Общие сведения

 
ГЕОГРАФИЯ

ГЕОЛОГИЯ

КЛИМАТ

ЛАНДШАФТ

НАСЕЛЕНИЕ

р. Стугна

ТРАНСПОРТ

ГЕОГРАФИЯ
К оглавлению

Селище міського типу Борова розташоване у південно-західній частині Київської області на кордоні Фастівського і Васильківського районів на залізничній магістралі Київ-Фастів у 46 км від Києва і 18 км від Фастова. Селище входить у центральну приміську підсистему Київської міжрайонної системи населених пунктів об’єднаних виробничими, культурно побутовими і рекреаційними зв’язками. У міжрайонній системі розселення Борова виконує роль місця розселення населення міста-центра, а також місцем короткострокового відпочинку населення Києва. Селище Борова входить у Фастівську району систему обслуговування. У селищі розташовані заклади повсякденного періодичного і часткового епізодичного обслуговування. Чисельність населення – біля 10000 чоловік. Близькість до районного центру (віддалення складає 18 км) не дозволяє сформувати на його базі повноцінний під центр районного центру. Рекреаційні функції Борової у Київській системі розселенням обмежені короткостроковим відпочинком населення Києва і міжрайонною системою розселення (переважно колективні сади і дачі).Селище міського типу Борова розташована біля залізничної станції Мотовилівка і витягнуте вздовж залізничної магістралі в сторону платформи “Білки”. Являє собою яскраве виражене розчлене селітебне утворення. Система планування, що склалась має характер, придорожніх житлових утворень, підпорядковану напряму залізниці мережа вулиць, і основні вулиці ,що направлені до центру і станції Мотовилівка. Через територію селища протікає річка Стугна. Її русло дугоподібно простяглось з півдня на північ, в 500 м від станції круто звертає на схід. В центральній і південній частинах річки існують ставки. З північного заходу тягнуться глибокий яр, що спускається до верхнього ставу. Залізнична магістраль і річка і виявили основний вплив на структуру планування селища. Витягнувшись вздовж залізниці в ширину, а вздовж річки по меридіану селища має хрестовину форму. Річкою, ставками і яром, цими домінуючими природними елементами, селище умовно розділено на чотири житлових квартали. Місцезнаходження залізниці і мережа вулиць обумовлена розміщення об’єктів культури, торгівлі, будинків адміністрації, як елементів загально селищного центру. Від нього розходяться основні вулиці Вишнева – в західному напрямі, з’єднуючи, станцію Мотовилівка з платформою “Білки”, Фастівська – в південному напрямі, паралельно руслу річки Стугна, зв’язуючи селище з селами Червона Мотовилівка, Велика Мотовилівка і м. Фастів. Київська – в східному напрямку по ній здійснюється зв’язок з селами Мала Салтанівка і Велика Салтанівка. В північній частині розмішуються основні промислові підприємства: деревообробний комбінат, електропідстанція, залізнична станція. З півдня до селища примикають землі і центральна садиба Київської дослідної станції. В південно-західній частині селища знаходиться кладовище в південно-східній частині на віддалі 500 м знаходяться очисні споруди. На західній окраїні селища в районі платформи” Білки” знаходиться ретранслятор південно-західної залізниці. На території, що прилягає до магістралі продовженню вулиці Вишневої на землях колгоспу “Світанок” розпочато будівництво присадибних житлових будинків. В селищі є дві школи: середня, що розміщена по вулиці Миру і неповна середня – неподалік платформи “Білки”, в зоні залізниці. Селище строго обмежене з півночі залізницею і лісом держлісфонду, з зі сходу примикає село Мала Салтанівка, а також територія держлісфонду. З південної частини підступають землі КДС – фруктовий сад і рілля.

