мапа. Моловілускі?!. 1665 р.


..на мапі від 1665 року є можливо згадка про сучасну Мотовилівку – тогочасний н.п. Моловілускі?!

BASSE VOLHYNIE, ou
PALATINAT DE KIOW,
tiré entierement de la grade Ukraine…
Nicholas Sanson (Paris, 1665)

В конкурентній гонитві з видавництвом братів Блау і майже одночасно з ними Ніколя Сансон вирішив розширити праці Боплана, розділивши його «Спеціальну карту України» на п’ять окремих карт українських воєводств. Усі п’ять карт, як зазначають багато дослідників, відносно посередньої картографічної точності та якості. Сансон не був уважний до деталей. Разом з тим, у кожному з п’яти картушів він посилається на «Генеральну карту України» Ґійома Левассера де Боплана. Попри географічну неточність певних елементів карт, що виникли при фактичному копіюванні робіт Боплана, видавництво Сансона відзначилося у художньому оформленні усіх п’яти карт: маємо тонко вирізьблені та гарно оформлені рослинними орнаментами й античними темами картуші. Ті з них, які дійшли до нас в оригінально розфарбованому стані, зачаровують.

Окремо варто сказати про карту Західної України, що вже за звичним для Сансона стандартом названа Чорною Руссю… [Russie noire divisée en ses palatinats…]. Безумовно, Сансон ужив і популяризував помилкову назву цієї частини Русі випадково. Цю неточність, власне, збагнули і виправили лише посмертно його сини. Вони продовжили справу батька і десь у 1706-1707 рр. змінили назву однієї зі своїх основних карт регіону з Чорної [Noir] Русі на Червону [Rouge]. Мені здається, що «добросовісність» Сансона і причина його помилки в тому, що він отримував знання та практичну інформацію про території з усіх доступних джерел — зокрема, від мандрівників чи дипломатів, які могли краще знати російську (московську) мову, ніж місцеву українську (русинську).

На той час Західна Україна називалася, радше, не «Червоною Руссю», як це прийнято вимовляти зараз, а, на давньоукраїнський манер «Чормною Руссю», з пом’якшеною вимовою першого «о». У словнику Даля можна і зараз легко відшукати давньоруське слово «чермный», що означає темно-червоний, бурий. Отже, сплутати російське (московське) слово «черний» і давньоукраїнське (русинське) «чормний» з пом’якшеним «о» дуже просто, особливо іноземцю. Думаю, саме таким чином «Червона Русь» майже на 70 років стала «Чорною» у багатьох французьких та інших європейських джерелах.

На додаток, я вважаю, що подібна доля спіткала Чорне море, яке було колись «червоним», точніше, темно-червоним, тобто – «чормним», але поступово перетворилося на «чорне».

Тут представлено усі п’ять карт українських воєводств видання Ніколя Сансона видання 1665 р.

дякую за посилання Евгений Куценко

джерело


..картографія, історичні записи, замальовки, мапи різних країн і часів – все поєднує одне, на них зображено населенний пункт Борова, або найближчі села і міста…

добірка описів мап (карт):

Правобережжя середини XVIII
карта киевской губерніи 1855-1877г.
Борова. карта. записи. 1864 р (!)
Карта Київської губерніі 1821 року.
карта лісу. Борова
Мапа Шуберта. 1846-1863 рік.
карти земель селища Борова
Мапа Стрільбицького. Аркуш № 31. 1917 рік
архів. мапа Борівської громади
Стара польська мапа “Русские земли Речи Посполитой”
мапа сільрад та районів Білоцерківщини 1927р.
давня Мотовилівка. мапа
БОРОВА. назви районів.
КОКОС. план 1946 р.
мапи Борови. 1965 р
Мотовилівка. форт
генплан. детальні мапи
Топографічні (“генштабовскі”) мапи України 1:100000
атлас історичний
план земельних угідь
мапа. Гуляники. 1630 р. займы на карту

Comments are closed.