Борова

..розпочалися роботи по знесенню старих приміщень Борівської лікарні, де був рентгенкабінет та лабораторії, за обнесенним тимчасовим парканом. Поруч знаходиться функціонуюча лікарня, а старі господарчі будівлі складу та кухонь знесли ще раніше. Можливо будуть будувати нові лікарняні споруди. Водночас обновили паркан на в.Театральній, де в будівлі старого дитячого садочку, вже давно знаходиться місцева поліклініка. Знесли дерев”яний старий штакетник і встановили модний бетонний паркан. На сходах і стінках з”явилася свіжа фарба – невже ремонт?
Continue reading →

фронтовик, сапер, ветеран ВВВ..
..фотографії, спогади, відео..
Continue reading →

Сьогодні у міському музеї м.Фастова відбулася творча зустріч з письменником і краєзнавцем А.Морозом.
На зустріч прийшли старі знайомі письменника, творчі люди, молодь. Було розказано про творчий шлях, про юність, про власні твори.
Детальніше, у додатку, на фото та відео.
Continue reading →

Шановні педагоги, вихователі, освітяни селища!

Громада селища, селищна рада щиро вітає Вас із професійним святом – Днем працівників освіти!
Щиро вдячні за Вашу мудрість, талант, за невтомну працю, за любов до дітей та рідної Борової.
Вашими зусиллями твориться майбутнє наших дітей та всієї нашої держави!
Ви озброюєте учнів знаннями та формуєте духовність нації.
Низький Вам уклін!
Щиросердечно бажаємо міцного здоров’я, щастя та благополуччя, натхнення та вагомих здобутків на благодійній ниві навчання і виховання підростаючого покоління!

Від імені борівчан та селищної ради

Селищний голова Федір Воробей займ на карту

Розмальовка “Моя Україна” створена художником Василем Легким
Вступне слова написала його жінка – Мирослава Татарчук.
Вбрання, характери, герої – майже все місцеве, Борівське.
Створено як розмальовка для дітей.
Continue reading →

..ранковий зліт куль у полі, поблизу с.Митниця, 26.09.2011. Тихий політ, беззвучний, лише іноді загудять і шугонуть полум”ям. Напівпрозорі, вони повільно підіймаються у темно-синє ранкове небо, до сонця.. А навколо ранковий туман, тиша, низькі промені створюють дивні та довгі тіні, які підкреслюють деталі, та змінюють враження звичного..
Continue reading →

У селищі Борова, в бібліотеці, 25.09.2011 відбувся “День відкритих дверей”. Прийшли запрошені гості, постійні відвідувачі, діти, робітники сільради.
Заклад присвяченний всеукраїнському дню бібліотекаря.
Почато було з дитячої бібліотеки, де наймолодшим читачам розповіли про заклад, потім задавали загадки, проводили конкурси та ігри, нагороджували подарунками та призами. На дворі перед входом був невеличкий виступ талановитих діток, танці та пісні, малюнки на асфальті.
Continue reading →

.22.09.2011. Вечірня дорога до с.Борова через поля, центр, Поділ, захід сонця..
Continue reading →

Різдво Пресвятої Богородиці, християнське свято, в Православній Церкві входить в число Богородичних двонадесятих свят, з нього починається річне коло церковних свят.

Пресвята Діва Марія народилася в той час, коли люди дійшли до таких меж морального занепаду, при яких їхнє повстання здавалося вже неможливим. Кращі уми тієї епохи усвідомлювали і часто відкрито говорили, що Бог повинен зійти у світ, щоб виправити віру і не допустити погибелі роду людського. Син Божий схотів для порятунку людей прийняти людське єство, і Пречисту Діву Марію, єдину гідну вмістити в Себе і втілити Джерело чистоти і святості, Він обирає Собі Матір’ю.
Continue reading →

25.09.2011 у бібліотеці с.Борова планується День “Відкритих дверей”.
..початок, для дітей, о 13.00. Цікаві дійства та конкурси, художні виступи, малюнки та призи – наймолодшим.
..початок для дорослих, о 14.00, де буде презентація книги нашого односельчанина Бабенко Юрія Йосоповича “Дніпрова Русь”, виступ самодіяльного гурту та виставка художніх робіт майстрів-односельців. Плануємо творчий вечір митців. Запрошуємо всіх бажаючих, на цей захід, з теплими словами та подарунками….

займы онлайн без залога

..старе фото пожарної команди с.Борова, на гужевій тязі, без подробиць.. микрокредит

Сіверський Станіслав Федорович.