Селище забудоване переважно присадибними житловими будинками з ділянками від 700 до І000 м, багатоповерховий фон представлений чотирьох і п’ятиповерховими будинками по вулицях Миру, Театральній, Васильківській, Рози Люксембург. Зона короткочасного відпочинку селище формується системою ставків і великою територією держлісфонду


Просмотреть увеличенную карту

ГЕОЛОГИЯ
К оглавлению

В геоструктурному відношенні район смт Борова розміщений в межах північно-східного схилу Українського кристалічного масиву. Кристалічний фундамент опущений тут на глибину біля 170 м. Усадочне покриття представлене породами кайнозою і мизою. Відкладення юрської і крейдової системи розповсюджені у вигляді островів. Палеогенова система свитами: Канівського, Бучанского, Київською та Харківською.Канівська свита залягає на пісках сенолеану і глибинах бату, а в місцях їх відсутності – безпосередньо на кристалічних породах докембрія. Потужність її складає 0,7-1,5 м. Свита представлена темно-сірими дрібнозернистими кварцево-глауконітовими пісками.

Бучанська свита представлена пісками сірими і світло-сірими, мілко і середньозернистими з обломами піщаника. Потужність її складає близько 15 м. Київська свита має потужність 19-23 м і представлена світло-сірими і блакитно-слюдяними мергелями, іноді внизу мергель підстеляється мілко зернистими каолінистими сірими пісками.
Харківська свита має потужність до 20 м, розвинута, в основному на водорозділових просторах, місцями розмитих. Представлена товщею світло-сірих пісків тонкозернистих, глинистих, слюдянистих. Вище помічено неогенові відклади, які представлені полтавською свитою і горизонтом пістрявих глин. Відклади полтавської свити мають потужність до 15 м. Представлені товщею мілко зернистих ,каолістних сірих пісків з проростями піщаників та вуглистих глин. Горизонт пістрявих глин має потужність близько 7,3 м. і представлений плямами і смугами в’язких зеленого-сірих та буро-сірих глин. Відклади неогенове – четвертинної системи мають потужність 3,5-8,8 м. Представлені вони бурими глинами, що мають поступовий контакт з нижче лежачими пістрявими глинами. Відклади четвертинної системи суцільним шаром покривають описувану територію. Вони представлені флювіогляціальними, мореними, озерними пісками, супонями і суглинками загальної потужності 10-20 м. В сторону до плата ці відклади перекриваються несовидними суглинками золового походження потужністю до 7 м.

КЛИМАТ
К оглавлению

Клімат території помірно континентальний, характерний для Київського Полісся, достатньо жарким літом і помірно холодною зимою. Середньорічна температура повітря складає приблизно +6,7 С (Абсолютний максимум температури досягає +38 С). Середньо річна сума опадів складає 560 мм. Для зимового періоду характерно температури і снігового покрову висота якого коливається від 10 до 22 см. Глибина промерзання ґрунту складає 40 см. Літом переважають вітри північно-західного, а зимою південно-східного направлення.Основні типи ґрунтів
По агрогрунтовому районуванню територія селища відноситься до Поліської грунтово-кліматичної зони. Ґрунтоутворюючими породами є золові і водолідникові суглиністті і пісчанні відкладення. Перші покривають площі плато і схили долини річки Стугна, другі тягнуться вздовж заплави річки. На плато розвинуті глибокі слабогумусировані середньо змиті чорноземи пісчано-легкосуглинисті. На лівому схилі долини річки Стугна розповсюджені сірі і світло-сірі опідзолені легкі і середньо-глиністі ґрунти, на правому – ґрунти опідзолені середньої сильнозмиті. Ґрунти селища пригодні для озеленення території кущовими насадженнями.Гідрологія.
Територія селища з півдня на північний-схід правобережної притоки р. Дніпро, річка Стугна. Загальна довжина річки 68 км, басейна 785 км. кв. Селище Борова знаходиться за 12 км. від джерела річки Стугна. Долина річки трапецевидна, пряма. Лівий схил крутий висотою до 40 м, розітнутий ярами і балками. Заплава шириною до 150 м, низька місцями поросла чагарниками, заболочена, торф’яна. Русло річки звивисте, шириною 1-2 м. Берега круті висотою до 10 м, піщано-торфяні, задерновані.Річний рівень, рівнів характеризується весняним паводком, дощовими паводками літом і восени, незначним підвищенням внаслідок відлиг.

