Укрчастотнагляд

Центр “Укрчастотнагляд” бере свій початок від Київського пункту технічного радіоконтролю (ПТРК), який було створено у 1934 році в селищі Борова Фастівського району Київської області у складі двох працівників.

Одним з організаторів Київського пункту технічного радіоконтролю (ПТРК) був випускник Київського політехнічного інституту начальник Державної радіоінспекції УРСР А.Т. Хоменко. У 1934 році, коли м. Київ став столицею УРСР на 46 км від Києва, в невеликому селищі Борова Фастівського району Київської області було вибрано майданчик шість сотих гектара землі, де і народилося мініатюрне господарство ПТРК, функції якого полягали у контролі засобів радіозв’язку та радіомовлення по виконанню правил входження в радіозв’язок, радіообміну, вимірювання електромагнітних полів.

З Українського центру технічного радіоконтролю поїздом була доставлена апаратура: приймачі, радіокомпаратор, фотописець з часовим механізмом та інша апаратура. Силами співробітників були побудовані акумуляторна та обладнано антенне господарство.

Першим начальником Київського ПТРК в 1934 – 1938 рр. був Балієвич – один з ініціаторів організації пункту техрадіоконтролю у селищі Борова. Фото не збереглося
З 1938 по 1941 рр. Київський ПТРК очолював Гумєнков Павло Костянтинович. Фото не збереглося

Під час Великої Вітчизняної війни матеріально-технічна база Київського ПТРК була повністю зруйнована. У 1944 р., коли селище Борова було звільнено від німецько-фашистських загарбників, почалось відновлення пункту техрадіоконтролю, яке очолив К.М. Нєупокоєв.

Відновлений після війни пункт увійшов до складу Київської дирекції радіозв’язку і радіомовлення Міністерства зв’язку УРСР. З дирекції доставили радіоапаратуру для техрадіоконтролю. Через відсутність електроенергії у селищі на пункті була побудована акумуляторна, оскільки електроживлення радіоапаратури здійснювалось від джерела постійного струму.

Спочатку було оснащено тільки робоче місце з контролю за радіомовленням. Контроль здійснювався на такій апаратурі: приймачі “Телефункен”, компаратор “Марконі” та самописці. Через відсутність антенного господарства щоглами слугували дерева.

У 1945 році почали вести контроль радіостанцій зв’язку (входження в зв’язок та деякі розмови).

Нєупокєев Костянтин Максимович
(1913 року народження; помер в 1950 році), освіта вища. На Київському пункті техрадіоконтролю працював начальником з 1944 по 1950 рік. Очолював відновлення Київського ПТРК. Під час ВВВ здійснював навчання операторів ПТРК, та й після закінчення війни свої знання та сили використовував для підготовки висококваліфікованих кадрів з контролю радіозасобів.

Нєупокоєва Зинаїда Григорівна
(1912 року народження). З 1949 по 1951 рр. виконувала обов’язки начальника у зв’язку з хворобою К.М. Нєупокоєва.

У 1950-51 роках, за рекомендацією Міністерства зв’язку СРСР, було обране нове місце розташування Київського ПТРК у м. Києві, на 15 км Брест-Литовського проспекту (нині – проспект Перемоги) м. Києва. Питання про переміщення Київського ПТРК з селища Борова виникло у зв’язку з відсутністю електроенергії у селищі, а існуюча база енергопостачання не забезпечувала роботу апаратури, що знаходилася на пункті.

В грудні 1951 року пункт радіоконтролю почав свою роботу у м. Києві.

детальніше >>>