопського району Сумської області, українець, освіта по-чаткова. Проживав у смт Борова Фастівського району, механік лісопильного заводу «Укрдерево». У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволюційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Постановою НКВС СРСР і Прокуратури СРСР 22 жовтня 1937 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 1 листопада 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1963 році.

ДОВГАНЬ Петро Васильович, 18.01.1897 року народження, с. Ладижинка Уманського повіту, українець. Проживав у с. Борова по вул. Садовій, колишній офіцер армії Директорії в Осадному корпусі, шляховик-десятник Мотовиловської контори нового залізнич-ного підприємства «Вєтвєстроя». 28.07.1921 року арештований, як «главарь»і активний учасник підпільного Мотовилівського петлюрівського повстанського комітету і Постановою колегії Київської ГубЧеКа від 12.10.1921 року засуджений до розстрілу. Акту у справі про виконання вироку немає, подальша доля або місце поховання невідомі. Реабілітований у 1992 році.

ДУБРОВСЬКИЙ Михайло Павлович, 1909 року народження, смт Борова Фастівського району, українець, освіта середня. Прожи-вав у смт Борова, робітник на будівництві моста при залізничній станції Мотовилівка. Син розкуркуленого у 1929-30рр. кулака. Був заарештований у квітні 1931 року за участь у ніби підпільній молодіжній націоналістичній організації, яка діяла у м.Києві і Фастів-ському районі та готувала повстання проти радянської влади. Трійкою при Колегії ДПУ УСРР 20 серпня 1931 року йому було ви-несено вирок 5 років позбавлення волі з відбуванням в ІТЛ у пос.Ведмежій Горі Карельської АРСР. Реабілітований у 1988 році.

ДЬОМІН Василь Михайлович, 1902 року народження, Рязанська область (Росія), росіянин, освіта початкова. Проживав у смт Борова Фастівського району, рахівник МТС. Особливою Нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 року засуджений до 3 років позбавлення волі за «навмисно сплановане шкідництво». Реабілітована у 1985 році.

ЖЕЛЯХОВСЬКИЙ Віктор Мамертович, 1900 року народження, с. Перешпіль Хмільницького району Вінницької області, поляк, освіта початкова. Проживав у смт Борова Фастівського району, робітник Київського вагоноремонтного заводу. У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволюційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Постановою НКВС СРСР і Прокуратури СРСР 1 грудня 1937 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна по справі «ПОВ». Вирок виконано 10 грудня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.

ЖЕРНОВИК Іван Прокопович, 1881 року народження, с. Кирилівка Городищенського району Черкаської області, українець, освіта середня. Проживав у смт Борова Фастівського району, не працював. У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контр- революційно-терористичних» антирадянських організацій Трійкою при УНКВС по Київській області 13 листопада 1937 року засуд-жений до розстрілу. Вирок виконано 24 листопада 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1960 році.

ЗАВАЛЬНИЙ Володимир Андрійович, 1893 року народження, Польща, українець, освіта початкова. Проживав у смт Борова Фастівського району, табельник мотовилівського агрокомбінату. У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрре-волюційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Постановою НКВС СРСР і Прокуратури СРСР 2 листо-пада 1937 року засуджений до розстрілу з конфіскацією всього належного йому майна. Вирок виконано 13 листопада 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.

ЗАПОРОНЮК Петро Іванович, 1879 року народження, с. Раковець Збаразького району Тернопільської області, українець, освіта початкова. Проживав у смт Борова, чоботар артілі «Коопремонт». У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контр-революційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Особливою Нарадою при НКВС СРСР 4 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1967 році.

ЗІНЧУК Трохим Васильович, 1898 року народження, с. Черемошне Ковельського району Волинської області, українець, освіта початкова. Проживав у смт Борова, робітник заводу «Укрдерево». У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрре-волюційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Особливою Нарадою при НКВС СРСР 16 січня 1938 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1959 році.

КІНДЗЕРСЬКИЙ Петро Володимирович, 1902 року народження, с. Рижівка Уманського повіту , українець. Проживав у с. Борова Фастівського району, працював на ст.Мотовилівка . 05.08.1921 року арештований, як активний учасник підпільного Мотовилів-ського петлюрівського повстанського комітету і Постановою колегії Київської ГубЧеКа від 12.10.1921 року засуджений до розстрі-лу. Акту у справі про виконання вироку немає, подальша доля або місце поховання невідомі. Реабілітований у 1992 році.