Сіверський Станіслав Федорович
Народився 2 грудня 1940 року в місті Дніпропетровськ. Мати працювала регентом в церкві, батько – машиніст паротяга. В 1948 році пішов в перший клас школи № 94 в місті Дніпропетровськ. Закінчив школу в 1958 році. В 1961 році пішов до лав радянської армії. Служив у групі радянських військ в Німеччині.
В 1966 році вступив до культурно-просвітнього училища міста Дніпропетровськ на диригентно-хоровий відділ. Після закінчення працював вчителем музики в селі Сухачівка, що на Дніпропетровщині. В 1969 році приїхав в смт. Борова. Працював в середній школі вчителем музики.

З 1970 року по 1974 навчався в Київському інституті культури на диригентно-хоровому відділі. Під час навчання працював керівником хору на заводі «Хімволокно». Після закінчення інституту повернувся в Борівську школу, де працював вчителем музики, організовував ансамблі учителів та був художнім керівником культури в селищі Борова. За час цієї творчої роботи вони скрізь посідали призові місця, як у районних, так і обласних конкурсах (у Білій Церкві, Ворзелі та ін.) З 1978 року по 1982 заочно навчався в Одеській Консерваторії на хоровому відділі.
Продовжував працювати на тих посадах, що були зазначені раніше, а також керівником хору (якому згодом присвоїли звання народного) заводу «Більшовик». Цей народний хор брав неодноразово участь у різних конкурсах. За час свого існування творчий колектив побував, зокрема, у Болгарії, Румунії
В літній час був незмінним директором піонерського табору у Боровій.
В 1992 році із власної ініціативи та при підтримці Київського обласного управління культури організував і відкрив в смт Борова Школу мистецтв. Ремонт в музичній школі було зроблено власними силами, кошти на придбання музичних інструментів та меблів виділила із власних фондів заступник по культурі й освіті Шевченко Валентина Іванівна. Директором у музичній школі був до 1997 року.
Впродовж 45 років діяльності викладача музики та співу виховав багатьох учнів, які продовжили навчання у профільних навчальних закладах і стали у майбутньому фахівцями музичного чи вокального мистецтва, зокрема, Ірина Фокта, Бондар Людмила. Має цілу низку нагород – грамоти.
Автор Гімну про Борову.
Переніс інфаркт, а з 24 квітня 2009 року – інсульт. З тогу часу прикований до ліжка та знаходиться під постійним наглядом люблячої дружини лікаря вищої категорії Софії Федорівни.
Незважаючи на тяжку хворобу, творчість Сіверського Станіслава Федоровича продовжується і виражена у поезії, в якій багато віршів про Борову. У неї він щиро закоханий, тому і ллються ці рядки від самого серця і душі. Власне він, як митець, пише вірші впродовж багатьох років, але за відсутності спонсорів вони залишаються не надрукованими. З опублікованого й до сьогодні поки що залишається авторський вірш про голодомор, який був поміщений у районній газеті «Перемога» та популярним став його авторський Гімн про Борову.

У грудні 2013 було нагороджено званням: Почесний громадянин селища Борова

..вірш.

ТИ – УКРАЇНЕЦЬ

Од Кримських гір
до славного Полісся,
З донецьких кряжів
до Карпатських гір.
Ти, українець,
з гордістю вознісся
Понад землею,
аж до самих зір.
О, Україно,
гордий Дніпре сизий,
І ці степи, і гори, і моря.
Народе славний,
ти могутньокрилий,
Настала вільна, золота пора.
На землю воріженьки
зазіхали,
Не раз горіла в полум’ї вона,
Не раз її сльозами
ми вмивали,
Вона навіки Богом нам дана.
Тож розквітай,
мій краю пречудовий,
Трояндами, могутністю,
добром!
Я славлю Україну
свою рідну,
На вірність Україні
б’ю чолом.
Станіслав СІВЕРСЬКИЙ.

..про музичну школу Борівську.
газета “Перемога”

Із музою в серці – у високий політ

Як повідомляла газета “Перемога”, в приміщенні Борівської школи мистецтв пройшов святковий концерт, присвячений 15-річчю школи. Тож сьогодні є нагода згадати минуле і розповісти про сьогодення цього мистецького закладу.

Восени 1993 року селище Борова вперше облетіла приємна новина – створено школу мистецтв. На культурному небосхилі Фастівського району засяяла нова зірка, новий культурний осередок. Це стало можливим завдяки наполегливим старанням першого директора школи Станіслава Федоровича Сіверського. Зі словами подяки ми хочемо звернутися до нього і щиро побажати міцного здоров’я і найшвидшого одужання.