Підземні води та їх походження.
Походження підземних вод на нашій планеті цікавий і разом з тим дуже складний теоретичний розділ загальної гідрогеології. У даний час існує де кілька теорій, пояснюючих походження підземних вод, земної кори. Ще у давній древності було висловлено гіпотезу про те, що підземні води утворилися шляхом поглинання на поверхні землі дощових та снігових вод. Походження підземних вод, згідно другої теорії, пояснюється конденсацією водних парів у гірських породах.
Згідно геологічній будові і гідрологічним умовам на території селища виділяють водоносні горизонти. Водоносний горизонт сучасних алювіальних відкладень річок і днищ балок утворився у заплаві річки Стугна. Породи представлені мілко зернистими, часто глиняними пісками, супонями, і суглинками потужністю 1-5 м, у балках 4 м. Вони ґрунтові, глибина їх залягання не перевищує 1,5 м. Дебіт свердловин 0,01-4 л/с при понижені 2-5 м. По хімічному складу води гідрокарбонаті, кальцієво магнієві, інколи гідрокарбонатні-сульфатні з мінералізацією 0,3-0,1 г/л, Гідрокарбонітно-сульфатні з мінералізацією кальцево-магневі з мінералізацією 0,4-0,5 г/л. Дебіти свердловин складають 1-З л/с при понижені рівня 1-10 м. Водоносний горизонт полтавських відкладень, глибина залягання від 25 м. Полтавські відкладення представлені дрібнозернистими пісками, світлого кольору. Дебіти свердловин 1-2 л/с при знижені до 15м. По хімічному складу води гідро карбонатні кальцеві з мінералізацією 0,4-0,6 г/л.

ЛАНДШАФТ
К оглавлению

Землі, які пізніше називалися Мотовилівський кущ, були різноманітні по своєму складу і ландшафту. Самими родючими І цінними вважалися землі Великої Мотовилівки, Оленівки, Рулікова, Клехівки та частково Мотовилівської Слобідки. Землі, які були під лісом, заростями, болотами та здвижами, вважалися вакансіями, вільними непридатними: землями для хліборобства, але вони теж цінилися, як лісові масиви, сіножаті та випаси. Місцевість, де тепер розташована Борова, була вся під лісом, болотами, сіножатями, а річка Стугна з лісового боку утворювала разом зі своїми притоками захащену болотисту місцевість. Зі смугою болота і заростей ішов ліс, особливо розкішний ліс розстелявся починаючи від р. Стугни, тепер Фастівська вулиця, в напрямку до Червоно Мотовилівки (теперішньої станції “Півні”). Ліва сторона Стугни вся була в болотах. На місці цехів Мотовилівського ДОКу і трохи далі за залізницею було все в болоті і здвижі, а проти школи, де тепер вже жилий масив, стояли озера. Тому перші поселення виникли на місці теперішньої Великої Мотовилівки, біля річки на лоні придатних ґрунтів.

НАСЕЛЕНИЕ

К оглавлению

Чисельність населення смт Борова 1989 року складала 8572 чоловіка, а на 01.02.1992 року – 8,3 тис. чол. (дані Фастівського районного відділення статистики).

Аналіз динаміки чисельності населення показує, що у кінці 60-х і першої половини 70-х років населення, пік якого 9,9 тис. чол. приходить на початок 1976 року. А потім спостерігається різке зменшення чисельності населення. Скорочення чисельності у 70-х і першій половині 80-х років проходило за рахунок перевищення негативного механічного приросту над позитивним. Механічні рухи населення характеризується за останній час негативними величинами, за винятком 1991 року, коли механічний приріст складав 48 чоловік.

р. Стугна
К оглавлению

река Стугна

В житті наших предків велике значення мали ліси: й річки. Річки були природними кордонами певної групи людей, це був і захисний, бар’єр від нападу ворогів. Річка Стугна та Київщині в давні часи мала велике значення, а особливо для людей, які жили на півдні Києва.