КУБИШКІН Архип Прокопович, 1877 року народження, с. Добряни Городоцького району Львівської області, українець, мало-письменний. Проживав у смт Борова Фастівського району, сторож харчоторгу у м. Києві. У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволюційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій арештований 1.12.1937 року та Трійкою при УНКВС по Київській області 9 березня 1938 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 21 березня 1938 року. Похований у Биківнянському лісі, де закопували розстріляних в’язнів внутрішньої тюрми НКВС м.Києва. Реабілітований у 1989 році.

КУШКОВ Михайло Данилович, 1894 року народження, с. Борова Мотовилівської волості Васильківського повіту (нині Фастів-ського району), українець. Проживав у с. Борова Фастівського району, робітник ст.Мотовилівка . 04.08.1921 року арештований, як активний учасник підпільного Мотовилівського петлюрівського повстанського комітету і Постановою колегії Київської ГубЧеКа від 12.10.1921 року засуджений до розстрілу. Акту у справі про виконання вироку немає, подальша доля або місце поховання невідомі. Реабілітований у 1992 році.

ЛИХОМСЬКИЙ Петро Андрійович, 1906 року народження, смт Борова Фастівського району, українець, освіта початкова. Про-живав у м. Києві, завідувач культпросвітвідділу. У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволюційно-теро-ристичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Особливою Нарадою при НКВС СРСР 4 листопада 1937 року засуджений до 8 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

ЛУЦЕНКО Михайло Федорович, 1894 року народження, с. Борова Мотовилівської волості Васильківського повіту (нині Фастів-ського району), українець. Проживав у с. Борова Фастівського району, службовець на лісорозробках «Жєллєскома» . 20.08.1921 року арештований, як активний учасник підпільного Мотовилівського петлюрівського повстанського комітету і Постановою колегії Київської ГубЧеКа від 12.10.1921 року засуджений до розстрілу. Акту у справі про виконання вироку немає, подальша доля або місце поховання невідомі. Реабілітований у 1992 році.

ЛУЦЕНКО Семен Петрович, 1899 року народження, с. Борова Мотовилівської волості Васильківського повіту (нині Фастівського району), українець. Проживав у с. Борова Фастівського району, кочегар на лісорозробках «Жєллєскома» . 20.08.1921 року арештований, як учасник підпільного Мотовилівського петлюрівського повстанського комітету і Постановою колегії Київської ГубЧеКа від 12.10.1921 року засуджений до 1 року концтаборів у далеких районах РСФСР. Реабілітований у 1992 році.

МАНІЛЕНКО Олександра Степанівна, 1894 року народження, смт Борова Фастівського району, українка, малописьменна. Про-живала у смт Борова, кухарка їдальні лікарні у смт Борова. Особливою Нарадою при НКВС СРСР 10 лютого 1945 року виселена на 5 років за межі України. Реабілітована у 1967 році.

МАНОХА Степан Микитович, 1902 року народження, смт Борова Фастівського району, українець, малописьменний. Проживав у смт Борова, тимчасово не працював. У період насильницької колективізації 1929-33рр.Трійкою при Колегії ДПУ УСРР 27 квітня 1933 року засуджений до 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна Реабілітований у 1989 році.

МЕГЕДЬ Семен Петрович, 1895 року народження, с. Оленівка Мотовилівської волості Васильківського повіту (нині Фастівського району), українець. Проживав у с. Оленівка Фастівського району, робітник ст.Мотовилівка . 19.08.1921 року арештований, як активний учасник підпільного Мотовилівського петлюрівського повстанського комітету і Постановою колегії Київської ГубЧеКа від 12.10.1921 року засуджений до розстрілу. Акту у справі про виконання вироку немає, подальша доля або місце поховання невідомі. Реабілітований у 1992 році.

МЕЛЬНИК Андрій Гордійович, 1904 року народження, с. Мала Офірна Фастівського району, українець, освіта середня. На мо-мент арешту проживав у смт.Боровій, куди переїхав зі свого попереднього місця проживання у Фастові восени 1943 року. Раніше був учителем середньої школи у с. Крюківщина Києво-Святошинського району, військовополоненим Червоної Армії, якому дозво-лили повернутися додому. У Фастові працював у паспортному відділі і на біржі праці. 22.12.1943 року у смт.Боровій був затрима-ний відділом СМЕРШ і згодом Військовим Трибуналом військ НКВС Київської області 15 липня 1944 року засуджений до 15 років позбавлення волі і поразки в правах на 5 років з конфіскацією всього належного йому майна. Звільнений 25 липня 1955 року за амністією. Реабілітований у 1992 році.

МЕЛЬНИКОВ Семен Михайлович, 1896 року народження, м. Київ, росіянин, освіта початкова. Проживав у смт Борова Фастів-ського району, робітник будівельного комбінату у м. Києві. У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволю-ційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Особливою Нарадою при НКВС СРСР 9 липня 1937 року засуджений до 5 років позбавлення волі. Реабілітований у 1958 році.