Вчителі школи та працівники Будинку культури працювали пліч-о-пліч, ділячи навпіл для своїх справ один зал та дві маленькі кімнати.

Здолавши важкі для школи перші три роки, нарешті вдалося перейти у своє приміщення. Тут ми знаходимось і нині. Мальовниче місце над стугнівською заплавою стало нерозривним з ім’ям нашої школи. Милування краєвидом із вікон, що виходять на південь, тобто до річки Стугна, є, можливо, стимулом для творчості наших музикантів, а особливо живописців.

Тернистий шлях довелося пройти школі за ці 15 літ, культура завжди є справою складною. Проте за кілька років після заснування на плодючому грунті з’явилися перші сходи – наші учні почали успішно брати участь в місцевих, районних та обласних конкурсах, фестивалях, концертах. Згодом з’явилися перші випускники, які побажали продовжити свою мистецьку освіту. Нині школа може пишатися випускниками, які вступили до спеціалізованих мистецьких закладів з прагненням здобути професійну освіту. Троє учнів, серед них Анна Кобіна, – студенти Київського обласного державного училища культури. Також пишаємося випускниками образотворчого відділу, нинішніми або колишніми студентами, які навчаються чи вже працюють за спеціальністю – це Ірина Єременко (Київська республіканська художня школа ім. Шевченка), Тетяна Пиндюр (випускниця Київського індустріального технікуму із спеціальності художник-керамік), Ірина Опарієнко (Інститут дизайну при Академії керівних кадрів Міністерства культури та туризму, спеціальність – дизайнер ландшафту), Світлана Українець (Національна Академія Управління, спеціальність – дизайнер інтер’єру).

З упевненістю можна сказати, що позаду період становлення, час утвердження імені школи на теренах Борової та Фастівщини. Адже школа є постійним учасником районних мистецьких заходів, а роботи живописців та майстрів бісероплетіння є постійними атрибутами численних експозицій.

Так, вихованці відділу образотворчого мистецтва були неодноразовими переможцями різноманітних конкурсів. Це – Ірина Конош, лауреат 3 ступеня обласної виставки-конкурсу “Чарівна палітра” та призер (третє місце) обласного етапу Всеукраїнського конкурсу “Космічні фантазії”; Андрій Дробот – переможець конкурсу в м. Тюмень, Росія; Тетяна Шевчук – дипломант республіканського конкурсу “Єднайтеся ж, брати мої”, 2009 р., щорічний учасник конкурсу “Палітра тисячоліть”.

Наша школа є складовою культурного середовища Борової. І щороку, проводячи набір учнів на новий навчальний рік, ми з приємністю відзначаємо, як багато талановитих дітей має наша земля.

Нині у школі діють відділи образотворчого мистецтва, бісероплетіння, фортепіано, баяна, акордеона, гітари, скрипки, сольного співу. На початку 2008-2009 навчального року в школі нараховувалося 146 учнів та 12 педагогів, які плідно співпрацюють на спільній культурній ниві. Поруч трудяться музиканти з художниками, ми ділимо навпіл учбові зали та класи, через брак приміщень художники змушені малювати під музичний супровід, але, незважаючи на це, ми розвиваємося завдяки нашим прагненням.

Нинішній 2008-2009 навчальний рік пройшов у школі під гаслом творчості видатних українських митців – поетеси Лесі Українки та основоположника української професійної музики Миколи Лисенка. Учні школи виступили з концертом у музеях цих визнаних корифеїв української культури.

15 років – підлітковий вік. Наша школа є ровесником багатьох наших учнів, віку яких притаманна емоційність, амбіційність, прагнення до самоствердження, яскравість, свобода. І ми вважаємо, що і школі властиві ці якості як єдиному живому організму, який акумулював креативну енергію своїх вихованців. Тому побажаємо школі, викладачам та учням наснаги, творчості та великих духовних сил у шляхетній справі культурного виховання.

Ірина ФОКТ, викладач Борівської школи мистецтв

займ на карту

Ветеран ВОВ. Донор. Медсестра.
Людина, яка все своє життя присвятила рятуванню людей, на війні і в лікарні.
Народилася у 1922 році 20 червня, у с. Будища, (відсутні дані детальні про дитинство та ін.), з перших днів війни була мобілізована і по 1946 рік служила.
Детальніше на фото та відео.
Відео коротеньке, але наданної інформації вдосталь, та й важко згадувати..
Фото, з дитинства до сучасних часів, як мить – все життя..
Continue reading →