” Стугна река, впадающая в Днепр повыше Триполья. В 1093 году на этой реке половцы разбили русских князей: Святополка Михаила, Владимира Мономаха и брата его Ростислава. Русские, спасаясь от врагов, гибли в Стугне, которая от дождей пополнялась водой. Юный Ростислав в этой реке погиб ” (“Историческая хрестоматия” изд. 1856 г.)

78 тисяч років тому на берегах річки Стугни люди вели осілий спосіб життя, вели господарство, обробляли землю, сіяли пшеницю, тримали тварин.

Правий берег р. Стугни високий, як і у всіх річках, але з правого берега Стугни були притоки, тепер ми бачимо лише їх русла, які проходять між Червоною Мотовилівкою і Боровою. В народі ходять розмови, що р. Стугна була колись, суднохідною, що по ній ходили пароплави і великі судна. Про це згадок в історичних працях немає, але були, роки, коли Стугна була більш повноводна (так звані, вологі роки) ніж звичайною. Відомо, що місцевий історик поміщик Едуард Руліковський на річці Стугні в заплаві Куряче (В. Мотовилівки) на Отаманському відкопав човен з шкіряними мішками з борошном, які, як можна думати, потопилися при певних невідомих умовах. Це свідчить, що Стугну використовували, як транспортний шлях. По своєму місцеположенню Стугна е немовби природний, умовний кордон між лісовою смугою і лісостепом.

Річка Стугна мала значення, як західний бар’єр від набігів печенігів, норків і половців. Стугна, Ірпінь та Дніпро утворюють, так званий малий трикутник навколо м. Києва. На протязі історії цей трикутник мав певне значення, як оборона підступу до Києва. Великий трикутник утворюють річки Рось, Дніпро, Тетерів.

ТРАНСПОРТ
К оглавлению


Зовнішні зв’язки смт Борова здійснюється залізничним і частково автомобільним транспортом.Залізничний транспорт.
По північному кордону селища, відокремлюючи промислові підприємства, проходить двохколійна електрифікована дільниця залізно дорожня магістраль Москва – Львів. Розміри руху на дільниці Київ – Фастів (у наведених парах потягів) складає пасажирських 70 пар, приміських 47, вантажних 157 пар. У межах селища розташована станція 4 класу Мотовилівка і зупинка платформа “Білки”. Вантажна робота станції характеризується об’ємом перевезення відправлення _____тон., прибуття __ тон. Основи вантажні відправлення – лісні вантажі, прибуття будівельні матеріали, лісоматеріали.Автомобільний транспорт
Селище Борова зв’язана дорогами місцевого значення з селами Червона Мотовилівка, Велика Мотовилівка, Велика Снітинка і м. Фастів. Дорога Борова Велика Салтанівка забезпечує вихід на дорогу державного значення Київ-Одеса. Пасажирські зв’язки автомобільним транспортом смт Борова з іншими населеними пунктами у даний час здійснюється по причині відсутності паливо горючих матеріалів. У 1998 році смт Борова зв’язана регулярним автобусним сполученням зупиночна платформа “Білки” – Червона Мотовилівка – Велика Мотовилівка -Оленівка, завдяки приватній фірмі “Субож”.Легковий транспорт.
Парк легкового індивідуального транспорту налічує безліч автомобілів та ще більше мотоциклів, що відповідає рівню автомобілізації. Забезпеченість паркуванням машин, власники яких проживають у багатоповерхових забудовах складає 82%. Станція технічного огляду на 3 поста розташована у селі Червона Мотовилівка. Автозаправні станції у селищі Борова та Ч. Мотовилівці.

Вулично-дорожня сітка.
По функціональному призначенню до магістральних вулиць які несуть основну транспортне навантаження відносяться вулиці Фастівська, Миру, Вишнева, Васильківська, Київська. По своїм параметрам і технічному стану вони не відповідають сучасним вимогам. Пасажирські зв’язки здійснюються індивідуальним транспортом, приватним таксі, або ходьбою.