..голодомор 33 року. с. Борова

В 2000 році селище Борова відзначало своє 200-річчя. Адміністративно-культурний центр селища знаходиться неподалік від залізничної станції «Мотовилівка». Перші згадки про деревообробне виробництво в селі з’явилися в ХІХ столітті. З 1924 року Борова набуває статусу села, а з 1932 року – селища міського типу.

Жителів Борової від голодомору рятувало те, що багато з них працювали на місцевому лісотарному заводі, в лісництві, а біль- шість у Києві. Під час страшних 1932-1933 років їм видавали пайки хліба та обіди в заводських їдальнях. Місцевих жителів від голоду померло небагато, але оскільки через селище проходила залізниця, велика кількість голодуючих з інших місць помирала на станції Мотовилівка. Трупи збирали по селищу і хоронили в одній великій ямі. Встановлено імена 14 жителів села, загиблих від голодною смертю у 1932-1933 роках. В 2003 році на території старого кладовища встановлено пам’ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років. Мартиролог жителів селища Борова – жертв Голодомору 1932- 1933 років укладений за свідченнями очевидців, записаними у 2005 році учнями Борівської ЗОШ: Профатило А.П., 1916 р.н., записаними Швець Катериною, ученицею 11 кл.; Філоненко О.М., 1923 р.н., записаними Головко Марією, уч. 11 кл.; Ткаченко Л.І., 1923 р.н., записаними Басай Катериною, уч. 11 кл. с. Борова. Пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років.

Александров Андрій, 1933, 50
Білик Володимир, 1933, 55
Благодарний Василь Йосипович, 1933, 55
Благодарний Іван Йосипович, 1933, 13
Гуліда Микола Іванович, 1933, 40
Жук Володимир, 1932, 10
Колосовський Олексійович, 1932, 30
Маноха Денис Олексійович, 1933, 30
Маноха Михайло Денисович, 1933, 20
Науменко Михайло Іванович, 1933, 30
Науменко Марія Артемівна, 1933, 30
Слизький Ілля Степанович, 1933, 5
Яковчук Михайло, 1933, 10

Comments are closed.