МИХАЙЛИЧЕНКО Григорій Денисович, 1900 року народження, с. Борова Мотовилівської волості Васильківського повіту (нині Фастівського району), українець. Проживав у с. Борова Фастівського району, кочегар місцевого лісопильного заводу бр. Барабаш. 04.08.1921 року арештований, як активний учасник підпільного Мотовилівського петлюрівського повстанського комітету і Поста-новою колегії Київської ГубЧеКа від 12.10.1921 року засуджений до розстрілу. Акту у справі про виконання вироку немає, подаль-ша доля або місце поховання невідомі. Реабілітований у 1992 році.

МИХАЙЛИЧЕНКО (КОСОВСЬКА) Ольга Іванівна, 1925 року народження, с. Веприк Фастівського району, українка, освіта незакін-чена середня спеціальна. Проживала у 1942-43 роках у м. Фастів, була зв’язана з місцевою ОУН, на момент арешту у м.Києві 04.08.1944 року студентка. Військовим Трибуналом військ НКВС Київської області 07 грудня 1944 року засуджена до 20 років поз-бавлення волі та 5 років поразки в правах з конфіскацією майна, але 30.01.1945 року вищий ВТ військ НКВС Українського фронту переглянув вирок і зменшив його до 10 років. Після смерті Сталіна справа була переглянута і 18.10.1955 року ВТ КВО зменшив вирок до 10 років. Після відбуття покарання і замужества проживала у смт.Борова. Реабілітована у 1989 році.

ОСАДЧИЙ Сергій Григорович, 1899 року народження, с. Ставки Фастівського району, українець, освіта початкова. Проживав на ст. Мотовилівка, робітник Київського вагоноремонтного заводу. Трійкою при Колегії ДПУ УСРР 19 квітня 1933 року засуджений до 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна. Реабілітований у 1989 році.

ПАРХОМЕНКО Яків Федорович, 1893 року народження, с. Порадівка Васильківського району, українець, освіта початкова. Про-живав у смт Борова Фастівського району, робітник залізничної ст. Фастів. Був заарештований за ніби участь у підпільній моло-діжній націоналістичній організації, яка готувала повстання проти радянської влади.Особливою Нарадою при Колегії ДПУ УСРР 21 квітня 1931 року виселений на 3 роки за межі України. Реабілітований у 1989 році.

ПИЛЬКЕВИЧ Леонід Кузьмович, 1901 року народження, с. Фастівець Фастівського району, українець, освіта початкова. Проживав у смт Борова Фастівського району, не працював. Особливою Нарадою при НКВС СРСР 24 листопада 1945 року засуджений до 5 років позбавлення волі. Реабілітований у 1956 році.

ПИНДЮР Василь Кирилович, 1912 року народження, с. Оленівка Фастівського району, українець, освіта початкова. Проживав у смт Борова Фастівського району, робітник станції Київ-Пасажирський. Особливою Нарадою при Колегії ДПУ УСРР 27 березня 1933 року виселений на 3 роки за межі України. Реабілітований у 1989 році.

ПИНДЮР Кирило Михайлович, 1877 року народження, с. Оленівка Фастівського району, українець, малописьменний. Проживав у смт Борова Фастівського району, робітник залізничної станції Київ-Товарний. Особливою Нарадою при Колегії ДПУ УСРР 27 бе-резня 1933 року виселений на 3 роки за межі України. Реабілітований у 1989 році.

ПОШКОВСЬКИЙ Полікарп Сидорович, 1880 року народження, с. Дацьки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, українець, освіта середня. Проживав у смт Борова Фастівського району, священик. У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволюційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Трійкою при УНКВС по Київській області 13 листопада 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 24 листопада 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.

РІЗНИЧЕНКО Федір Данилович, 1903 року народження, с. Хрещате Решитилівського району Полтавської області, українець, освіта початкова. Проживав у смт Борова Фастівського району, робітник заводу «Укрдерево». У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволюційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Трійкою при УНКВС по Київській області 31 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 14 вересня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.

РОЖЕНКО Олексій Андрійович, 1895 року народження, с. Дорогинка Фастівського району, українець, освіта неповна середня. Проживав у смт Борова Фастівського району, комірник головних механічних майстерень Укрбудшляхів у м. Києві. Постановою Особливої Наради при НКВС СРСР 19 серпня 1942 року засуджений до 5 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

РУДНИЦЬКИЙ Леон Болеславович, 1883 року народження, м. Київ, поляк, освіта середня. Проживав у смт Борова Фастівського району, рахівник цукрозаводу. Особливою Нарадою при Колегії ДПУ УСРР 29 квітня 1933 року виселений на 3 роки за межі України. Реабілітований у 1989 році.

