КОКОС

Опис
Альбом

Київська овочево-картопляна дослідна станція Українського науково-дослідного інституту овочівництва і баштанництва створена в кінці 1939 року на базі одного з підсобних господарств в селі Оленівка Фастівського району Київської області. Перед станцією ставились завдання, пов’язані з розвитком овочівництва та створення нових овочево-картопляних і м’ясо-молочних баз навколо столиці республіки – міста Києва та інших промислових центрів.В 1939 році В.І. Дудка почав проводити роботи по створенню стаціонарного досліду з питань розробки на чорноземах глибокої раціональної системи здобрення овочевих культур. В 1940 р. було завершено створення і оснащення наукових лабораторій станції, бібліотеки, яка нараховувала близько 2 тисяч книг. Мирну творчу працю колективу перервала війна. Були, зруйновані майже всі виробничі приміщення, житло, загублений селекційний матеріал. Діяльність дослідної станції почала відновлюватись з січня 1944 року. Протягом 1944 – 1945 років станція відбудовується, укомплектовується науково-технічними кадрами, створюється відділ, селекції овочевих культур. На станцію прийшли талановиті селекціонери, зокрема 0.В. Мар’янович та І.М. Краєвий. З 1956 р. 0.В. Мар’янович створює сорт помідорів “Київський – 139”. Значний вклад в теорію і практику селекції овочевих культур (1947-І978 р.р.) вніс заслужений агроном УРСР, кандидат сільськогосподарських наук І.М. Краєвий. В 50-ті роки, наукові працівники станції поліпшили ряд сортів овочевих культур: буряків – “Кросбі Київський”, перцю – “Процівський”, кольорової капусти – “Перфекшен”, білоголової капусти – “Амагер київський”. На початку 60-х років наукові працівники проводять значну роботу по агротехніці овочевих культур. В. І. Дика, М. А. Гуща, 3.В. Яворська, В.В. Ковальчук розробили і рекомендували виробничу систему удобрення овочевих культур і картоплі у сівозмінах. У ці роки О.Т. Гамаюнов розробив рекомендації з вирощування овочів і картоплі на глибоких торфовищах заплави, річки Ірпінь. Значно поліпшилась наукова і виробнича робота дослідної станції з другої половини 60-х років, коли її очолив С.Ф. Поліщук. З 1965 р. центральна садиба станції переміщується з с. Оленівка в новозбудований науково-лабораторний корпус в селищі Борова.В цей час на дослідній станції інтенсивно споруджують житловий масив, об’єкти соціально-побутового призначення – дитсадок, їдальня, готель, магазин, гуртожиток. Будують виробничі споруди – цех по переробці овочів, плівкові теплиці, склади, сховища. На початку 70-х років наукова частина станції значно розширилась і поповнилась молодими кадрами. Так у лабораторії селекції почали працювати кандидати сільськогосподарських наук Г. О. Животок, В. А. Кравченко, О. Я. Жук, М. Т. Гребенюк, Е. Д. Жила, Й. І. Жигайло, влилися в наукові підрозділи випускники Української сільськогосподарської академії: А. В. Масло, О. М. Масло, Л. 3. Адамчук, Л. Д. Самбір, Н. О. Добровольська, А.І. Ященко та випускники інших вузів: Е. А. Фокта, В. М. Ковбасенко, А. П. Панчоха.В 1969 році дослідну станцію з підпорядкуванням Українського науково-дослідного інституту овочівництва і картоплі переводять у новостворений Український науково-дослідний інститут картопляного господарства. Майже 10 років вона знаходиться в мережі цього інституту, що призвело до скорочення наукових робіт з питань овочівництва і розширення робіт по картоплярству. В 1979 році станція повертається в межу Українського інституту овочівництва і баштанництва. Це дало свої позитивні результати, виробництво одержало нові сорти помідорів – “Іскорка”, “Зорень”, “Лагідний”, “Березанський”, “Унавський”, капусти білоголової – “Столична”, часнику “Зеленьківський”. Завдяки наполегливій роботі лабораторії насінництва (Жук В. Ю., Стрільник Г. В., Ященко А.І., Войтенко Т. Л.) щорічно виконуються плани виробництва най елітного насіння овочевих культур, оригінатором яких е дослідна станція та Інші наукові установи. Результати 50 річних наукових досліджень вчених станції викладені у книгах і наукових статтях. За цей період видано 27 книг і опубліковано в наукових журналах понад 400 статей. Станція має 2 дипломи Міжнародних виставок і 12 дипломів Всесоюзної і Республіканської виставки.

Все органічним стає зв’язок вчених з виробництвом. Вони надають практичну допомогу господарствам.

 

Буклет “КОКОС” 1989 года.

[nggallery id=17]

 

Буклет “КОКОС” 2009 года.

[nggallery id=18]