Мотовилівка. храм. опис

Нині минає 295 років Великомотовилівської церкви Різдва Пресвятої Богородиці (Богородична). Протягом століть її доля була прямим відображенням часу на зламі епох. Церква пережила все: розвиток, руйнацію й, нарешті, відродження. Перегорнемо складні, трагічні та радісні сторінки історії існування церкви.

Найранішня письмова згадка про Фастівський деканат, Мотовилівську парафію і церкву Різдва Пресвятої Богродиці датована 1722 роком в статті Ірени Водзяновської “Фастів – столиця Уніатського деканату”, опублікованій Люблінськім католицьким університетом Йоана Павла 2 (Польща).

В статті зазначено, … що не раз руйнована Мотовилівка почала знову залюднюватися в 20-х роках 18-го століття. Тоді ж там було відбудовано церкву.           

         Краєзнавець Лаврентій Похилевич, який у 1870 році відвідав Ммотовилівку писав: “В Поміщицькій частині Мотовилівки, є ”Богородична” церква, причислена до 3-го класу. Церква “Богородична” дуже давня, вона згадується в книзі Фастівського деканату: дерев’яна з трьома куполами, дзвіницею, дзвіниця має п’ять дзвонів, огороджена дубовими палями, має пропорційні землі”.

Та, давня “Богоридична” церква з трьома куполами мабуть не збереглася, бо у 1837 році у Великій Мотовилівці на кошти поміщика Великої Мотовилівки Юзефа Руліковського було освячено новозбудований з одним куполом  Храм, “Різдва Пресвятої Богородиці”.

В храмі була бібліотека для прихожан, частина книг збереглася і до нині. Зберігалися метричні та інші записні книги, знаходився архів, плани церковних земель, штат церковнослужителів, перелік майна.

1-го січня 1826-го року мотовилівські церкви відвідали солдати повсталого Чернігівського полку на чолі з Сергієм Муравйовим-Апостолом, які перебували у Великій Мотовилівці з перепочинком.

1861-го року було скасоване кріпосне право. У великомотовилівській церкві Різдва Пресвятої Богородиці забили у дзвони. Селянам, що зійшлися до церкви, настоятель храму, у присутності поміщика зачитав царський указ.

Влітку 1887 року у Великій Мотовилівці перебував визначний художник Михайло Врубель. Згадкою про літо, проведене в Мотовилівці, Врубель для церкви Різдва Пресвятої Богородиці написав картину “Моління про чашу”. Полотно збереглося у фондах Київського музею мистецтва.

На території церкви відбувалися поховання священнослужителів. Тут також похована Тарновська Людмила Антонівна, – перша дружина поміщика Великої Мотовилівки Якова Тарновського.

Під час більшовицької агресії 1918-1920рр на нашу землю прийшли важкі часи як для українського народу, так і для душі його – храмів божих. У Мотовилівських церквах  реквізуються рукописні картини, старовинні ікони, культові у позолоті речі, які були предметом для богослужіння. У школах, відміняється викладання Закону Божого.

У 1958 році почався новий виток активного придушення релігійного життя. Країну охопила атеїстична лихоманка. Почалося знищення храмів, духовенство всіляко принижувалося. Церква Христова знову переживала сумні часи. Державне партійне районне керівництво своєю постановою закриває церкву Різдва Пресвятої Богородиці, а місцеве начальство обладнує склад для збереження колгоспного зерна.

1961 року тими ж керівниками прийнято рішення зруйнувати Великомотовилівську церкву. Релігійна громада стала на захист своєї Богородиці, а на знак протесту, люди по черзі ночували в церкві. Незважаючи на це, партійні активісти до тракторів ладнали металеві троси. Церква Різдва Пресвятої Богородиці була зруйнована.

У 1970 році в садибу Богородичної церкви перенесені останки загиблих воїнів, пам’ятник та установлені мармурові плити з прізвищами загиблих односельчан у Другій світовій війні.

Відійшов у минуле Радянський Союз. Україна здобула незалежність. Почали відновлюватися з руйнації духовні святині, які мають історичну і культурну цінність.

14 серпня 2010 року на свято Маковія, в присутності багатьох жителів села Велика Мотовилівка відбулася значна подія. На місці зруйнованої церкви були освячена територія та встановлений Хрест на будівництво нової церкви – Різдва Пресвятої Богородиці. Ритуальне дійство здійснили 7 церковнослужителів.

Згодом під нову церкву був закладений фундамент. Громада постійно збирала кошти на будівництво храму, замовляли будівельні матеріали. Велику фінансову допомогу надали фірма “Конкорд”, компанія “Світнок” Почалося будівництво. Восени 2015 року були зведені стіни, встановлені церковні куполи.

         На жаль проводити богослужіння в новій церкві неможливо. Бракує коштів на Іконостас. Небайдужих закликаємо зробити внески на придбання Іконостасу.

        Ми молимося за всіх наших жертводавців щонеділі. Хай Господь благословить Вас і Ваші родини.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці завжди була осередком культури і духовності Великої Мотовилівки. А нині духовність, як ніколи, потрібна нашому народу, особливо в важкі часи випробування для України. Збережемо в наших серцях і серцях наших дітей віру в те, що  наш Храм служитиме людям і Господу, виконуватиме свою священну місію – спасіння кожної людської душі, і безумовно знову стане духовною, культурною та архітектурною окрасою нашого краю.

 

 Слава Ісусу Христу!  Слава Україні!

 

Від імені громади, з пошаною і молитвами – Настоятель церкви Різдва Пресвятої Богородиці отець Леонід.

Архів повідомлень:
будівництво храму. 19.02.2016
будівництво храму. 18.01.2016
будівництво храму. 17.12.2015
будівництво храму. 29.11.2015
будівництво храму. 25.11.2015
будівництво храму. 21.11.2015
будівництво храму. 18.11.2015
будівництво храму. дах
підтримка будівництва храму
..храм с.В.Мотовилівка
..споруда нового храму
церква в мотовилівці. фотореконструкція.
відбудова храму в с.В.Мотовилівка

Comments are closed.