День залізничника 4.11.2017

4 листопада працівники залізничного транспорту України відзначають своє професійне свято.

Днем залізничника ця дата стала за ініціативою Львівської залізниці. Виявляється, саме 4 листопада 1861, ще за часів Австро-угорської імперії, на територію сучасної України – до Львова – прибув перший потяг, який називався «Ярославом». У нинішньому розумінні «Ярослав» був поїздах міжнародного сполучення. Він з’єднував Відень, Краків, Перемишль і Львів.

Зараз Українські залізниці – «Укрзалізниця» – це 6 залізниць (Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-західна, Придніпровська), які об’єднують всі області України. 375900 працівників обслуговують 30300 км залізничних шляхів. Кожен рік з 1684 станцій відправляються в дорогу 500 млн. пасажирів у 8429 пасажирських вагонах. Щорічно 174939 вантажних вагонів перевозять більше 300 млн. тонн вантажів. За обсягами вантажних перевезень залізниці України посідають 4 місце на Євразійському континенті, поступаючись тільки залізницям Китаю, Росії, Індії. Залізниці України взаємодіють із залізницями 7 сусідніх країн. Через територію України проходять три залізничних міжнародних панєвропейський транспортні коридори.

Днем народження незалежної української залізної дороги можна вважати 24 серпня 1991 року – день проголошення Акту про незалежність України, коли майно, яке було на той момент в межах кордону держави, стало його власністю. 14 грудня 1991 Кабінет Міністрів прийняв Постанову «Про створення Державної адміністрації залізничного транспорту України», погодило роботу всіх структурних підрозділів, причетних до перевізного процесу, дозволило організувати чітку, безперебійну роботу залізничного транспорту.

1996 рік, рік прийняття Конституції України, знаменний для залізниць України тим, що 4 липня був прийнятий Закон України «Про залізничний транспорт». У ньому визначені основні економічні та фінансові засади діяльності залізничного транспорту, закладена нормативна база організації безпеки руху, роботи в умовах надзвичайних обставин, охорони вантажів та об’єктів галузі, трудових відносин працівників.

День залізничника встановлений Указом № 257/93 Президента України від 15.07.1993.

Раніше День залізничника святкували в першу неділю серпня. Це перше професійне свято було засноване в Росії ще в 1896 році і приурочене до дня народження імператора Миколи I, що почав будівництво залізниць. Святкувалося віно щорічно 25 червня аж до 1917 року. Після 1917 року свято було забуте майже на двадцять років. Традиція вшановувати залізничників відродилася в СРСР лише в 1936 році. Постановою Уряду від 28 липня 1936 року був встановлений день професійного свята залізничників 30 липня. Пізніше його святкування перенесли на найближчий вихідний день.

Поки що не всі українські трудівники залізних магістралей звикли відзначати своє професійне свято 4 листопада. Вітання по телевізору, радіо і в газетах трохи піднімають настрій, а ось погода і робочий день (і, до речі, наступний теж) – якраз навпаки. Деякі знайшли гідний вихід і відзначають дві дати – в серпні і в листопаді.


джерело

Історія свята

Свято День залізничника (рос. День железнодорожника) було засноване в Російській Імперії в 1896 і приурочене до дня народження імператора Ніколая I, котрий почав будівництво залізниць. Святкувалося воно щорічно 25 червня аж до 1917. Після 1917 свято було забуте майже на двадцять років. Відновлення святкування дня залізничника в СРСР пов’язане з прийомом керівним діячем КПРС і диктатором СРСР Йосипом Сталіном залізничників у Кремлі 30 липня 1935[1]. Постановою Уряду від 28 липня 1936 був установлений день професійного свята залізничників 30 липня. Пізніше за постановою РНК СРСР від 9 липня 1940 року його святкування перенесли на найближчий вихідний день – першу неділю серпня (святкується досі в Росії).

Після здобуття Україною незалежності, у 1993 тодішнє керівництво Укрзалізниці закріпило царсько-радянську традицію і внесло відповідні пропозиції Президенту. Свято було встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників залізничного транспорту України…» згідно з Указом Президента України «Про День залізничника» від 15 липня 1993 р. № 257/93-рп і відзначалося у першу неділю серпня.

Після призначення у 2000 генеральним директором Укрзалізниці Георгія Кірпи Президенту України була внесена пропозиція про відзначення Дня залізничника 4 листопада. Згідно з Указом Президента України «Про внесення зміни до Указу Президента України від 15 липня 1993 року N 257» від 11 грудня 2002 р. № 1140/2002 День залізничника відзначається щорічно 4 листопада.

Саме 4 листопада 1861 року з Відня через Перемишль до залізничного вокзалу Львова прибув перший поїзд на території сучасної України. Цей день вважається початком історії залізниць в Україні.

До незалежності України офіційна історіографія називала першою залізничною лінією ділянку Одеса – Балта, яка була побудована на 5 років пізніше від лінії Перемишль – Львів. Комуністичний режим замовчував усі досягнення на тій території сучасної України, яка відносилась не до царської Росії, а до Австро-Угорщини.

..і на додаток!

Українська залізниця,

Гляньте хлопці, ще жива!

З неї ще Сердючка-птиця

Шлях свій в шоу почала.

***

Подивись- іржаві рейки,

Потяг ледве-ледве пре,

Може в нього батарейки,

Може пара, хто допре?

***

Але мій квиток плацкарта,

Доля в мене вже така,

А ціна за всю поїздку,

Як в нового літака

***

Галузь ця украй важлива,

Красти можна досхочу,

Ох, нажаль, я не міністр-

Дулі горобцям кручу.

***

Все одно вітаю з святом,

Залізничники- брати,

Хай щатить, живіть багато,

Не звертайте од мети!

***

Ваша праця надважлива,

А Вокзал, як той Акрополь,

Тільки хай в ночах не сниться

Потяг Київ-Сімферополь!

джерело

Comments are closed.