30 квітня у народі відзначають День святого Зосима, якого здавна вважають заступником бджіл і покровителем бджолярів. Духовні розповіді, дійшовши до наших днів, свідчать, що подорожуючи по далеких країнах, преподобні Зосима і Саватій соловецькі за велінням Божим принесли в руків’ї палиці матку бджолину і, пустивши її в землю слов’янську, поклали початок бджільництва.
У цей день в церквах відправляли молебні та здійснювали обряди. Пасічники, читаючи молитви, тричі обходили пасіки зі страсною свічкою та свяченою водою, якою скроплювали всі вулики. Традиційно готували страви з медом та просили бджолу, щоб полетіла до моря і принесла золоті ключі від літа.
З давніх-давен християни поважали бджіл, оскільки, згідно з Писанням, саме ці комахи прилетіли до розп’ятого Ісуса на Голгофу і випили піт, щоб полегшити його страждання. Крім того, вважали, що саме бджоли першими сповістили про Воскресіння Ісуса.
Святий Зосима канонізований на Соборі 1547-1549 рр., він був реальною історичною постаттю, народився у Новгородській землі. Батьки з дитинства виховували його у християнській вірі, сила якої підкріплювалася лагідним, сором’язливим та смиренним характером. Із юнацьких літ цурався парубочих звичаїв та ігрищ, саме тому ще в молодому віці й постригся у ченці. Згодом Зосима довідався про життя та справу преподобного Саватія – засновника Соловецького монастиря, який жив відлюдницьким, богонатхненним життям, шукаючи слави не від людей, а від Бога, і вирішив стати наступником його справи. Зосима, спираючись на видіння Саватія, про які йому повідав Герман, який жив на Соловецькому острові з Саватієм, використав їх спадок на розбудову церкви, а згодом і Соловецького монастиря. Виявив нетлінні мощі святого Саватія, переніс їх до монастиря та започаткував вшановування преподобного. Здійснював пророцтва та чудотворні зцілення від різних недугів, за життя підготував для себе відхід у інший світ, помер 1478 року.
Завідувач НДС «Музей історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини»