СВІРСЬКИЙ Франц Карлович, 1891 року народження, с. Фастівець Фастівського району, поляк, малописьменний. Проживав у смт Борова, робітник Офірнянської МТС. У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволюційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Постановою НКВС СРСР і Прокуратури СРСР 2 листопада 1937 року засуджений до розстрілу по справі «ПОВ». Вирок виконано 13 листопада 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.

СКРИПКА Степан Андрійович, 1912 року народження, смт Борова Фастівського району, українець, малописьменний. Проживав у смт Борова, тимчасово не працював. У період масової насильницької колективізації 1929-1933рр.Трійкою при Колегії ДПУ УСРР 27 квітня 1933 року засуджений до 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна. Реабілітований у 1989 році.

СТАНКЕВИЧ Климентій Кирилович, 1891 року народження, с. Червона Мотовилівка Фастівського району, українець, мало-письменний. Проживав у смт Борова Фастівського району, робітник місцевого лісозаводу. У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволюційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Трійкою при УНКВС по Київській області 4 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1958 році.

СТЕПАНЕНКО Матвій Іванович, 1891 року народження, с. Нові Вороб’ї Малинського району Житомирської області, українець, освіта початкова. Проживав у смт Борова Фастівського району, робітник артілі «Промдерево». У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволюційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Трійкою при УНКВС по Київській області 29 грудня 1937 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 25 червня 1938 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.

СТРУЧЕНКО Олександр Васильович, 1882 року народження, с. В.Бугаївка Васильківського району Київської області, українець, Проживав на х.Скрипки, робітник різноробочий на ст.Мотовилівка Фастівського району. 16.11.1943 року арештований співробіт-никами «СМЕРШ» і 25 жовтня 1944 року розстріляний за належність до Малосолтанівської низової організації ОУН. Реабілітований у 1995 році.

СТУПАЧЕНКО Олександр Васильович, 1875 року народження, с. Турбівка Попільнянського району Житомирської області, українець, малописьменний. Проживав у смт Борова Фастівського району, робітник МТС. У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволюційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Трійкою при Колегії ДПУ УСРР 27 квітня 1933 року засуджений до 5 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

СЧАСНИЙ Борис Францович, 1902 року народження, Польща, поляк, освіта початкова. Проживав у смт Борова Фастівського району, бригадир артілі «Коопвзуття». У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволюційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Особливою Нарадою при НКВС СРСР 16 січня 1938 року засуджений до 10 років позбавлення волі по справі підпільної Фастівської районової «комєнди» «Польської Організації Войскової» (очолюваної ніби редактором «Більшовицької Будови») Геньковським. Реабілітований у 1959 році.

ТОНКОНОГ Параска Павлівна, 1871 року народження, с. Оленівка Фастівського району, українка, малописьменна. Проживала у смт Борова, домогосподарка. У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволюційно-терористичних» і «шкід-ницьких» антирадянських організацій Трійкою при УНКВС по Київській області 13 листопада 1937 року засуджена до 10 років поз-бавлення волі. Реабілітована у 1989 році.

ТУРКЕВИЧ Микола Костянтинович, 1896 року народження, с. Славна Липовецького району Вінницької області, українець, освіта початкова. Проживав у смт Борова Фастівського району, рахівник місцевої МТС. У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволюційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Особливою Нарадою при НКВС СРСР 4 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1960 році.

УДЕМАН Карл Йосипович, 1899 року народження, м. Ревель (Естонія), естонець, освіта початкова. Проживав у смт Борова Фас-тівського району, робітник заводу «Ленінська Кузня». У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволюційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Трійкою при УНКВС по Київській області 19 вересня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 20 вересня 1938 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1959 році.

ФІЛОНЕНКО Микола Іванович, 1917 року народження, смт Борова Фастівського району, українець, освіта початкова. Діюча ар-мія, червоноармієць. Військовим Трибуналом 6 десантної бригади 2 травня 1942 року засуджений до 8 років позбавлення волі. Реабілітований у 1994 році.

ШЕВЧЕНКО Василь Григорович, 1907 року народження, смт Борова Фастівського району, українець, освіта початкова. Проживав у смт Борова, робітник залізничної станції Мотовилівка. За невиконання «твердого завдання по хлібозаготівлях» у 1931 році май-но його сім’ї було конфісковано і продано. Сам він був заарештований за ніби участь у підпільній молодіжній націоналістичній ор-ганізації, яка готувала повстання проти радянської влади. Трійкою при Колегії ДПУ УСРР 20 серпня 1931 року йому було винесено вирок 3 роки позбавлення волі. Реабілітований у 1981 році.

