ВИКИПЕДИЯ

Борова́— селище міського типу Фастівського району Київської області України. Виникло, як хутір у 1781-1782 роках при селі Казенна Мотовилівка. До 1800 року у хуторі було всього 10 хат перших поселенців. Вважається, що першим поселенцем х.Борового був втікач з Канівщини Василь Шевченко.Саме від нього пішов численний рід Шевченків у Боровій.Залізнична станція біля х.Борового була збудована у 1868 році при будівництві Києво-Балтської залізниці і отримала назву “Мотовилівка”. Те, що х.Боровий був розташований на узбережжі річки Стугна (басейну Дніпра), дуже приваблювало до нього заможних киян і інших дачників Київської губернії, що облюбували у ХІХ столітті це місце. 18 листопада 1918 року біля станції Мотовилівка відбувся відомий вирішальний історичний бій між військами УНР і гетьманськими сердюками з білогвардійськими добровольцями П.Скоропадського.У 1919 році місцевий мотовилівський отаман Бурлака підняв гучне масове повстання проти нової радянської влади, яке розгромили згодом тільки за допомогою викликаних з фронту регулярних частин Червоної Армії. Не мирились з радянською владою борівчани і згодом. У 1921 році органами ЧеКа було викрито і заарештовано багаточисельний підпільний актив Мотовилівського повстанчого комітету на чолі з Довганем, Діденком і Яценком. Спроби утворити колгосп у Боровій були не дуже успішними, незважаючи на діяльність місцевої комуністичної і комсомольської організації синьоблузників.У роки радянсько-німецької війни Борову німці зайняли 30 липня 1941 року, а полишили під натиском танків 91 окремої танкової батареї полковника І.Якубовського 6 листопада 1943 року. Старостою під час війни борівчани 2-3 серпня 1941 року на загальноселищних зборах обрали Северина Шевченка, а начальником місцевої поліції Захара Скрипку, яких після війни буде заарештовано і віддано під суд. У 1943 році навколо Борової діяли радянські партизани Васильківського партизанського загону Шаміля Мукагова та фастівський загін УПА на чолі з “Довгим” (Василем Кравченко). Після звільнення Борової від німців післявоєнну владу очолили колишні партизани М.Панасик і М.Головко, а на заводі “Укрдерево” часто змінювалися керівники.З 1970 року важливе значення у житті селища відігравав утворений Мотовилівський деревообробний комбінат (ДОК), який виник після об`єднання колишніх цехів заводу “Укрдерево” та артілі “Промдерево”.Нині у житті селища важливе значення відіграють такі підприємства, об`єкти і установи: лісотарний завод ТОВ “Меркс-Трейд”, Мотовилівське лісництво, Борівське відділення Київської овочево-картопляної станції, 2 школи, 2 бібліотеки, 1 будинок культури, 3 дитячих садка, 1 школа мистецтв,1 музична школа, Борівська района лікарня, 2 поліклініки (одна з яких залізнична)інтернет-клуб, пам`ятник січовим стрільцям- учасникам бою під Мотовилівкою у листопаді 1918 року, готель-ресторан “ВІЛЛА СТУГНА”,нічний клуб-ресторан “НЕКСТ”. Є банкомати (“Брокбізнесбанк” на вул. Нововокзальній, банкомат в універмазі “Укрсиббанк” на вул Миру.