Палієва церква (Покровська)

Покровська церква у Фастові (Палієва церква)дерев’яний православний храм у районному центрі Київської області місті Фастові, архітектурна пам’ятка національного значення. Пам’ятка вирізняється надзвичайно гармонійними пропорціями і довершеністю форм, відтак відома як один з шедеврів української дерев’яної архітектури[1]. Церква розташована в низинній частині міста — на лівому березі Унави.

..в місті також є памятник Семену Палію, з ім’ям якого пов’язують цю споруду.

Опис[ред. | ред. код]

Фастівська дерев’яна церква Покрови — тризрубна і трибанна, що є характерним для українських дерев’яних храмів Центральної України.

З північного заходу від церкви розташована дзвіниця — теж дерев’яна, квадратна у плані, двоярусна, увінчана шатровим дахом, що була споруджена приблизно в той самий час, що і основний храм. Ця невисока, але двоярусна дзвіниця скоріше нагадує сторожову давньоруську вежу[2].

Історія[ред. | ред. код]

Покровська церква у Фастові була збудована в 1740 році на місці давньої занедбаної, а от зведення храмової дзвіниці відноситься до 177981 років. Згідно з переказами фастівською Покровською церквою опікувався особисто козацький полковник Семен Гурко (Палій)[3].

У 1784 році здійснювався ремонт будівлі культової споруди.

У 1862 році дзвіниця була відремонтована, а церква розширена: із заходу прибудований тамбур. У 1902 році у фастівській Покровській церкві знову проводили відновлювальні роботи.

За СРСР, по ІІ Світовій війні у 197577 роках церкву було ґрунтовно відреставровано. Зокрема, в процесі реставрації відновлені в первинному вигляді конструкції зрубів і перекриттів, навколо пам’ятки влаштовано аркаду-галерею. Куполи храму були покриті гонтом. Керував реставрацією архітектор Кіндзельський Богдан Ярославович.

У теперішній час (2000-ні), попри статус історико-архітектурної пам’ятки національного значення, Покровська церква у Фастові є частково діючим храмом — тут, у відгородженій передній частині храму, правлять служби священики УПЦ МП.

Покровська церква на околиці Фастова, на самому березі річки Унава. Храм побудований у стилі українського бароко і є повністю дерев’яним. Збудована святиня ще 1740 року на місці ще давнішої і вже занедбаної на той час церкви. Коли була зведена попередниця – невідомо, але багато дослідників пов’язують її існування з легендарним полковником Фастівського полку і одним з керівників так званої Паліївщини – козацько-селянського повстання під приводом Семена Палія.
Палій фактично володів Фастовом на зламі ХVІІ-ХVІІІ століть. Саме це місто на початку 1700-х років стало центром антипольського повстання під проводом Палія. Причиною Паліївщини було рішення Речі Посполитої від 1699 року про ліквідацію козацтва на Правобережній Україні. Тоді ж Варшавський сейм ухвалив рішення, згідно якого мали бути ліквідовані козацькі полки у Київському та Брацлавському воєводствах. Крім цього, Палію наказали залишити місто Фастів, але він не підкорився. Пізніше козацтво подало протест на рішення Сейму, але його було відхилено. Після цього були довгі та виснажливі переговори між обома сторонами, які відбувалися на тлі постійних сутичок між військами Речі Посполитої та козаками.

Згодом у Фастові українські шляхтичі, козаки та представники духівництва ухвалили рішення розпочати антипольське повстання, щоб звільнити Правобережжя України від гніту Речі Посполитої. Почалася тривала боротьба. У 1703 році повстання вдалося частково придушити, не на Фастівщині. Допоміг полякам майбутній “зрадник Росії” Іван Мазепа: влітку 1704 року Палія заарештували за наказом гетьмана і згодом відправили на заслання до Сибіру. Без ватажка антипольське повстання досить швидко зійшло нанівець.

Серед дослідників є думка, що освячення церкви на честь свята Покрови Божої Матері вказує на те, що її засновниками були саме козаки. Вони завжди зводили православні церкви там, де тривалий час жили. А якщо раніше тут стояв старий храм, закладений за часів керівництва Фастовом славетним Семеном Палієм, могло додати особливої значимості цьому місцю.

Історія ж нинішнього храму складається з суцільних злетів і падінь: його то закривали на декілька десятиліть, то знову відновлювали. Крім того, сама будівля протягом своїх майже 280 років пережила кілька реконструкцій та перебудов.

Поруч з церквою стоїть і давня церковна дзвіниця, проте вона молодша і була зведена лише наприкінці ХVІІІ століття.

В середині ХІХ століття перед входом до святині був зведений так званий тамбур. Наразі в ньому облаштована церковна лавка.

На початку ХХ століття церкву знову “освіжили”. Але найбільшу реконструкцію, як це не дивно, було проведено за часів СРСР: незважаючи на те, що радянська влада не дуже шанувала церкву, в середині 1970-х років були відреставровані та приведені до первісного вигляду усі конструкції зрубів та перекриття храму.

З великою вірогідністю, автентичними у споруди є лише двері, що ведуть з тамбуру до основної зали, яким, за словами місцевих церковників, вже “стукнуло” 276 років. Вже за часів Незалежності вони врятували церкву від грабіжників. Злодії хотіли зайти до основної зали, щоб поживитися іконами та іншими цінними речами, проти старі козацькі двері подолати так і не змогли. На згадку про ці не дуже позитивні події навіть залишився слід чи то від сокири, чи від якогось іншого інструменту, яким їх намагалися виламати.

Покровська церква у Фастові є пам`ятником архітектури, але при тому ж віддана у користування УПЦ МП, в храмі проводяться служби.

добірка фото зроблені 10.10.2018.

архівні фото:

джерела: 1, 2, 3   займ без отказа

Comments are closed.