ШЕВЧЕНКО Олександр Ананійович, 1908 року народження, смт Борова Фастівського району, українець, освіта початкова. Про-живав у смт Борова, робітник головних майстерень залізничної ст. Київ-Пасажирський. Був заарештований разом з багатьма ін-шими молодими борівчанами у квітні 1931 року за участь у ніби підпільній молодіжній націоналістичній організації, яка діяла у м.Києві і Фастівському районі та готувала повстання проти радянської влади. Після розслідування частину хлопців було відпу-щено 18.06.1931 року (Шевченко Олексій Трофимович, Клименко Іван Микитович, Шкода Євген Степанович тощо), а Шевченка О.А. Трійкою при Колегії ДПУ УСРР 20 серпня 1931 року було засуджено до 3 років позбавлення волі. Реабілітований у 1981 році.

ШЕВЧЕНКО Олексій Северинович, 1911 року народження, смт Борова Фастівського району, українець, освіта середня. Прожи-вав у смт Борова, студент 1-го курсу медичного інституту у Києві. Був заарештований за участь і керівництво разом з інщим студентом-офірнянцем Гайдуком В.А. підпільною молодіжною націоналістичною організацією, яка ніби-то готувала повстання проти радянської влади. Трійкою при Колегії ДПУ УСРР 20 серпня 1931 року йому було винесено вирок заборони проживати у 12 населених регіонах СРСР терміном 3 роки. Реабілітований у 1959 році.

ШЕВЧЕНКО Прокіп Хомич, 1910 року народження, смт Борова Фастівського району, українець, освіта початкова. Проживав у смт Борова, робітник залізничної станції Мотовилівка. Був заарештований за участь у підпільній молодіжній націоналістичній органі-зації і Трійкою при Колегії ДПУ УСРР 20 серпня 1931 року йому було винесено вирок заборони проживати у 12 населених регіо-нах СРСР терміном 3 роки. Реабілітований у 1981 році.

ШЕВЧЕНКО Северин Павлович, 1885 року народження, смт Борова Фастівського району, українець. Проживав у смт Борова, на момент арешту не працював. Був головою виборної ради с.Борова у 1918 році за часів УНР, обраним людьми с.Борова на загаль-них зборах старостою села у 1941 році. З приходом Червоної Армії був заарештований і Військовим Трибуналом військ НКВС Ки-ївської області 16 липня 1944 року засуджений до 15 років позбавлення волі і поразки в правах на 5 років з конфіскацією всього належного йому майна. Але згодом у 1944 році прокурором за недостатністю доказів провини було винесено протест на це рішен-ня і вимагалося доставити Шевченка С.П. з місць заслання для перегляду справи. У довгих бюрократичних пошуках, переписках і вияснюваннях, куди ж його у 1944 році відправили, у 1946 році органам прокуратури прийшло повідомлення, що він помер в ув’яз-ненні 14 травня 1945 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1992 році.

ШМИГИРОВСЬКИЙ Фелікс Йосипович, 1899 року народження, с. Пологи Васильківського району, поляк, освіта початкова. Про-живав у смт Борова Фастівського району, робітник заводу «Транссигнал» у м. Києві. Лінійним судом Південно-Західної залізниці 8 січня 1939 року засуджений до 5 років позбавлення волі. Реабілітований у 1959 році.

ШИМАНСЬКИЙ Григорій Іванович, 1899 року народження, с. Борова Мотовилівської волості Васильківського повіту (нині Фастів-ського району), українець. Проживав у с. Борова Фастівського району, конторщик . 19.08.1921 року арештований, як активний учасник підпільного Мотовилівського петлюрівського повстанського комітету і Постановою колегії Київської ГубЧеКа від 12.10.1921 року засуджений до розстрілу. Акту у справі про виконання вироку немає, подальша доля або місце поховання невідомі. Реабілітований у 1992 році.

ШНЕЙДІН Ісак Григорович, 1897 року народження, м. Бориспіль, єврей, освіта початкова. Проживав у смт Борова Фастівського району, завідувач Мотовилівського підсобного пункту «Заготзерно». У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контр-революційних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Київським обласним судом 10 жовтня 1937 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 15 жовтня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1959 році.

ЯНШЕВСЬКИЙ Михайло Маркіянович, 1898 року народження, с. Христинівка Христинівського району Черкаської області, украї-
нець, освіта початкова. Проживав у смт Борова Фастівського району, технорук пункту «Заготзерно». У період масових репресій 1937-1938рр. проти різних «контрреволюційно-терористичних» і «шкідницьких» антирадянських організацій Трійкою при УНКВС по Київській області 3 жовтня 1938 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 13 жовтня 1938 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1957 році

ЯЦЕНКО Тимофій Афанасійович, 1882 року народження, с. Корніївка на Полтавщині, українець. Проживав у будинку на ст.Мо-товилівка (Борова) Фастівського району, службовець-рахівник Київського депо П-ЗЗалізниці . 05.08.1921 року арештований, як один з керівників і активний учасник підпільного Мотовилівського петлюрівського повстанського комітету і Постановою колегії Київської ГубЧеКа від 12.10.1921 року засуджений до розстрілу. Акту у справі про виконання вироку немає, подальша доля або місце поховання невідомі. Реабілітований у 1992 році.

 

ПАМ’ЯТАЙМО ПРО БЕЗВИННО РЕПРЕСОВАНИХ ЗЕМЛЯКІВ
незаконними позасудовими органами СРСР
( с.В.Мотовилівка, с.Ч.Мотовилівка і х.Вишняки Фастівського району):

 

БЕЗВЕРХИЙ Дмитро Севастянович, 1881 року народження, с. Велика Мотовилівка Фастівського району, українець, малописьменний. Проживав у с. Велика Мотовилівка, робітник у господарстві дитячої колонії в смт Борова. Трійкою при УНКВС по Київській області 3 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 7 серпня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.
БЕЗВЕРХИЙ Іван Севастянович, 1894 року народження, с. Велика Мотовилівка Фастівського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Мотовилівка, колгоспник. Особливою Нарадою при ДПУ УСРР 20 серпня 1933 року засуджений до 3 років позбавлення волі (умовно). Реабілітований у 1989 році.
ВИШНЯК Самуіл Максимович, 1885 року народження, с. Вишняки Фастівського району, українець, малописьменний. Проживав у с. Вишняки, селянин-одноосібник. Особливою Нарадою при Колегії ДПУ УСРР 29 квітня 1933 року виселений на 3 роки за межі України. Реабілітований у 1989 році.
ВИШНЯК Тимофій Іванович, 1899 року народження, с. Вишняки Фастівського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Вишняки, рахівник у колгоспі. Київським обласним судом 29 березня 1946 року засуджений до 5 років позбавлення волі. Помер в ув’язненні. Реабілітований у 1992 році.
ГОЛОВКО Дмитро Фокійович, 1897 року народження, с. Велика Мотовилівка Фастівського району, українець, освіта неповна середня. Проживав у с. Велика Мотовилівка, робітник заводу «Транссигнал» у м. Києві. Трійкою при УНКВС по Київській області 8 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.
ДВОЖАК Данило Йосипович, 1887 року народження, колонія Уварівка Ємільчинського району Житомирської області, українець, малописьменний. Проживав у с. Червона Мотовилівка Фастівського району, тимчасово не працював. Особливою Нарадою при НКВС 16 січня 1938 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

ДРАГА Прокіп Дмитрович, 1901 року народження, с. Велика Мотовилівка Фастівського району, українець, освіта початкова. Проживав у смт.Баранівка Житомирської обл., член КП(б)У, секретар райкому партії. Заарештований 22 травня 1938 року по справі ПОВ. Трійкою при УНКВСпо Житомирській області 23 вересня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 29 вересня 1938 року у м.Житомирі. Місце поховання невідоме. Реабілітований у 1957 році.

ДУДНИК Олександр Федорович, 1896 року народження, с. Іванівка Олександрійського району Кіровоградської області, українець, малописьменний. Проживав у с. Мотовилівка Фастівського району, робітник на залізничній станції Мотовилівка. Трійкою при УНКВС по Київській області 7 березня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 25 березня 1938 року. Місце
поховання невідомо. Реабілітований у 1960 році.

ЗІНЧЕНКО Трохим Савович, 1898 року народження, с. Велика Мотовилівка Фастівського району, українець, освіта середня. Проживав у м. Києві, інженер залізничної станції Київ-Пасажирський. Військовим Трибуналом військ НКВС по Київській області 17 липня 1944 року засуджений до 15 років позбавлення волі. Реабілітований у 1992 році.

ІЩЕНКО Федір Федорович, 1900 року народження, с. Червона Мотовилівка Фастівського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Червона Мотовилівка, працював у м. Києві, робітник теплової мережі міста. Особливою Нарадою при НКВС СРСР 28 вересня 1938 року засуджений до 8 років позбавлення волі. Помер 15 квітня 1942 року в Усольському таборі НКВС СРСР. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.

КАРМАЗІНА Галина Яківна, 1900 року народження, с. Червона Мотовилівка Фастівського району, українка, освіта початкова. Проживала у м. Києві, касир Держбанку. Особливою Нарадою при НКВС СРСР 27 грудня 1937 року засуджена до 8 років позбавлення волі. Реабілітована у 1956 році.

КИРСЕНКО Федір Федорович, 1899 року народження, с. Червона Мотовилівка Фастівського району, українець, малописьменний. Проживав у с. Червона Мотовилівка, вантажник на залізничній станції. Трійкою при УНКВС по Київській області 7 березня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 25 березня 1938 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.

КОЗАЧИЩЕ Ольга Пилипівна, 1881 року народження, с. Червона Мотовилівка Фастівського району, українка, освіта початкова. Проживала у с. Червона Мотовилівка, домогосподарка. Її «антирадянська терористична діяльність» полягала в участі і керівництві сільською нелегальною релігійною сектою ІПЦ, тому Київським обласним судом без можливості захисту і права на апеляцію12 грудня 1946 року засуджена до розстрілу з конфіскацією належного їй майна. Верховний Суд УРСР 3 січня 1947 року замінив попередній вирок на 10 років позбавлення волі. Реабілітована у 1992 році.

КОСМЕНКО Іван Петрович, 1884 року народження, Польща, українець, неписьменний. Проживав у с. Велика Мотовилівка Фастівського району, тимчасово не працював. Постановою НКВС СРСР і Прокуратури СРСР 22 жовтня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 1 листопада 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.

КРИНИЧКО Гнат Кузьмович, 1896 року народження, с. Велика Мотовилівка Фастівського району, українець, малописьменний. Проживав у с. Прибірськ Іванківського району, колгоспник. Трійкою при УНКВС по Київській області 9 вересня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

КУЛИК Лук’ян Йосипович, 1898 року народження, с. Велика Мотовилівка Фастівського району, українець, неписьменний. Проживав у с. Велика Мотовилівка, робітник Лук’янівських кагатів у м. Києві. Трійкою при УНКВС по Київській області 4 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1965 році.

ЛЕСЬ Микола Лаврентійович, 1900 року народження, с. Велика Мотовилівка Фастівського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Мотовилівка, колгоспник. Трійкою при УНКВС по Київській області 3 жовтня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 13 жовтня 1938 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1957 році.

ЛОЗНИЦЯ Олександра Пилипівна, 1918 року народження, с. Червона Мотовилівка Фастівського району, українка, освіта початкова. Проживала у с. Червона Мотовилівка, не працювала. Її «антирадянська терористична діяльність» полягала в участі у сільській нелегальній релігійній секті ІПЦ, тому Київським обласним судом без можливості захисту і права на апеляцію12 грудня 1946 року засуджена до 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного їй майна. Реабілітована у 1992 році.

ЛЮЛЬКА Іван Хомич, 1916 року народження, с. Червона Мотовилівка Фастівського району, українець, освіта неповна середня. Діюча армія, червоноармієць. Військовим Трибуналом 46 армії 23 листопада 1941 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 20 січня 1942 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1998 році.

МАЛЮК Максим Павлович, 1894 року народження, с. Мотовилівка Білоцерківського району, українець, малописьменний. Проживав у м. Києві, робітник станції Київ-Пасажирський. Постановою Особливої Наради при НКВС СРСР 15 травня 1935 року засуджений до 3 років позбавлення волі. В 1941 році Виїзною сесією судової колегії КизилCОрдинської області засуджений до розстрілу. Інших даних у справі немає. Реабілітований у 1989 році.

НАЗАРЕНКО Євтихій Ісидорович, 1896 року народження, с. Червона Мотовилівка Фастівського району, українець, неписьменний. Проживав у с. Червона Мотовилівка, колгоспник. Особливою Нарадою при НКВС СРСР 15 жовтня 1938 року засуджений до 5 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

ОМЕЛ’ЯНЧЕНКО Федір Філонович, 1876 року народження, с. Синява Рокитнянського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Мотовилівка Фастівського району, колгоспник. Трійкою при УНКВС по Київській області 31 серпня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 23 вересня 1938 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1957 році ВТ КВО.

ПЕНДЮР Василь Семенович, 1897 року народження, с. Велика Мотовилівка Фастівського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Мотовилівка, колгоспник. Особливою Нарадою при Колегії ДПУ УСРР 20 серпня 1933 року засуджений до 3 років позбавлення волі (умовно). Реабілітований у 1989 році.

ПЕРЕПЕЛИЦЯ Авксентій Афанасійович, 1874 року народження, с. Червона Мотовилівка Фастівського району, українець, освіта початкова. Проживав у м. Києві, тимчасово не працював. Особливою Нарадою при Колегії ДПУ УСРР 9 травня 1931 року виселений на 3 роки за межі України. Реабілітований у 1989 році.

ПЕРЕПЕЛИЦЯ Андрій Олексійович, 1897 року народження, с. Велика Мотовилівка Фастівського району, українець, освіта середня. Проживав у смт Володарка Київської області, агроном колгоспу. Особливою Нарадою при Колегії ДПУ УСРР 20 серпня 1933 року засуджений до 3 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

ПЕРЕХРЕСТ Сава Гордійович, 1897 року народження, с. Червона Мотовилівка Фастівського району, українець, освіта середня. Проживав у м. Фастів, обліковець заводу «Червоний Жовтень». Особливою Нарадою при НКВС СРСР 9 жовтня 1938 року засуджений до 5 років позбавлення волі. Реабілітований у 1957 році.

ПОЛОСЕНКО Макар Никифорович, 1893 року народження, с. Червона Мотовилівка Фастівського району, українець, малописьменний. Проживав у с. Софіпіль Тетіївського району, колгоспник. Трійкою при УНКВС по Київській області 4 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 5 січня 1938 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.

ПРИЛИПКО Аврам Григорович, 1898 року народження, с. Велика Мотовилівка Фастівського району, українець, малописьменний. Проживав у с. Велика Мотовилівка, колгоспник. Особливою Нарадою при НКВС СРСР 28 вересня 1938 року засуджений до 8 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

СЕРБІН Іван Микитович, 1890 року народження, с. Червона Мотовилівка Фастівського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Червона Мотовилівка, колгоспник. Особливою Нарадою при НКВС СРСР 5 жовтня 1938 року засуджений до 5 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

СЕРБІН Степан Миколайович, 1911 року народження, с. Червона Мотовилівка Фастівського району, українець, освіта середня. Проходив строкову військову службу, червоноармієць, м. Шепетівка Хмельницької області. Військовим Трибуналом 8 СК 23 липня 1937 року засуджений до 6 років позбавлення волі. Реабілітований у 1962 році.

СОФІЄНКО Павло Савич, 1913 року народження, с. Червона Мотовилівка Фастівського району, українець, освіта середня. Проходив строкову військову службу у м. Шепетівка Хмельницької області, рядовий. Військовим Трибуналом 8 СК 23 липня 1937 року засуджений до 6 років позбавлення волі. Звільнений 3 травня 1943 року. Реабілітований у 1962 році.

СТАНКЕВИЧ Андрій Пилипович, 1884 року народження, с. Червона Мотовилівка Фастівського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Червона Мотовилівка, не працював. Його «антирадянська терористична діяльність» полягала в участі і керівництві сільської нелегальної релігійної секти ІПЦ, тому Київським обласним судом без можливості захисту і права на апеляцію12 грудня 1946 року засуджений до 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна. Реабілітований у 1992 році.

СТАНКЕВИЧ Антоніна Андріївна, 1926 року народження, с. Червона Мотовилівка Фастівського району, українка, освіта неповна середня. Проживала у с. Червона Мотовилівка, тимчасово не працювала. Її «антирадянська терористична діяльність» полягала в участі у сільській нелегальній релігійній секті ІПЦ, тому Київським обласним судом без можливості права захисту і апеляції 12 грудня 1946 року засуджена до 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного їй майна. Реабілітована у 1992 році.

СТАНКЕВИЧ Валентина Андріївна, 1924 року народження, с. Червона Мотовилівка Фастівського району, українка, освіта неповна середня. Проживала у с. Червона Мотовилівка, тимчасово не працювала. Її «антирадянська терористична діяльність» полягала в участі у сільській нелегальній релігійній секті ІПЦ, тому Київським обласним судом без можливості захисту і права на апеляцію12 грудня 1946 року засуджена до 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного їй майна. Реабілітована у 1992 році.

СТАНКЕВИЧ Климентій Кирилович, 1891 року народження, с. Червона Мотовилівка Фастівського району, українець, малописьменний. Проживав у смт Борова Фастівського району, робітник місцевого лісозаводу. Трійкою при УНКВС по Київській області 4 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1958 році.

ТИЩЕНКО Кузьма Афанасійович, 1894 року народження, с. Велика Мотовилівка Фастівського району, українець, малописьменний. Проживав у с. Велика Мотовилівка, продавець магазину сільпо. Особливою Нарадою при НКВС УРСР 4 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1964 році.

інформація надана за сприянням
Едуарда Мондзелевського,

історика-краєзнавець, голови Фастівської «Просвіти»

Comments are closed.